Альдостерон має властивість підвищувати артеріальний тиск внаслідок збіль-шення концентрації натрію в крові та в тканинній рідині.
Статеві гормони надниркових залоз впливають на роз-виток статевих органів у дитячому віці, тобто на стадії, коли функція статевих залоз ще слабо виявлена. Вони сприяють розвитку вторинних статевих ознак (волосся на обличчі, ті-лі, тип оволосіння, розвиток і форма молочних залоз тощо).
Гіпофункція кіркової речовини надниркових залоз веде до розвитку бронзової (адісонової) хвороби, яка проявляєть-ся бронзовим забарвленням шкіри на шиї, обличчі та верх-ніх кінцівках, підвищеною стомлюваністю, зниженням опірності організму інфекційним захворюванням.
При гіперфункції кіркової речовини надниркових залоз змінюються вторинні статеві ознаки. У жінок може з'явити-ся борода, припинитися менструація тощо.
Ендокринна частина підшлункової залози представ-лена особливою залозистою тканиною — панкреатичними острівцями (острівцями Лангерганса), в яких виробляються гормони інсулін і глюкагон.
Інсулін регулює вуглеводний обмін. Він сприяє утиліза-ції глюкози в клітинах, а також перетворенню її на глікоген, який депонується в печінці та м'язах. Крім того, інсулін бе-ре участь у білковому (стимулює синтез білка) та жировому (сприяє утворенню вищих жирних кислот із продуктів вуг-леводного обміну) обмінах.
Глюкагон також бере участь у вуглеводному обміні, але виконує дію протилежну інсуліну. Під впливом глюкагону глікоген печінки розщеплюється до глюкози, отже, глюка-гон сприяє підвищенню концентрації глюкози в крові.
Нормальна кількість глюкози в плазмі крові становить 4,45—6,65 ммоль/л (80—120 мг%).
При гіпофункції ендокринної частини підшлункової зало-зи розвивається цукровий діабет (цукрове сечовиснаження). Основними ознаками цього захворювання є підвищений рі-вень глюкози в плазмі крові (до 44,0 ммоль/л — 800 мг %) — гіперглікемія та виділення її з сечею — глюкозурія. У таких хворих спостерігаються збільшене витрачання білків і жирів як енергетичних речовин, нагромадження продуктів непов-ного окислення жирів — кетонових тіл, які спричинюють зрушення реакції крові в кислий бік — ацидоз.
Гіперфункція панкреатичних острівців, а також уведен-ня в організм великих доз інсуліну призводять до значного зменшення концентрації глюкози в крові та гіпоглікемічного або інсулінового шоку. Явища шоку швидко знімаються вве-денням розчину глюкози.
Статеві залози. До статевих залоз належать яєчка у чо-ловіків і яєчники у жінок. Внутрішньосекреторна частина статевих залоз виробляє статеві гормони, які надходять у кров і лімфу. У внутрішньосекреторній частині цих залоз утворюються чоловічі та жіночі статеві клітини — сперма-тозоїди у чоловіків і яйцеклітини у жінок.
Утворення статевих гормонів у статевих залозах пере-буває під контролем аденогіпофіза.
Чоловічі статеві гормони (андрогени) — тестосте-рон і андростерон — стимулюють ріст і розвиток статевого апарату, вторинних чоловічих статевих ознак і появу стате-вих рефлексів. У чоловіків під впливом андрогенів почина-ється утворення та виділення сперматозоїдів. Андрогени впливають на функціональний стан центральної нервової системи, збільшують утворення білка, особливо в м'язах, зменшують кількість жиру в організмі, підвищують основ-ний обмін та ін.
Жіночі статеві гормони (естрогени) синтезуються в зернистому шарі фолікулів, а також в їхній внутрішній обо-лонці. У жовтому тілі, яке розвивається на місці фолікула, що лопнув, виробляється гормон прогестерон.
Естрогени стимулюють ріст жіночих статевих органів, зумовлюють розростання ендометрію (внутрішнього шару матки), сприяють розвитку вторинних жіночих ознак і появі статевих рефлексів. Прогестерон забезпечує нормальний перебіг вагітності.
І чоловічі, і жіночі гормони утворюються як у чоло-вічих, так і в жіночих статевих залозах, але не в однакових кількостях.
Використана література:
Старушенко Л.І. Клінічна анатомія і фізіологія людини.
Анатомія / за ред. проф. Гаврилова.