Отже, сколіоз- це складна поліетіологічна хвороба, яка в залежності від

стадії протікання, спричинює зміни і важкі ускладнення всіх систем

організму, зокрема, і серцево-судинної системи.

РОЗДІЛ2

МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІН СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ПРИ СКОЛІОТИЧНІЙ ХВОРОБІ

2.1 ЕКГ.

2.1.1 ЕКГ у дітей з патологією постави.

У літературі є повідомлення,що при кіфосколіотичній деформації 3-4 ступеня відбувається зміщення, стиснення серця та магістральних судин. Це призводить до функціональних та морфологічних змін, в основному, в правих в правих відділах серця та судинах малого кола кровообігу, а самн: до утруднення кровоплину в системі легеневої артерії, підвищення венозного тиску, перевантаження, гіпертрофії, а надалі – до розширення правої половини серця[22, 27].

Незважаючи на численні дослідження, дані про стан серцево-судинної системи у дітей з функціональними порушеннями постави в літературі носять фрагментарний характер.

Метою даної праці було вивчення стану серцево-судинної системи у дітей з початковим ступенем деформації хребта.

Обстежено 70 дітей віком 7-15років з різними клінічними формами патології постави. Проводили загально клінічне обстеження хворих, яке включало електро- та фонокардіографію (ЕКГ,ФКГ), ехокардіографію(ЕхоКГ) та рентгенологічне обстеження серця. Реєстрацію ЕКГ та ФКГ здійснювали на апараті Bioset-8000. ЕхоКГ проводили на апараті Sonoline L-1(фірма “Siomens”) в М-та В-режимах за загальноприйнятою методикою. Визначали амплітуду відкриття мі трального клапана (АМК), кінцеводіастолічний об’єм (КДО), кінцево-систолічний об’єм(КСО), товщину міжшлуночкової перегородки(МЖП), товщину задньої стінки лівого шлуночкка (ЗСЛЖ), фракцію викиду (EF) та фракцію укорочення (FS). Оцінювали стан клапанної структури серця. Дітям проводили консультації фахівців (ортопеда, отоларинголога, офтальмолога, невролога).

Серед обстежених було 46 (65,7%) хлопчиків та 24 (34,3%) дівчаток. Було виділено дві клінічні групи. Першу складали 15(21,4%) дітей з функціональними порушеннями постави, другу- 55(78,6%) обстежених з органічними порушеннями постави[4,11].

Серед дітей другої групи сколіоз був у 30(54,5%), серед них Іступінь- у 13, ІІ ступінь- у 17. Кіфосколіоз виявлено у 25(45,5%) осіб (І ступ.- у 12, ІІ ступ.- у 13. У 24% обстежених відмічався сколіоз шийно-грудного відділу, у 27,2- грудного відділу, у 3,3%- комбінований.

Як видно з таблиці 1, 12,8% дітей з функціональними порушеннями постави скаржилися на біль у ділянці серця, частіше колючого та ниючого характеру, переважно пов’язаний з психоемоційними навантеженнями. Серцебиття, задишки у хворих першої групи не вдмічалося. У 12,8% хворих мав місце головний біль, у 14,2%- слабість, втомлюваність. Гіпотензія зустрічалася у 60% дітей з порушеннями постави. В усіх хворих відмічалися вогнища хронічної інфекції: хронічний тонзиліт ( у 12), хронічний холецистохолангіт (у 7).

При об’єктивному обстеженні зміщення перкуторних границь серця не виявлено. Ослаблення серцевих тонів при аускультації виявлено у 5 дітей, акцент другого тону над легеневою артерією – у однієї дитини. У 10 хворих вислуховується функціональний систолічний шум над ділянкою серця, з локалізацією на верхівці та в V точці.

Таблиця1

Характер і частота скарг у дітей з патологією постави

Скарги | Діти з функціональними | Діти з органічними

порушеннями постави | порушеннями постави

Кардіалгії | 9(12,8%) | 48 (68,6%) '

Серцебиття | - | 3 (4,3%)

Задишка при фізичному навантаженні | - | 7(10%)

Слабість, втомлюваність | 10(14,2/0) | 34 (48,6%)

Головний біль | 9(12.8%) | 32 (45,7%)

Запаморочення | 5 (7,1%) | 30(42,8%)

Непритомність | 1 (1,4%) | 13(18,6%)

Лабільний АТ | - | І 4 (20°/о)

За даними ЕКГ, у всіх хворих ритм серцевих скорочень був синусовим (табл.2). Синусової тахікардії не зареєстровано, синусова брадикардія відмічалася у 3,2% дітей, синусова аритмія- у однієї дитини. Таким чином, порушення функції автоматизму спостерігалося у 46,6% дітей. У всіх хворих зареєстроване правильне положення електричної осі серця.

Таблиця 2

Зміна ЕКГ у дітей з патологією постави

Зміни на ЕКГ | Діти з функціональними | Діти з органічними

порушеннями постави (11=15) | порушеннями постави (п=55)

Ритм синусовий | 15(100%) | 55(100%)

Синусова тахікардія | - | 6(10,9%)

Синусова брадикардія | 2(13,2%) | 15 (27,3%)

Синусова аритмія | 5 (33,3%) | 27(49,1%)

Неповна блокада правої ніжки пучка Пса | 1 (6,6%) | 15 (27,3%)

Порушення внутрішньошлуночкової

провідності | - | 10(18,2%)

Укорочення інтервалу Р-<3 | 1 (6,6%) | 11 (20%)

Прискорення А-У провідності | 4 (7,3%)

Сповільнення А-У провідності | 1 (6,6%) | 2 (3,6%)

Порушення процесу реполяризації міокарда | 2(13,2%) | 30 (54,5%)

Відхилення БОС

вправо | - | 20 (36,4%)

вліво | - | 1 (1,8%)

Електрична позиція серця

вертикальна | 5 (33,3%) | 30(54,5%)

нап іввертик ал ь н а | 3 (53,3%) | 17(30,9%)

горизонтальна | - | 1 (1,8%)

напівгоризонтальна | - 2(13,3%) | 5(9,1%)

невизначена | - | 1 (1,8%)

проміжна | - | 1 (1,8%)

Електрична позиція серця у спостереженнях мала такі особливості (табл.2). За сагітальною віссю у 5(33,3%) дітей визначалася вертикальна позиція серця, у 8(53,3%) – напіввертикальна та у 2(13,3%) – напівгоризонтальна.

Порушення функції провідності у вигляді неповної блокади правої ніжки пучка Гіса виявлено у 6,6% дітей, прискорення атріо-вентрикулярної провідності – також у 6,6%. Передсердно-шлуночкова провідність (P-Q) у хворих з порушеннями постави найчастіше була нормальною. У спостереженнях інтервал P-Q в 6,6% випадків був укорочений від 0,09 до 0,11 с.

Для оцінки звукових явищ серця використано фонокардіографію. В усіх дітей з порушенням постави тривалість першого та другого тонів перебувала у межах норми ( відповідно 0,07- 0,15 та 0,04-0,08 с). Розщеплення та роздвоєння першого та другого тонів перебували в межах 0,02-0,04 с, що вважається фізіологічним, і спостерігались у 33,3% дітей першої