У дітей контрольної групи (Рис.2) у післяопераційному періоді в порівнянні зі станом до операції також спостерігаються негативні зміни з боку серцево-судинної системи: частішання пульсу на 26,1%, збільшення пульсового тиску 17,7%.

Контрольна група займалася ЛФК за загальноприйнятою методикою. Порівняння результатів контрольної групи до операції і після курсу ЛФК, вказують на порідшання пульсу на 3,9%, параметри артеріального тиску вірогідно не змінилися.

Динаміка показників хворих контрольної групи в післяопераційному періоді і після курсу ЛФК вірогідно свідчила про те, що в дітей цієї групи відбувалося достовірне порідшання ЧСС на 23,8%, однак ці зміни були менш вираженими, ніж в хворих експериментальної групи.

Результати порівняння показників функції серцево-судинної системи в дітей обох груп, які страждають IV ступенем сколіотичної хвороби, після курсу ЛФК по різних методиках відображені в таблиці.

Таблиця 1

Динаміка показників серцево-судинної системи в дітей, які

страждають IV ступенем сколіотичної хвороби, після курсу дихальної гімнастики

№

п/п | Показники | Експериментальна група (n=21) | Контрольна група

(n=15) | t | p

M±m | у | M±m | у

1. | ЧСС, уд./мін. | 82,09±2,18 | 10,00 | 81,85±2,70 | 10,36 | 0,069 | >0,05

2. | СТ, мм рт.ст. | 109,70±1,48 | 6,79 | 111,10±13,49 | 12,60 | 0,37 | >0,05

3. | ДТ, мм рт.ст. | 70,00±1,38 | 6,32 | 70,00±2,09 | 7,84 | 0

4. | ПТ, мм.рт.ст. | 39,76±0,72 | 3,34 | 40,35±2,69 | 10,00 | 0,21 | >0,05

Показники серцево-судинної системи вірогідно не відрізнялися в обох групах.

Отже, все вище сказане визначає необхідність раннього призначення дихальної гімнастики, яку дослідники починали застосовувати з другого дня після виходу дитини з наркозу.Розроблена ними методика дихальної гімнастики в найближчому післяопераційному періоді сприяє покращенню і відновленню функції серцево-судинної системи.

Отже, розглянені нами методики, свідчать про суттєві зміни параметрів серцево-судинної системи при сколіозах, але характер і вираженість виявлених змін залежать від ступеня порушення постави.

ВИСНОВКИ

В першому розділі ми розглянули етіологію, патогенез, класифікацію сколіозів, це свого роду, теоретичне введення в суть роботи для загального уявлення про первинні механізми розвитку даної проблеми.Отже, сколіоз - прогресуюче захворювання хребта, яке характеризується викривленням його у фронтальній площині та супроводжується поворотом хребців навколо вертикальної осі в сторону випуклості (торсією). Розрізняють чотири ступені сколіозу, і лише ІІІ і ІV ступінь є найтяжчими, що призводять до патологічних змін внутрішніх органів.

В другому роділі для досягнення поставленої мети – дослідження параметрів серцево-судинної системи при сколіозах, ми опрацювали метод ЕКГ та рентгену. В результаті аналізу ЕКГ, ми спостерігали такі дані, у дітей з кіфосколіотичною хворобою виявлено порушення діяльності серцево-судинної системи, що проявлялися поєднаними змінами (порушення функції автоматизму, часткова блокада правої ніжки пучка Гіса, відхилення електричної осі серця вправо, знижені двофазні чи негативні зубці Т у кількох відведеннях). Морфофункціональні порушення серця (зниження амплітуди серцевих тонів, зниження скоротливої здатності міокарда, аномалія хордального апарата) спостерігалися лише у дітей з кіфосколіотичною хворобою.

Аналіз дослідження особливостей гемодинаміки і діастолічної функції правих відділів серця, свідчив про наявність у хворих з ІІІ-ІVступенями сколіозу легеневої гіпертензії, діастолічної дисфункції ПШ і формування кіфосколіотичного серця навіть в молодому віці. А хворі з ІІ ступенем сколіозу становлять групу ризику по розвитку гіпертензії в малому колі кровообігу.

Рентгенофункціональні методи дослідження при комплексному їх застосуванні, дозволяють скласти повне уявлення про положення серця в деформованій грудній клітці. Дослідження показали, що у хворих з правостороннім сколіозом відбувається поворот серця справа на ліво, а при лівосторонньому- зліва на право. Кут поворота серця збільшується з збільшенням торсійного компоненту викривленого хребта.

Детальний розгляд даних літератури стосовно змін серцево-судинної системи при сколіозі, до і після застосування ЛФК, свідчив про важливість ЛФК і її позитивний вплив на серцево-судинну систему та ефективність раннього застосування ЛФК.

Тема “Зміни серцево-судинної системи при сколіозі” є насправді актуальною в наш час. Досить важливо дальше розвивати і досліджувати її, тому що вона принесе користь науці і сприяє підвищенню рівня здоров’я нації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Афанасьева И.О. Зміни серцево-судинної системи, вегетативні порушення та їх корекція у дітей з патологією постави.//Педіатрія,акушерство та гінекологія.-1999.-№4.-c.98.

Али Садек Али. Диагностика легочной гипертензии с помощью допплерэхокардиографии.-Тер арх.-1997.-№3.-с.138-141.

Белая Н.А. Лечебная физкультура и массаж. – М.: Советский спорт, 2001. – С. 132-135.

Богданов Ф.Р. Сколиоз / В кн.: Многотомное руководство по ортопедии и травматологии. Отв. ред. Н.П. Новаченко. – М.: Медицина, 1998. – Т. II. – С. 303-351.

Воробьев А.С., Бутаев Т.Д. Клиническая эхокардиография у детей и подростков.-Петербург.-1999.

Витензон А.С., Паламарчук Е.Э. Новый патогенетический метод лечения начальных форм сколиоза // Тезисы докладов Междунар. конгресса «Человек и его здоровье». - Санкт-Петербург, 1997. – С. 59.

Дворецкий Д.П., Ткаченко Б.И. Гемодинамика в легких.-М.:Медицина.-1992.

Джаббаров М.П. Состояние внешнего дыхания и некоторых гемодинамических показателей у больных сколиозом до и после консервативного и хирургического лечения // Вопросы ортопедии и травматологии. - М.: Медицина, 1993. - № 8. - С. 6-12.

Ишал В. Физиология, асимметрии, фронтальные нарушения осанки, сколиоз и сколиотическая болезнь