струпом, який свідчить про наявність некрозу, вегетаціями. Воно може також бути вкрите серозними, гнійними чи геморагічними виділеннями, які згодом формують відповідні кірочки. Що ж стосується трофічних виразок шкіри, то вони вкриті грануляціями.
В роботі згадано основні принципи лікування трофічних виразок, невід’ємною частиною якого є застосування екстемпоральних лікарських форм. В згаданих технологіях приготування лікарських форм основними діючими речовинами виступають наступні: цинку оксид, каратолін, ксероформ, стрептоцид, анестезин, етакрадину лактат, кислота борна, натрію тетраборат, іхтіол, вітамін Е. Ці всі речовини мають ранозагоюючий, бактерицидний, протимікробний, підсушуючий характер, що має не абияке значення у фармакотерапевтичній практиці. Основами для мазей та лініментів, що є основними лікарськими формами при застосуванні медикаментозної терапії, являються ланолін, вазелін, а також олія рицини, рози та соняшника.
Підводячи підсумок потрібно наголосити, що трофічні виразки, як і кожне дерматологічне захворювання потребує правильної діагностики захворювання, адже від цього залежить швидкість та повнота одужання хворого. Лікування даного захворювання потребує значних фінансових витрат. Тому у лікуванні трофічних виразок повинна гармоніювати дружня співпраця пацієнта, лікаря, а також провізора. Кожен із цих особистостей повинен правильно виконувати своє завдання, і тут не можна сказати чия постать відіграє найбільшу роль, адже від вчасного звернення пацієнта до лікаря, правильно поставленого діагнозу лікарем, і особливо точно підібраної лікарської форми провізором, залежить ефективність лікування даної недуги.
Як майбутньому провізору, мені б хотілося підкреслити величезну роль цієї професії не тільки у лікуванні трофічних виразок шкіри, а й інших захворювань. Ми повинні пам’ятати, що наша професія – це шлях до кращого майбутнього: здорової нації, працездатного населення та творчої молоді. Здоров’я – це неоціненний скарб, який дається кожній людині. І лише той хто зможе пройти правильним шляхом власного життя, зможе дійсно відчути справжній смак життя, без присмаку недуг. А провізор повинен виконувати свій обов’язок – створювати нові лікарські препарати, які б подарували той неоціненний скарб – здорове життя.
БУДОВА ШКІРИ
Рис. І. Будова шкіри:
а — епідерміс;
б — дерма;
в — підшкірна жирова
клітковина;
г — м'язи;
д — базальна мембрана;
є — волосини;
с — волосяна цибулина;
ж —сальна залоза;
з — потова залоза;
и -- судини шкіри.
ПАТОГІСТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ШКІРИ ПРИ ДЕРМАТОЗАХ
Рис. 2. Акантоз.
Рис. 3. Вакуолізація.
Рис. 4. Гі пер кератоз.
Рис. 5. Гранульома.
Рис. 6. Мікроабсцеси.
Рис. 7. Набрякання фібриноїдие.
Рис. 8. Пара кератоз
Рис. 9. Регикулярна дистрофія епідермісу.
Рис. 10. Спонгісп.