У вінцеву пазуху впадають такі вени:

1) велика серцева вена, v. cardiбca (cуrdis) mбgna, підходить до вінце-вої пазухи по вінцевій борозні зліва; утворюється внаслідок злиття перед-ньої міжшлуночкової вени (v. interventriculбris antйrior), яка піднімається від верхівки до основи серця в однойменній борозні, і лівої крайової вени (r. marginбlis sinнstra), яка піднімається по лівій легеневій поверхні серця;

2) мала серцева вена, v. cardiбca (cordis) pбrva, проходить по вінцевій хороші справа; у малу серцеву вену впадає права крайова вена, v. marginбlis dйxtra, яка піднімається від верхівки вздовж правого краю серця, і 1-3 передня (і) правошлуночкова (і) вена(и), v(v). ventrнculi dйxtri anterior(es);

3) середня серцева вена (задня міжшлуночкова вена), v. cardiбca (cуrdis) media (v. interventriculбris, postйrior), починається па верхівці серця ззаду, піднімається вгору у задній міжшлуночковій борозні і відкривається у вінцеву пазуху;

4) задня(і) лівошлуночкова(і) вена(и), vv. Ventrнcul sinнstri posterior(es), (1-2 вени) починається на задній поверхні лівого шлуночка, прямує вгору і приєднується до вінцевої пазухи або великої вени серця;

5) коса лівопередсердна вена, v. oblнqua бtrii sinнstri, починається на задній поверхні лівого передсердя, прямує вниз до вінцевої пазухи; з’єднується з лівою плечоголовною веною зв'язкою лівої порожнистої вени, lig. vйnae cбvae sinнstrae, яка є залишком ембріональної лівої кюв'ерової протоки.

Окрім вен системи вінцевої пазухи існують найменші вени серця (Тебезія), vv. cardiбcae (cуrdis) mнnimae (Thebesii), які починаються у товщі міокарда і впадають у камери серця. Серед них розрізняють праві шлуночкові вени, vv. ventriculбres dйxtrae, та більш розвинені праві передсeрдні вени, vv. atriбles dйxtrae. Інколи зустрічаються ліві шлуночкові та передсердні вени, vv. ventriculбres (atriбles) sinнstrae.

2.3. ЛІМФАТИЧНІ СУДИНИ СЕРЦЯ

Лімфатичні капіляри в стінці серця формують 3 сплетення: підепікардіальне, міокардіальне та підендокардіальне. Зливаючись між собою, лімфокапіляри утворюють дві головні лімфатичні судини серця: правий та лівий колектори. Правий лімфатичний колектор серця приймає лімфу, переважно, від правої половини серця, проходить попереду від легеневого стовбура і прямує до плечоголовних вузлів. Лівий лімфатичний колектор серця приймає лімфу, в основному, від лівої половини серця, проходить позаду легеневого стовбура і прямує до нижніх трахеобронхових лімфатичних вузлів.

ІІІ ТОПОГРАФІЯ СЕРЦЯ

Серце розміщене у середньому середостінні грудної порожнини. Попере-ду серця з осердям знаходяться органи переднього середостіння, позаду – органи заднього середостіння, знизу – діафрагма, з боків – права та ліва легені, вкриті середостінною плеврою. Легені також покривають більшу частину передньої поверхні серця.

Верхівка серця проектується на передню грудну стінку у лівому п'ятому міжребровому проміжку на 1,0-1,5см всередину від середньоключичної лінії (або на 9 см вбік від серединної лінії). У цьому місці можна промацати верхівковий поштовх серця. Проекцію меж серця на передній грудній стінці можна визначити за лініями, що з'єднують наступні чотири топографічні точки (за годинниковою стрілкою): 1) другий лівий ребровий хрящ на 1 см вбік від краю груднини; 2) місце проекції верхівки серця; 3) правий шостий ребровий хрящ на 1 см вбік від краю груднини; 4) правий третій ребровий хрящ на 1 см вбік від краю груднини (права межа серця відходить на 1,5-2 см від краю груднини).

Клапани аорти та легеневого стовбура проектуються біля місця прикріплення лівого третього ребрового хряща до груднини, передсердно-шлуночкові клапани проектуються по лінії, що з'єднує місця прикріплення до груднини лівого четвертого та правого п'ятого ребрових хрящів.

Тони серця, обумовлені роботою клапанів, краще вислуховувати в точках, зміщених від місць проекцій цих клапанів за напрямком потоку крові. Митральний клапан вислуховується на верхівці серця (додаткова аускультативна точка знаходиться в місці проекції клапана), аортальний клапан - у другому міжребровому проміжку справа від краю грудини, клапан легеневого стовбура – у другому міжребровому проміжку зліва від краю груднини, тристулковий клапан – біля основи мечоподібного відростка груднини.

При рентгенологічному дослідженні в передньому положенні бічні контури серцево-судинної тіні утворюють дві дуги справа та чотири дуги зліва. Справа верхня дуга утворена тінями верхньої порожнистої вени (верхня частина дуги) та висхідної аорти (нижня частина дуги), а нижня дуга – тінню правого передсердя. Зліва дути утворені тінями наступних структур (зверху вниз): 1) дугою та початком низхідної аорти; 2) легеневим стовбуром; 3) лівим вушком; 4) лівим шлуночком.

Розрізняють такі типи положень серця: косе, горизонтальне та вертикальне. Косе положення зустрічається у більшості людей; кут нахилу довгої осі серця дорівнює 43°-48° Горизонтальне положення серця властиве людям брахіморфного типу, а вертикальне - людям доліхоморфного типу.

IV. Розвиток серця

На 17-й день розвитку зародка в мезодермі утворюється парна закладка, із якої формується просте трубчасте серце. Середній відділ цього серця росте швидше, що призводить до появи на 3-му тижні розвитку сигмоподібного серця. У сигмоподібному серці розрізняють передню артеріальну (шлуночкову) частину, яка продовжується в артеріальний стовбур, та задню венозну (передсердну) частину, яка приймає жовтково-брижові вени. На 4-му тижні розвитку зародка від задньоверхньої частини спільного передсердя починає виростати спочатку первинна перегородка, на місці якої згодом з'являється вторинна міжпередсердна перегородка. Міжшлуночкова перегородка починає рости від задньонижньої частини шлуночків на 8-му тижні ембріогенезу. Одночасно у бік міжшлуночкової перегородки починає рости перегородка артеріального стовбура, що згодом призво-дить до утворення висхідної частини аорти, легеневого стовбура та перетинчастої частини міжшлуночкової перегородки. Коли міжпередсердна перегородка вже повністю відділяє праве передсердя від лівого, краніальна частина вторинної міжпередсердної перегородки рветься, утворюючи міжпередсердний (овальний) отвір. Овальний