Завитку, яка утворює передньонижній відділ лабірин-ту, найбільш розвинутої форми мають тільки ссавці, зокрема людина. Це спіральний канал завитки, що поступово звужується до верхівки і за-кручений на два з половиною оберти нав-коло кісткового веретена. Останній розташований горизонтально так, що верхівкою спрямо-ваний назовні, а основа, утворена дном внутрішнього слухового ходу, – всереди-ну. Основа веретена має велику кількість дрібних отворів, які ведуть до спірально-го каналу веретена, де проходять волокна завиткового нерва. На зовнішній поверхні веретена всередині каналу міститься тонка кістко-ва спіральна пластинка, що робить також два з половиною оберти і не доходить повністю до протилежної стінки каналу завитки [6, 21].

Перетинчастий лабіринт є найважливі-шим функціональним відділом внутріш-нього вуха. Він розташований всередині кісткового лабіринту й складається з кіль-кох сполучнотканинних проток, що май-же цілком повторюють форму кісткового лабіринту. Перетинчастий лабіринт при-сінка з півколовими протоками належить до периферичних органів статокінетичного аналізатора (регулювання рівноваги, ви-значення положення тіла в просторі, коор-динація рухів), а в перетинчастих відділах завитки закладені рецепторні апарати слу-хового аналізатора. Між стінками обох лабіринтів міститься щілиноподібний простір, заповнений рідиною – перилімфою. Всередині перетинчастий лабіринт наповнений ендолімфою.

Присінковий лабіринт складається з двох частин: еліптичної маточки, куди відкри-ваються п'ять перетинчастих півколових проток, і сферичного мішечка, який через з'єднувальний хід сполучається з завитковою протокою. Маточка і міше-чок з'єднуються тонкою маточково-мішечковою протокою, яка, в свою чергу, пе-реходить в тонку ендолімфатичну про-току. Остання з'єднується з ендолімфатичним мішком, розташованим на задній поверхні кам'я-нистої частини скроневої кістки.

На внутрішній поверхні мішечка і ма-точки присінкового лабіринту помітні своєрідні плями білястого ко-льору, які містять чутливі волоскові нейроепітеліальні клітини. Функції цих клі-тин полягають у сприйнятті й трансфор-мації подразнень, спричинених переміщен-ня особливих кристалічних тіл – ста-тичного піску, закладених у драглистій мембрані, яка вкриває плями, у нервовий імпульс. Переміщення статич-ного піску, в свою чергу, є результатом руху ендолімфи внаслідок зміни положення тіла та його окремих частин (особливо голови).

Півколові протоки — передня, задня та бічна – та їхні ампули точно повторюють форму переднього, заднього й бічного півколових каналів з ампулами. За допомогою ампул і спільних перетинчастих ніжок півколові протоки сполучаються з порожниною маточки присінкового лабіринту. На внут-рішній поверхні кожної перетинчастої ампули міститься ампульний гребінь, поверхня якого вкрита нейроепітелієм, здатним перетворювати под-разнення в нервовий імпульс і передава-ти його до центральної нервової системи. Подразником є рух ендолімфи, зумовле-ний переміщенням тіла в просторі.

У функціональному відношенні основ-ною частиною завиткового лабіринту є спірально закручена ендолімфатична про-тока, яка займає центральнозовнішнє положення в спіральному каналі завитки. Вище завит-кової протоки розташовані сходи присінка, а нижню половину, спірального каналу завитки займають барабанні сходи, з'єднані з вікном завитки та з перилімфатичним простором. Сходи мають форму спіральних канальців, сполучених між собою біля верхівки ве-ретена. Формування завиткової протоки, сходів відбулося внаслідок доповнення кісткової спіральної пластинки основною мембраною, що призвело до утворення основної пластинки, яка повністю поділила спіральний канал завит-ки на дві частини. У верхній частині ка-налу з'явилася інша перетинчаста плас-тинка – присінкова стінка завиткової протоки, яка відділяє канал від сходів присінка.

На внутрішній поверхні основної плас-тинки на всій довжині завиткової протоки розташований рецепторний пристрій слу-хового аналізатора – спіральний орган [12, 13].

Подразнення нейроепітеліальних клітин спірального органа відбувається таким чином. Звукові хвилі через зовнішній слу-ховий хід досягають барабанної перетин-ки, спричинюючи її вібрацію. За допомо-гою ланцюга слухових кісточок вібрація перетинки через вікно присінка передається в рідке середовище лабіринту, де, пройшовши через сходи присінка, а потім через барабанні сходи, ніби повертається до барабанної порожнини, приводячи в рух вторинну барабанну перетинку. Вібраційні коливання рідкого середовища лабіринту завитки і вторинної барабанної перетин-ки відображаються відповідною вібрацією стінок завиткової протоки, зокрема її ос-новної пластинки, в якій є утвори з рецеп-торами слухового аналізатора.

Для слухового сприйняття людини до-ступні не всі види звукових хвиль, які можуть виникати в навколишньому сере-довищі. Зокрема, людське вухо зовсім не сприймає ультразвуку, тобто акустичних коливань частотою понад 20 000 Гц, а також інфразвуку з частотами, нижчими за 20 Гц. Разом з тим відомо, що всі ці зву-кові хвилі в природних умовах сприйма-ють багато тварин: деякі безхребетні, ка-жани, гризуни, хижаки.

1.2. Будова і функції органу слуху у новонароджених

Вушна раковина у|в,біля| новонародженого приплющена|, хрящ її м'який, покриваюча його шкіра тонка. Часточка вушної раковини (мочка) має невеликі розміри. Найшвидше вушна раковина росте|зростає| протягом перших 2 років життя дитини|дитяти| і після|потім| 10 років. У довжину вона росте|зростає| швидше, ніж вширину. Зовнішній слуховий прохід у|в,біля| новонародженого вузький, довгий (близько 15 мм), круто зігнутий, має звуження на межі|кордоні| розширених медіального і латерального відділів. Стінки зовнішнього слухового проходу хрящові, за винятком барабанного кільця. Вистилаюча зовнішній прохід шкіра тонка, ніжна. У|в,біля| дитини|дитяти| 1 року його довжина близько 20 мм, у|в,біля| дитини|дитяти| 5 років – 22 мм.

Барабанна перетинка у|в,біля| новонародженого відносно велика. Її висота рівна 9 мм, ширина, як у|в,біля| дорослого, – 3 мм. Нахилена барабанна перетинка у|в,біля| новонароджених сильніше, ніж у|в,біля| дорослого. Кут|ріг,куток|, який вона утворює з|із| нижньою стінкою зовнішнього слухового проходу, рівний 35-40°.

Барабанна порожнина у|в,біля| новонародженого за розмірами мало відрізняється від|в,біля| дорослої людини. Проте|однак| вона здається|видається| вузькою із-за потовщеної в цьому віці слизистої оболонки. До моменту