Дослідження гомеопатичних потенцій було здійснено за допомогою ядерного магнітного резонансу спільно з фахівцями Інституту проблем матеріалознавства НАН України. Подібні дослідження було проведено вперше, результати опубліковано в науковій літературі.

Згадана теорія визначає гомеопатичні ліки як інформаційно-енергетичне поле з властивістю голограми, яке утворюється в середовищі у процесі приготування ліків шляхом послідовних розведень чи розтирань. Точкою дотику таких ліків в організмі може бути лише подібна структура - інформаційно-енергетичне поле пацієнта, його біоголограма. Таких понять в академічній науковій медицині поки що не існує, однак потреба у їх введенні вже є. Людина - це космічна категорія, мікрокосмос. Зрештою, такий погляд на людину властивий не лише гомеопатії.

Як "працюють" гомеопатичні ліки? Мабуть, за принципом резонансу, якщо ліки підібрані вірно. Фізіологічні системи під впливом імпульсу, який утворився у польовій структурі організму, підключаються за принципом "доміно". Організм швидко реагує на правильно підібрані гомеопатичні ліки і у відповідь видає ланцюг корисних для нього реакцій. І навпаки - якщо організм не зрозумів "коду" неправильно підібраних ліків, він взагалі не відгукується.

У чому, полягає причина популярності гомеопатії в наші дні, і в чому причина одночасного несприйняття гомеопатії з боку академічної науки?

На перше питання можна відповісти так. Наукова терапія сьогодні переживає серйозні труднощі. Побічні наслідки ліків уже стають не просто шкідливими, а й загрозливими. А головна причина - висока ефективність самої гомеопатії.

Проте опоненти гомеопатії хочуть пояснити популярність методу ситуацією в медицині, пов'язаною з економічними труднощами. Однак інтерес до гомеопатії ще більше зростає у благополучних країнах, де пацієнт вільно може обрати метод лікування за принципом: дієво і безпечно. На жаль, успіхи сучасної терапії не такі значні, як того вимагав би науково-технічний прогрес. Науково-технічний прогрес і мистецтво лікування - зовсім не одне й те ж саме.

Коли саме можна очікувати розв'язання всіх непорозумінь навколо гомеопатії? Усе пояснить тільки нова наукова медична парадигма, яка на відміну від сучасної (сформованої на ідеях молекулярної біології) поповнить уявлення про обмін речовин таким поняттям, як енергоінформаційний обмін.
Виникла потреба розширити наукові уявлення про зв'язок людини з космосом і виконати вимогу філософії розглядати проблеми здоров'я і хвороб людини на різних рівнях організації матерії (молекулярному, клітинному, тканинному, популяційному, біосферному, планетарному тощо). Вочевидь, ми підійшли до створення інформаційно-енергетичної теорії медицини.[6-7]

5. ГЛЗ, їх офіційний статус у світі та в Україні, стан виробництва та реєстрації.

Гомеопатичний лікарський засіб (ГЛЗ) - лікарський засіб, що містить одну або більше субстанцій, та виготовлений методом послідовного динамізованого розведення або диспергування. Розвиток гомеопатичної фармації і виробництво гомеопатичних препаратів здійснюють більшість країн Світу: Німеччина, Франція, Австрія, Великобританія, Бельгія, Голандія, Греція, США, Канада, Мексика, Індія та інші. Номенклатура провідних фірм-виробників складає від 500 до 10000 (і більше) класичних гомеопатичних монопрепаратів. В 1978 році у Німеччині були зареєстровані 11,3 тис. гомеопатичних препаратів, що містили біля 3,7 тисяч різноманітних активних субстанцій рослинного (1324), тваринного (886) і хімічного походження (987). На сьогодні у Німеччині зареєстровано 3280 комплексних ГЛЗ (з показаннями до застосування), 1958 ГЛЗ без терапевтичних показань, та 4853 ліків без показань подані на розгляд.
Не дивлячись на те, що традиції гомеопатії в Україні нараховують понад півтора віки (167 років тому в Києві було відкрито першу гомеопатичну аптеку), ГЛЗ виготовлялися у спеціалізованих аптеках у вигляді екстемпоральних лікарських форм, а саме виробництво існувало тільки у вигляді «аптечного виробництва». В умовах аптек готові ГЛЗ (монопрепарати і комплексні препарати) завжди відпускалися як за рецептами, так і без рецептів.
В 1995 році в Україні були офіційно зареєстровані перші вітчизняні комплексні препарати. Серійне виробництво насьогодні здійснюють невеликі фармацевтичні фірми-виробники: «Арніка» (Харків), «Національна гомеопатична спілка» (Київ), «Пік-Крим» (Севастополь), «Гомеопатична аптека» (Харків), фабрика рослинних лікарських засобів «Природні ліки» (Харківська область).

Всього за 1995-2002 рр. в Україні було зареєстровано понад 100 гомеопатичних препаратів. Промислові гомеопатичні препарати поступають на фармацевтичний ринок України від відомих світових виробників. Основні поступлення комплексних ГЛЗ в Україну здійснюють закордонні фірми: Німеччини (DHU, Нееl, Віоnогіса, Ноmvіога, Dr.Taiss), Австрії (R. Віtnег), Росіійської Федерації (Маtегіа medіса, Таліон-А), США (Воtаnісаl Lаbогаtoгіеs Іnс.).
До переліку лікарських засобів, дозволених для вживання в Україні, відносять й ГЛЗ, виділені в окрему фармакотерапевтичну групу в «Державному Реєстрі лікарських засобів». Відповідно до Закону України «Про лікарські засоби» (1996), ГЛЗ мають законодавчий статус лікарських засобів, і підлягають ліцензуванню відповідними державними органами. З 1981 року в межах Європейського Співтовариства розпочала діяти єдина система реєстрації лікарських засобів, в якій у 1995 році відбувся ряд змін. Законодавчий акт, що відноситься до гомеопатичних препаратів, був введений у дію Європейською Спілкою в 1992 році, а Європейською фармакопейною комісією (ЕРС) у 1996 році. Згідно з вимогами Європейського Співтовариства (Директиви 75/318 ЄЄС, 92/73 ЄЄС, 92/74 ЄЄС та Директива 2001/83 Європейського Парламенту і Ради від 6 листопада 2001 «Про принципи Співтовариства (ЄС) відносно лікарських засобів, показаних для застосування людьми»), гомеопатичні препарати повинні відповідати тим самим вимогам, що і ліцензовані фармакотерапевтичні засоби, однак, по відношенню до перших, не висуваються вимоги доведення ефективності.

Найбільш характерно і повно питання реєстрації ГЛЗ представлені в Акті про лікарські засоби Німеччини (1976 рік), куди були внесені положення про гомеопатичні засоби, основні вимоги та процедури реєстрації, які майже ідентичні вищевказаним Європейським директивам.

У Німеччині є два шляхи ліцензування ГЛЗ:

1) ліцензування ГЛЗ без вказання терапевтичних показань (так реєструюють гомеопатичні