В кардіоміоцитах передсердь знаходяться гранули, діаметром близько 0,3 мм, які містять атріальний натрійуретичний фактор. Особливо багато таких кардіоміоцитів (до 600) розташовується у вушках. Виділення цього фактору відбувається при перенаповненні передсердь та вушок кров'ю, що викликає прискорення виведення натрію з сечею і призводить до зниження тиску у судинній системі людини.

Епікард, epicбrdium, є серозною пластинкою, що покриває міокард зовні і являє собою вісцеральний листок серозного перикарда.

1.3. Провідна система серця

Синхронне скорочення передсердь та шлуночків забезпечує провідна система (стимульний комплекс) серця, systйma condъcens (сотр1йхux stнmulans) cardнacum, яка побудована із сукупності контактуючих між собою атипових кардіоміоцитів. Ці клітини світліші за типові кардіоміоцити, тому що є багатими на саркоплазму, але бідними на міофібрили.

Виділяють такі центри провідної системи:

1. Пазухо-передсердний вузол (Кіс-Фляка).

2. Передсердно-шлуночковий вузол

3. Передсердно-шлуночковий пучок (Гіса)

Мал. 3 – Провідна система серця:

1– пазухо-передсердний вузол (Кіса-Флекса); 2 – передсердно-шлуночковий вузол (Ашоффа-Тавари); 3 – передсердно-шлуночковий пучок (Гіса); 4 – ніжки передсердно-шлуночкового пучка; 5 – серцеві провідні волокна (волокна Пуркіньє); 6 –верхня порожниста вена.

1.4. Осердя

Осердя (перикард), pericбrdium, являє собою замкнений волокнисто-серозний мішок, в якому розташовується серце.

Зовнішній шар перикарда – волокнисте осердя, pericбrdium fibrуsum, переходить на основі серця у зовнішню адвентицію великих судин. З усіх боків волокнисте осердя зрощене з навколишніми структурами: а) з сухожилковим центром діафрагми знизу; б) з середостінною плеврою по боках; в) з передньою грудною стінкою спереду, утворюючи груднинно-осердні зв'язки (ligg. sternopcricardiбca). Ззаду волокнисте осердя відмежоване від бронхів бронхо-осердною перетинкою (membrбna bronchopericardiбca), яка складається в основному із колагенових волокон,

Серозне осердя, pericбrdium serуsum, побудоване з одношарового плоского епітелію (мезотелію) та шару пухкої сполучної тканини і складається з двох пластинок: пристінкової і нутрощевої. Пристінкова пластинка, lбmi-na parietбlis, вистеляє зсередини волокнисте осердя. Нутрощева пластин-ка (епікард), lбmina viscerбlis (epicбrdium), вкриває міокард серця ззовні. Пристінкова та нутрощева пластинки переходять одна в одну на основі серця в ділянці великих судин, що відходять від серця. Між пластинками серозного осердя є щілиноподібна осердна порожнина (cбvitas pericardiбса), яка заповнена невеликою кількістю серозної рідини осердя (lнquor реricбrdii – BNA). В місці переходу пристінкової пластинки серозного осердя у нутрощеву утворюються глибокі кишені, в яких при захворюваннях серця може накопичуватись ексудат. Виділяють поперечну пазуху осердя (sнnus transvйrsus pericбrdii), розміщену позаду аорти та легеневого стовбура, та косу пазуху осердя (sнnus oblнquus pericбrdii), обмежену зверху легеневими венами, а справа - нижньою порожнистою веною.

Мал. 4 – Осердя, pericardium; вигляд спереду (серце видалено).

1 – trunkus pulmonalis;

2 – vv. Pulmonales sinistri;

3 – sinus obliquus pericardii;

4 – lamina parietalis pericardii;

5 – daiphragma;

6 – v. cava inferior;

7 – vv. Pulmonales dextrae;

8 – sinus transverses pericardii;

9 – v. cava superior;

10 – aorta;

11 – arcus aortae.

ІІ Кровопостачання серця

2.1. Кровопостачання серця

Вінцеві артерії серця відходять від цибулини аорти (bъlbus ауrtae) –початкового розширеного відділу висхідної частини аорти. Кров у вінцеві артерії поступає тільки під час діастоли серця, коли заслінки затуляють лівий шлуночок, і пазухи аорти наповнюються кров'ю.

Права вінцева артерія, artйria coronбria dйxtra, діаметром 3,0-3,5 мм, починається від правої пазухи аорти, прямує вправо і лягає у вінцеву борозну, проходячи під правим вушком. На діафрагмальній поверхні серця артерія продовжується у задню міжшлуночкову гілку (r. interventriculбris postйrior), яка прямує вниз до вирізки верхівки серця, де анастомозує з передньою міжшлуночковою гілкою лівої вінцевої артерії. Кінцеві передсердно-шлуночкові гілки (rаті atrioventriculбres) правої вінцевої артерії кровопостачають стінки правих передсердя та шлуночка (окрім передньої стінки правого шлуночка), задню стінку лівого шлуночка, міжпередсердну перегородку, задню третину міжшлуночкової перегородки, задній сосочковий м'яз лівого шлуночка.

Ліва вінцева артерія, a. coronбria sinнstra, діаметром 4,5-5,0 мм, почи-нається від лівої пазухи аорти, прямує вліво і лягає під ліве вушко серця. Під цим вушком артерія поділяється на більшу огинальну гілку (r. сігсиmflйxus) та меншу передню міжшлуночкову гілку (r. interventriculбris antй-rior). Оригінальна гілка лягає у вінцеву борозну, огинає серце зліва і своїми кінцевими передсердношлуночковими гілками (rr. atrioventriculбres) анастомозує з однойменними гілками правої вінцевої артерії. Передня міжшлуночкова гілка лягає в однойменну борозну і по ній досягає верхівки серця. Гілки лівої вінцевої артерії кровопостачають стінки лівих передсер-дя та шлуночка (окрім задньої стінки лівого шлуночка), передню стінку правого шлуночка, міжшлуночкову перегородку (окрім задньої третини), пе-редню стінку правого шлуночка, передній сосочковий м'яз лівою шлуночка.

Гілки вінцевих артерій, анастомозуючи між собою, утворюють два артеріальних кільця, які забезпечують безперебійне колатеральне кровопостачання серця.

Виділяють наступні типи кровопостачання серця. За правовінцевим типом більша частина серця кровопостачається гілками правої вінцевої артерії, за лівовінцевим гілками лівої вінцевої артерії. За середнім типом обидві вінцеві артерії рівномірно кровопостачають серце. Як проміжні розрізняють середньоправий та середньолівий типи. У більшості людей домінує середньоправий тип васкуляризації серця.

алюнок має бути №5

2.2. Вени серця

Венозний відтік крові від серця