При хронічному кардиті застосовують делагіл або плаквеніл з їндометацином чи ортофеном. Призначають дигоксин з розрахунку 0,02—0,04 мг/кг (доза насичення), який розподіляють на 3-4 дні, а потім переходять на підтримуючі дози. Хворі одержують ангінін, контрикал протягом 1,5—2 міс, препарати, що поліпшують обмін у міокарді, анаболічні гормони. Стаціонарне лікування проводять у гострий період кардиту; воно триває від 4—6 тижнів до кількох місяців.

Реабілітація після перенесеного кардиту відбувається в місцевому санаторії, санаторно-курортне лікування є показаним через 8—12 міс після виписування із стаціонара.

Диспансерне спостереження. Усіх дітей, які хворіли на кардит, беруть на диспансерний облік: їх оглядають ревмокардіолог і дільничний педіатр щомісяця протягом перших З міс, потім 1 раз на 3 міс, а через 1 рік— 1 раз на 6 міс. Одночасно з оглядом роблять ЕКГ. Два-три рази на рік хворих лікують антидистрофічними препаратами, що поліпшують обмін у міокарді (рибоксин, вітаміни групи В, препарати калію). У разі потреби призначають діуретики. Здійснюється контроль за лікуванням підтримуючими дозами глікозидів, при брадикардії дозу серцевих глікозидів зменшують. Хворі на гострий і підгострий кардит перебувають на диспансерному обліку 2—3 роки, на хронічний кардит — постійно.

Профілактичні щеплення протипоказані протягом 3—5 років дітям з гострим кардитом і протягом усього життя — з хронічним кардитом.

Для всіх дітей з кардитом обов'язковою є санація вогнищ хронічної інфекції. Слід зменшити психоемоційне навантаження, заняття фізкультурою проводити в спецгрупах, стежити за тим, як здійснюється загартовування.

Біцилінопрофілактика не є показаною (виняток — стрептококовий кардит).

Профілактика спрямована на підвищення захисних сил організму, запобігання частим простудним захворюванням. При вірусних інфекціях слід ізолювати хворих, проводити широку аерацію, використовувати дезинфікуючі засоби, застосовувати противірусні препарати (інтерферон, індуктори інтерферону, рибонуклеазу, імуноглобулін). Потрібно боротися з нераціональним застосуванням лікарських препаратів, суворо дотримувати правил проведення профілактичних щеплень, здійснювати санацію вогнищ хронічної інфекції. З раннього дитячого віку слід дбати про раціональне харчування, загартовування, заняття фізкультурою і спортом.