групи. У 20% дітей відмічалось зниження амплітуди серцевих тонів, перший тон, менший другого на верхівці та в V точці. Систолічний шум зареєстровано у 20% дітей. Шум фіксувався в діапазоні середніх частот у другому- третьому міжребір’ї зліва від грудини, що займає половину або дві третини систоли, має невелику амплітуду, веретеноподібну форму. В усіх дітей першої групи інтенсивність першого та другого тонів не змінювалась. У 13,3% дітей реєструвались непостійні систолічні щиголі.[11].
При аналізі даних ЕхоКГ у морфо функціональному стані серця відхилень від норми не виявлено: в усіх дітей цієї групи розміри порожнини серця (КДО/м, КСО/м), товщина МШП та ЗСЛШ, скоротлива здатність міокарда за (даними FS та EF) відповідала віковим нормам. При вивченні клапанних структур серця у 2 дітей виявлено мінімальний пролапс мі трального клапана, гемо динамічно не значущий.
Таким чином, у дітей з порушенням постави переважали скарги на головний біль у ділянці серця. Зміни на ЕКГ найчастіше проявлялися порушенням функції автоматизму у вигляді синусової аритмії. Зареєстрований на ФКГ систолічний шум мав риси функціонального. Морфологічних змін в серці не виявлено.
Серед дітей з кіфосколіотичною деформацією хребта І-ІІ ступ.(друга група) 48(68,6%) скаржилися на біль у ділянці серця (див. табл. 1). Як правило, біль був колючого чи тиснучого характеру, найчастіше короткочасним. На слабість, втомлюваність скаржилися 48,6% дітей. Головний біль спостерігався у 45,7%, запаморочення- у 42,8% дітей. Задишка при фізичному навантаженні мала місце у 7 (10%) хворих. Серцебиття відмічали 4,3% дітей. У 30,9% дітей другої групи відмічалась гіпотензія, у 20%- лабільний тиск.
При об’єктивному обстеженні змін при пальпації та перкусії серця не виявлено. Аускультативно у 48(87,2%) дітей відмічалось ослаблення серцевих тонів, акцент другого тону над легеневою артерією- у 24 (43,6%). В усіх дітей над ділянкою серця вислуховувався м’який систолічний шум на верхівці та в V точці.
При вивченні біоелектричної активності міокарда, за даними ЕКГ, в усіх хворих другої групи ритм серцевих скорочень був синусовим. У 74,1% спостережуваних зареєстровано порушення функції автоматизму (у 27,3%- синусова брадикардія, у 10,9- синусова тахікардія і у 49,1%- синусова аритмія). Електрична вісь серця мала нормальне положення у 61,8% дітей, відхилення впаво зареєстровано у 36,4%, вліво- у 1,8%.
При дослідженні електричної позиції серця виявлено, що за сагітальною віссю у 30 хворих визначалась вертикальна позиція серця, у 17- напіввертикальна, у 5- напівгоризонтальна, у 1- горизонтальна та у 1- невизначена (табл.2).
Порушення провідності у вигляді неповної блокади правої ніжки пучка Гіса визначалось в 27,3% випадків. Передсердно-шлуночкова провідність у 20% дітей була укороченою[22].
У 54,5% дітей виявлено порушення процесу реполяризації міокарда шлуночків. Це знайшло своє відображення на ЕКГ у вигляді сплощення, двофазності чи інверсії зубця Т у ІІ-ІІІ стандартному відведенні, посилених однополюсних аVа, аVF, V-відведеннях. Зазначені зміни зубця Т більшою мірою свідчать про гіпоксію міокарда. Дещо рідше порушення відновних процесів в міокарді проявлялось високими зубцями Т і при піднятим над ізолінією інтервалом RS-T у грудних відведеннях.
При проведенні ФКГ у 49,1% дітей виявлено зниження амплітуди серцевих тонів, перший тон менший другого на верхівці та в V точці інтенсивність та тривалість тонів перебували у межах норми, систолічний шум, зв’язаний з першим тоном, зареєстровано у 10,9% дітей, не зв’язаний з першим тоном,- у 49,1%, веретеноподібної чи убиваючої форми, неоднакової амплітуди коливань у різних серцевих циклах. Ннпостійні систолічні щиголі спостерігались у 8 хворих, у 2 вони були постійними.
При ЕхоКГ дослідженні дітей другої групи відхилень розмірів порожнин серця від норми не виявлено. Амплітуда рухів стулок мі трального клапана була достатньою. У 20(36,4%) дітей виявлено потовщення МШП, її гіпокінезію- у 9(16,4%). Потовщення задньої стінки лівого шлуночка зареєстровано у 4(7,3%) обстежених, і лише у однієї дитини відмічалась її гіпокінезія. При аналізі показників EF та FS у 17(30,9%) дітей виявлено помірне зниження скоротливої здатності міокарда. В 54,5% випадків спостерігалась аномалія хорального апарата (у 11- аномальна хорда, у 19- ПМК І ступ., серед них у 5(9,1%)- з мінімальною регургітацією, без збільшення об’єму порожнини лівого передсердя)[27].
Таким чином, у дітей з кіфосколіотичною хворобою виявлено порушення діяльності серцево-судинної системи, що проявляються поєднаними змінами (порушення функції автоматизму, часткова блокада правої ніжки пучка Гіса, (відхилення електричної осі серця вправо, знижені двофазні чи негативні зубці Т у кількох відведеннях). Поєднані зміни зустрічалися майже в два рази частіше у дітей другої групи. Морфофункціональні порушення серця ( зниження амплітуди серцевих тонів, зниження скоротливої здатності міокарда, аномалія хорального апарата) спостерігалися лише у дітей з кіфосколіотичною хворобою. Зроблено висновок, що характер і вираженість виявлених змін залежать від ступеня порушення постави у дітей.
2.1.2 Особливості гемодинаміки і діастолічної функції правих відділів серця у підлітків з різним ступенем сколіозу.
Обстежені 96 хворих сколіозом І-ІV ступеня в віці від 13 до 18 років. В хворих ІІІ-ІV ступеня сколіотичної хвороби не проводилася хірургічна корекція сколіозу, тривалість сколіотичної хвороби у важких формах в середньому становила 4,5 років. Пацієнти були розділені на групи в залежності від важкості сколіотичної деформації: в групу хворих з І ступенем сколіозу входило 19 чоловік, з ІІ ступенем- 20, з ІІІ ступенем- 23, з ІV- 24. Контрольну групу становили 20 чоловік, у яких при обстеженні сколіотична хвороба і захворювання серця були виключені. Проведено теж поділ зазначених груп в залежності від відсутності (підгрупа А) чи наявності трикуспідальної регургітації (підгрупа Б). Так як в контрольній групі у пацієнтів