внутрішньоочного тиску розтягуються. У подальших стадіях нелікованої природженої глаукоми, очне яблуко розтягується щє більше і нагадує бичаче око. У такому разі говорять про буфтальм або гідрофтальм. Розвиваються також характерні зміни зорового нерва, дефекти поля зору, зниження гостроти зору, що у фінальній стадії може призвести до сліпоти.
Вторинна глаукома
Вторинна глаукома виникає як ускладнення ряду захворювань ока. Часто вона розвивається внаслідок запалення судинної оболонки ( увеальна глаукома ), за умови набухання кришталика ( факоморфічна глаукома ), після тромбозу вен
сітківки ( судинна глаукома ), після контузії і проникаючих поранень ( травматична глаукома ). Вторинна глаукома може розвиватися також за наявності внутрішньоочних пухлин і кіст. У такому разі до клінічних проявів основного захворювання приєднуються типові прояві глаукоми.
Загальна хворобливість у дітей, які знаходяться на диспансерному обліку Підлісківського ФАП з приводу хворіб органу зору
91 – 3
1000 – х
х = 3 х 1000/91 =32,9
32,9 %о Хворобливість на збіжну косоокість обох очей серед дітей, які знаходяться на обліку Підлісківського ФАП
Косоокість
Косоокість – це відхилення зорової осі одного ока від спільної точки фіксації.Захворювання завжди супроводжується порушенням бінокулярного зору. Косоокість поділяється на паралітичну і співдружнюю.
Паралітична косоокість. Вона виникає внаслідок порушення іннервації одного із зовнішніх м’язів ока.Порушення іннервації, у свою чергу, може бути пов’язане з ушкодженням ядер окорухових нервів або парезом чи паралічем
гілок цих нервів ( мал. 1 ). Такі порушення частіше спостерігають у старшому віці.
Диференціальну діагностику співдружньої та паралітичної косоокості подано нижче.
Паралітична косоокість Співдружня косоокість
Двоїння Двоїння немає
Рухи очного яблука в якусь сторону Рухи очного яблука необмежені
Обмежені або відсутні
Нема установчого руху Є установчий рух
91 – 6
1000 – х
х = 6 х 1000/91 = 65, 9
65,9 %о Хворобливість на гіперметропію слабкої степені серед дітей, які знаходяться на обліку Підлісківського ФАП
91 – 2
1000 – х
х = 2 х 1000/91 = 21,9
21,9 %о Хворобливість на аномалію рефракції серед дітей, які знаходяться на обліку Підлісківського ФАП
Аномалія рефракцій
Далекозорість. Розрізняють 3 ступені далекозорості : слабку – до 3 діоптрій, середню – від 3 до 6 діоптрій і високу – вище 6 діоптрій.
За умови далекозорості слабкого ступеня, хворий може взагалі не мати ніяких скарг. Гострота зору є високою за рахунок постійного напруження акомодації. У разі далекозорості середнього ступеня , хворі переважно скаржаться на поганий зір на близькій відстані, а за умови далекозорості високого ступеня – також на повний зір вдалину. Крім того, у разі далекозорості середнього та високого ступенів у зв’язку з постійним напруженням акомодації, може виникати так звана акомодаційна астенопія . Вона проявляється болем у ділянках орбіт, скронь, надбрівних дуг.
Короткозорість. Короткозорість теж поділяється на слабку до 3 діоптрій, середню – від 3 до 6 діоптрій і високу – вище 6 діоптрій. Для короткозорості усіх ступенів характерне зниження гостроти зору вдалину, а для коротеозорості середнього і високого ступенів – також і зблизька.
Коротокзорі бачать краще на близькій відстані і тому часто під час роботи тримають голову дуже близько до предметів. У зв’язку зцим виникає потреба посиленої конвергенції, що може призвести до винекнення так званої м’язової астенопатії, яка проявляється швидкою втомлюваністю, неприємними відчуттями і болем у ділянці орбіти.
Характерним симптомом короткозорості є те, що під час розглядання предметів здалеку хворі мружаться. Це поліпшує їх зір.
Особливістю короткозорості є її здатність прогресувати, зокрема у дитячому віці. Тому діти з короткозорістю повинні бути під почтійним диспансерним наглядом.
Окреме місце посідає злоякісна короткозорість. Таку назву вона отримала у зв’язку із постійним і значним прогресуванням. У результаті короткозорість може досягнути 20 -25 і більше діоптрій. Прогресування злоякісної короткозорості пов’язане не із зміною сили заломлення оптичних середовищ ока, а і збільшенням його передньо-заднього розміру за рахунок розтягнення заднього полюса. Злоякісна короткозорість іноді є підгрунтям важкого захворювання – відшарування сітківки.
Висновки
1. З результатів даного дослідження видно, що око у дитини повністю розвинуте, за винятком невелеких відхилень від ока дорослого, якими є :
- очне яблуко розташоване в очній ямці поверхнево і латерально ; тоді, як у дорослого глибше і спереді до верху .
2. У новонародженого фронтальна площина перетинає краніально очне яблуко на рівні райдужно-рогового кута, а каудально загострений край. У дорослого площина проходить на рівні більш випуклої частини рогової оболонки або позаду неї.
3. Досліженням захворювань органу зору людини виявлено : загальна хворобливість 30,6 %о ( дорослі + діти ) у пацієнтів, які знаходяться на обліку Підлісківського ФАП хворобливість є найвищою з приводу катаракти у 60-80 рр. – 6,1 %о.
4. У дітей у віці 10-15 рр. хворобливість є найвищою з приводу гіперметропії слабкої степені 65,9 %о.
Список використаної літератури
1.Абрамов В. Г. Особенности строения и функций органа зрения у детей. – М. : Медицинский институт, 1981 С.96.
2. Бочкарева А. А. Глазние болезни. – Москва : Медицина 1989.
3. Винников Я. А. Сетчатка глаза позвоночних. – М. :Медгиз, 1947.
4. Гремяцкий М. А. Анатомия человека. М., 1950.
5. Гистология / Под ред. В. Г. Елиссева, Ю. И. Афанасьева и Н. А. Юриной. М., 1983.
6. Дашевский А. І. Короткозорість в дітей шкільного віку К. : Знания, 1969.
7. Дашевский А. І. Короткозорість в дітей шкільного віку.-К. ,1969.-С.48.
8. Єтинген Лев. Страна анатомия.-М., 1982.
9. Ерошевский Т. И., Токарев Б. А. Врожденная детская глаукома.- М. : Медецина 1971.
10. Жабоєдов Г. Д., М. М. Сергієнко. Очні хвороби. – Київ :