Якнайповніше уявлення про топографічні зміни серця і великих судин у хворих сколіозом можна отримати при ангіокардіографії. Зазвичай контрастну ангіокардіографію застосовують з метою уточнення діагнозу у хворих з різною серцевою патологією, особливо її великий ефект наголошується при діагностиці вроджених і набутих вад серця. Цікавий факт, що у хворих сколіозом ангіокардіографія вперше була виконана С. Dotter, G. Steinberg лише в 1952 р. Нечисленними дослідженнями цих, а пізніше і інших авторів, вдалося встановити ротацію серця в деформованій грудній клітці і відсутність сдавлення його камер[ 24 ]. Унікальний матеріал по ангіокардіографії серця і крупних судин мають в своєму розпорядженні Воробьев, Мовшович, С. (1980). Вказані автори провели ангіокардіографію 56 хворим у віці від 7 до 43 років. Основну групу (42 людини) склали хворі у віці від 12 до 16 років. Із загальної кількості хворих тільки 2 людини мали сколіоз III ступеня, а останні - IV ступенів. У всіх хворих первинна дуга викривлення локалізувалася в грудному відділі. У 45 чоловік був правосторонній сколіоз і у 11-лівосторонній.

Проведеними ангіографічними дослідженнями автори показали, що у хворих сколіозом серце здійснює поворот навколо вертикальної осі. Поворот серця залежить від сторони викривлення хребта: при правосторонньому кіфосколіозі серце повернено справа наліво, а при лівобічному - навпаки. Також було відмічено збільшення діаметру легеневої артерії і гостріший кут відходження лівої гілки легеневої артерії при дослідженні у фронтальній площині, особливо при правосторонньому викривленні хребта. При лівобічному ліва гілка легеневої артерії розташовується більш вертикально, ніж в нормі, а права гілка як би укорочена, розгорнена назад і назовні і проекційно нашаровується на тінь деформованого хребта[5,15]. Якщо вершина дуги викривлення хребта розташована на рівні серцевої тіні, то спостерігається поворот вихідного отвору. При правосторонньому сколіозі стовбур легеневої артерії і права гілка повернені наперед. Розміри камер серця залишалися звичайними[2, 22].

Що ж до положення аорти в деформованій грудній клітці, то аналіз отриманих даних авторів показав, що у хворих сколіозом висхідний відділ аорти дещо укорочений, а низхідний повторює хід викривленого хребта як в грудному, так і в поперековому відділах.

Хворому 17 років, страждаючому грудним правостороннім кіфосколіозом III ступеня, була проведена внутрішньовенна ангіокардіографія. Знімки проводилися на рентгенівському апараті із швидкістю 1,5 кадру в секунду. Було зроблено 6 рентгенограм. Останні виконувалися після того, як в поверхневу вену плеча вводилося ручним шприцом 50 мл тріопака-400. Отримано чітке контрастування правих відділів серця і легеневої артерії. На знімках добре контрастувалися пахвова, нижня і верхня порожниста вени, праве передсердя і вихідний відділ правого шлуночка, а також легенева артерія (стовбур з проекційним накладенням лівою і правою її гілок до кінцевих розгалужень). Через 7 кардіоциклів від початку контрастування легеневої артерії почали виконуватися ліві відділи серця і аорта.

У даному спостереженні внутрішньовенна ангіокардіографія показала, що у хворих з правостороннім кіфосколіозом відбувається поворот серця і судин навколо вертикальної осі в напрямі справа наліво. При дослідженні хворого 17р. в проекції обличчям до екрану без корекції її положення рентгенологічна картина серцево-судинної системи відповідала тій, яку ми бачимо в першому косому положенні у осіб з нормальною грудною кліткою. Так, в спостереженні па лівий контур виходили праві відділи серця (стовбур легеневої артерії і правий шлуночок). Ліве передсердя відходило управо і утворювало правий контур. Замість розгорненої дуги аорти відмічалося проекційне накладення висхідної і низхідної частин аорти. Права гілка легеневої артерії була добре помітна, а ліва - ховалася за неї[5,15].

Отже, проведене рентгенологічне, а особливо ангіографічне дослідження показало, що серце і великі судини у хворих з високими ступенями кіфосколіозу здійснюють поворот навколо вертикальної осі в напрямку протисторонньому торсії хребців.

Ці дослідження дозволили зробити припущення, що клінічна і патологоанатомічні картини кіфосколіотичного серця з гіпертрофією і розширенням, а іноді з первинною недостатністю правого шлуночка серця

загалом і є безпосереднім результатом механічного порушення функції легеневих судин або функції серця. Вони виникають унаслідок дихальної недостатності і альвеолярної гіповентиляції, що викликана ригідністю грудної клітки і послідовним підвищенням тиску в малому колі кровообігу[15, 24]. Легенево-артеріальна гіпертонія веде до перевантаження правого шлуночка серця і тим самим до типової картини хронічного легеневого серця.

Рентгенодіагностика відмічених змін серця у хворих кіфосколіозом являє великі труднощі в зв’язку з грубими деформаціями елементів грудної клітки і стравоходу. Висновки про розміри і форму серця потрібно робити на основі вираженості серцевих дуг і співвідношення їх між собою. Ці дані можна отримати при дослідженні хворого у всіх можливих проекціях. Більш достовірні дані про стан серцево-судинної системи може дати дослідження хворих в проекції, яка об’єднує грудину і хребет в одну площину при сагітальному ході рентгенових променів. Важливо те, що отримані при рентгенологічному дослідженні дані, мають співпадати з рентгенологічною картиною і результатами інших клінічних досліджень.

2.2.2 Функціональні зміни серця і великих судин при сколіозі

Функцію серця і великих судин досить повно можна вивчити за допомогою рентгенокимо- і електрокимо-графії. Рентгенокімографія, щонабула широкого поширення, дає можливість по характеру пульсацій судити про силу скорочення серцевого м'яза, а також про швидкість і ритм пульсаторних рухів[ 15].

Дослідження рентгенокімографії серцевої діяльності проводилося у хворих