Зміст

Вступ

Розділ I Огляд літератури ………………………………………………………5

1.1. Особливості будови і функції органів зору у ссавців …………………..5

1.2. Фізіологія органу зору…………………………………………………….10

1.3. Етапи онтогенезу у людини……………………………………………….16

Розділ II Матеріали і методи дослідження ………………………………..18

Розділ III Результати дослідження та їх обговорення

3.1. Особливості будови і функції органу зору у дітей …………..…………..20

3.2. Особливістю органу зору у людей зрілого віку…………………………25

3.3. Хворобливість органа зору у дітей та дорослих , які знаходяться на обліку Підлісківського ФАП………………………….………………………27

Висновки ............................................................................................................32

Список виконаної літератури ........................................................................33

Додатки

Вступ

Актуальність

Організм людини в своєму розвитку проходить три етапи ; еволюційний, стабільний та інволюційний. Від моменту народження до 18 -21 років організм переживає стабільний етап.

Еволюційний етап характеризується перевагою розмноження клітин над їх руйнуванням. На цьому етапі маса тіла людини порівняно з новонародженим збільшується в 20 – 25 разів. Так, у період ранньго дитинства ( 1-3 роки ), а також у віці 5-7 років і в період статевого дозрівання і спостерігається посилений ріст дитини, а між періодами, навпаки – посилений розвиток ( диференціювання ) тканин, органів і в цілому всього організму. Циклічність – одна з основних закономірностей еволюційного етапу.

Стабільний етап онтогенезу характеризується зрівноваженістю процесів утворення та руйнування клітин і збереження маси й розмірів тіла та його окремих частин. Припинення росту тіла свідчить про те , що настала зрілість. У цей період маса наростає, в основному за рахунок жирової тканини, хоча при спортивних тренуваннях вона може збільшуватись й за рахунок м’язової маси.

Інволюційний етап онтогенезу характеризується перевагою руйнівних процесів над утворювльними, а тому спостерігається зменшення

тіла та його розмірів. На цьому етапі відбувається старіння організму. Старість – не хороба, але як правило вона розвивається й перебігає на фоні різних захворювань. Однією з важливих закономірностей росту й розвитку є поступовість і необоротність. Людина в своєму розвитку ряд етапів – один за одним.

Отже, актуальним є вивчення зміни будови органу зору у ссавців на стабільних інволюційних етапах онтогенезу.

Мета і задачі дослідження : всебічно і об’єктивно висвітлити доступний матеріал з даного дослідження, комплексному і науковому аналізів фактів узагальнені досвіду. Вивчити будову і функції органу зору на етапах онтогенезу у ссавців.

Відповідно до мети дослідження було поставлено такі задачі :

оволодіти методикою визначення гостроти зору у людини

вивчити особливості будови і функції органу зору у ссавців

познайомитися з етапами онтогенезу у людини

вивчити особливості колірного зору в онтогенезі

дослідити функцію органу зору в онтогенезі у дорослих та дітей, які знаходяться на диспансерному обліку Підлісківського ФАП.

Об’єктом дослідження є складові частини ока

Предметом вивчення даного дослідження є морфологічні особливості ока на різних етапах онтогенезу

Методи дослідженя. Для визначення морфофункціональних змін компонентів ока, сітківки, кришталика, гостроти зору вивористовували таблиці та формулу розрахунку гостроти зору.

Наукова новизна полягає в тому, що дана робота виконувалась на базі ФАП с. Підліски вивчено 63 лабораторні картки людей різного віку, ( діти, люди зрілого та похилого віку ) , в яких доліджували гостроту зору, кольоровідчуття, рефракція ока в нормі при патології.

Розділ I . Огляд літератури

Особливості будови і функції органу зору у ссавців

Орган зору складається з очного яблука, зорового нерва і додаткових органів ока.

Очне яблуко має форму шара, тоді як у дорослої людини воно злегка витягнуте в передньо – задньому напрямку. Розміщується очне яблуко в очній орбіті черепа. Передня поверхня очного яблука злегка опукла й називається переднім полюсом ока, а задня – заднім полюсом. Пряма лінія, яка проходить через центр у передньо-задньому напрямку, називається зовнішньою віссю очного яблука [ 12]. Очне яблуко складається з ядра та трьох оболонок. Ядро складається із заломлюючих середовищ ока : кришталика, склистого тіла і водянистої вологи. Зовнішня оболонка очного яблука – склера : середня судинна і внутрішня - сітківка [ 16].

Зовнішня оболонка поділяється на більшу частину ( задню ) – склеру, та меншу частину ( передню ) – рогівку. Склера побудована з щільних, непрозорих, білого кольору колагенових волокон. Товщина склери збільшується в напрямку від заднього полюса до рогівки. На межі між склерою та рогівкою лежить венозна пазуха склери ( шльомів канал ), через яку відтікає рідина з передньої камери ока. Рогівка займає 1/5-1/6 частину зовнішньої оболонки ока, вона опукла, складається з прозорих сполучнотканинних волокон і багатошарового епітелію.Товщина рогівки в центрі близько 1,0- 1,1 мм , по периферії 0,8- 0,9мм. Рогівка складається з п’яти шарів. Вона не має кровоносних судин, живиться дифузно, частково з судин, які лежать на межі склери та рогівки, а також за рахунок водянистої вологи передньої камери ока.

Судинна оболонка очного яблука лежить під склерою, товщина її 0,1-0,22мм, у ній розгалужені кровоносні судини. Судинна оболонка складається з трьох частин : задня – власне судинна оболонка ( розташована ззаду війкового тіла ), середня – війкове тіло і передня – райдужня.

Власне судинна оболонка тоненька, складаєтьсязі сполучної тканини чорного кольору, який відбиває всі кольори райдуги. Основу її складають тісно переплетені артерії вени, між якими є пухка сполучна тканина з великими

пігментними клітинами. Між власне судинною оболонкою та склерою міститься система щілин – навколо судинний простір. Спереду власне судинна оболонка переходить у потовщене війкове тіло, яке має складну будову. Головну його масу складають війковий м’яз і пухка сполучна тканина з пігментними клітинами. Війковий м’яз має колову форму і в місці її переходу в рогівку тісно прилягає до склери. Від внутрішньої поверхні війкового тіла відходять