охорони здоров'я, а в 1871 році в Дубліні, в Трініті Колледже, відкрилась перша школа охорони здоров'я;
в 1872 р. створилась американська асоціація охорони здоров'я з законом «Про охорону здоров'я»;
в 1914 р. відкриті школи охорони здоров'я при університетах: Гарвардському, Колумбійському, Мічиганському, Каліфорнійському;
в 1924 р. створення шкіл в Канаді, Афінах, Китаї, Празі, Варшаві, Осло, Будапешті;
в 1918р. у Великобританії спеціалістів готували в 21 університеті;
в 1936 р. в США діє 10 шкіл охорони здоров'я;
в 1995 році у Європі діє близько 70 шкіл охорони здоров'я, в США – 26.
Наприклад, ціллю Нідерландської школи охорони здоров'я є покращення охорони здоров'я шляхом: підготовки спеціалістів високого рівня та підтримка організацій, які займаються охороною здоров'я.
В Ізраїлі, в Хадасі ціллю є: підготовка випускників спеціально для керуючих посад в охороні здоров'я; стимулювання науково-медичних дослідів та їх використання при формуванні політики охорони здоров'я.
В Гарвардському університеті в процес навчання включена дисципліна статистичного аналізу для медичних досліджень і застосування дослідницького аналізу для покращення кадрової політики та якості охорони здоров'я.
При Університеті Вашингтона в Сієтлі спеціально створена навчальна програма покликана навчати талановитих і активних працівників охорони здоров'я; навчання наукових працівників у сфері охорони здоров'я.
Ціллю Челябинської школи є післядипломна підготовка спеціалістів, в області охорони здоров'я. Основною ціллю системи охорони здоров'я в Україні в майбутньому повинна стати:
підготовка спеціалістів і підтримка в майбутньому їх набутого рівня знань;
підвищення кваліфікації спеціалістів;
підготовка викладачів для освіти в охороні здоров'я.
На сьогоднішній день нова школа громадської охорони здоров'я в Україні ще
не сформувалась. Причиною цього стали глибоко укорінені традиції радянської системи управління в охороні здоров'я, а також помилки реформ охорони здоров'я. Охорона здоров'я в Україні відстає від світової медицини і не здатна на сьогоднішній день вирішити проблеми масової охорони здоров'я нації і забезпечити достатній рівень в кадровій політиці, який міг би задовольнити більшість працівників.
Створюваній в Україні новій системі охорони здоров'я потрібна нова система підготовки спеціалістів в області охорони здоров'я, бо на сьогоднішній день ми маємо класичну форму, яка залишилась у спадок від радянських часів.
В Україні різко виникла потреба реформування кадрової політики в охороні здоров'я, а саме реформи медичної освіти, здійснення підготовки спеціалістів у сферах менеджменту, медичного права, соціології, соціальної медицини, організації охорони здоров'я. Недостатність такої реформи відчувають на даний час лікувальні заклади, де взагалі відсутні такі спеціалісти (мова йде про державні медичні заклади), які б займалися організацією охорони здоров'я. Лікувальні медичні заклади залишили собі кадрову політику зумовлену існуванням адміністративно-командної системи від радянських часів.
Отже, основними проблемами кадрової політики Обласного перинатального центру, в залежності від державної політики в охороні здоров'я є:
неефективне використання трудових ресурсів;
недостатність кваліфікованих та висококваліфікованих кадрів;
управлінням займається керівник з медичною освітою;
не розроблені прогнози потреб у медичних кадрах, які б відповідали потребам медичної діяльності установи;
не ведеться тісна співпраця обласного перинатального центру з закладами медичної освіти;
недосконале стимулювання механізмів оплати праці медичного персоналу відповідно до обсягу та якості медичної допомоги;
значний час лікарів-практиків забирається статистичною роботою, у більшості випадків це завідуючі відділень;
низький рівень оплати праці – основна причина незадоволеності персоналу та незацікавленості в продуктивності роботи;
недосконалою є система перепідготовки управлінських кадрів в умовах змін в охороні здоров'я;
персонал установи не бере жодної участі у процесах прийняття рішень в установі і т.д.
2.3 Аналіз кадрової політики в Івано-Франківському Обласному перинатальному центрі
Івано-Франківський обласний перинатальний центр є спеціалізованою медичною установою, який проводить консультативну та лікувальну роботу. На сьогоднішній день в Обласному перинатальному центрі працює 12 відділень, які займаються лікувальною роботою, кабінети лікарів та УЗД, які надають консультативну роботу, лабораторії та апарат управління.
Відділення стаціонарної допомоги:
приймальне;
пологовий зал;
реанімація новонароджених;
гінекологічна та акушерська реанімація;
відділення екстрагенітальної та акушерської патології;
обсерваційне відділення;
фізіологічне відділення;
І-ше та ІІ-ге дитяче відділення;
гінекологічне відділення;
лабораторії;
клінічна;
біохімічна;
бактеріологічна.
Також працюють інші служби, які займаються немедичною діяльністю.
На ці всі відділення в Обласному перинатальному центрі розраховано
413,75 посад, з них:
89,75 лікарі;
174,75 середній медичний персонал;
83,75 молодший медичний персонал;
65,50 інші працівники.
Розглянемо схематично розраховані посади (схема 1).
Схема 1. Зайняті посади в Обласному перинатальному центрі
Розглянувши такий варіант запланованих посад, можемо зробити висновок про теж процентне відношення:
лікарі – 22%;
середній медперсонал – 42%;
молодший медперсонал – 21%;
інші робітники – 15% від загальної кількості.
Облікова кількість працюючих в Івано-Франківському обласному перинатальному центрі складає 440 осіб, з них:
Чоловіки – 50 осіб (12%);
жінки – 390 осіб (88%), з них у віці
15 – 34 років – 58%;
15 – 24 років – 33%; від 15 -34 років;
34 – 50 років – 29 %;
50 – 54 років – 8%;
55 – 59 років – 5%.
Облікова кількість працюючих в ОПЦ наведена на рис 2.3.1.
Рис 2.3.1 Облікова кількість працюючих жінок в ОПЦ
15 – 34 р. 58%
34 – 50 р. 29%
50 – 54% 8%
55 – 59% 5%
Провівши такий аналіз облікової кількості ми можемо зробити висновок про структуру працюючих . основна кількість працюючих припадає на жінок репродуктивного віку 15 – 34 – 230 осіб від загальної кількості, 25 % з них, тобто четверту частину займають жінки 24 – 34 роки; 29% займають жінки зрілого віку 34 – 50 років, з досвідом роботи з сертифікатами вищих категорій.
33% посідає молодий перспективний персонал, 15 – 24 роки, який ще не має досвіду роботи, які недавно закінчили заклади медичної освіти, але мають багато творчих ідей, які можна використати в роботі.
Невелика частка працюючих припадає на людей перед пенсійного та пенсійного віку, разом 13% загальної кількості працюючих жінок. Дуже мала частка 12% загальної