обсягу реалізованої продукції за діючими ринковими цінами. При податковій ставці в розмірі 10% даний захід не встигає за три місяці окупитися.(Таблиця 5.6)
Таблиця 5.6 – Варіанти податкових вщрахунків (тис. грн. т)
Стратегії | Місяці
1-й | 2-й | 3-й
Перша | 0,312 | 0,624 | 0,624
Друга | 0,2184 | 0,4368 | 0,4368
Третя | 0,156 | 0,312 | 0,312
5.2 Енергозбереження
1. Цей Закон визначає правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян. У цьому Законі вживаються такі поняття: "енергозбереження" - діяльність (організаційна, наукова, практична, інформаційна), яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів в національному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів;
Метою законодавства про енергозбереження є регулювання відносин між господарськими суб'єктами, а також між державою і юридичними та фізичними особами у сфері енергозбереження, пов'язаної з видобуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням, виробленням та використанням паливно-енергетичних ресурсів, забезпечення заінтересованості підприємств, організацій та громадян в енергозбереженні, впровадженні енергозберігаючих технологій, розробці і виробництві менш енергоємних машин та технологічного обладнання, акріплення відповідальності юридичних і фізичних осіб у сфері енергозбереження.
а) створення державою економічних і правових умов заінтересованості в енергозбереженні юридичних та фізичних осіб;
б) здійснення державного регулювання діяльності у сфері енергозбереження на основі застосування економічних, нормативно-технічних заходів управління;
в) пріоритетність вимог енергозбереження при здійсненні господарської, управлінської або іншої діяльності, пов'язаної з видобуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням, виробленням та використанням паливно-енергетичних ресурсів;
г) наукове обгрунтування стандартизації у сфері енергозбереження та нормування використання паливно-енергетичних ресурсів, необхідність дотримання енергетичних стандартів та нормативів при використанні палива та енергії;
д) створення енергозберігаючої структури матеріального виробництва на основі комплексного вирішення питань економії та енергозбереження з урахуванням екологічних вимог, широкого впровадження новітніх енергозберігаючих технологій;
е) обов'язковість енергетичної експертизи;
є) популяризація економічних, екологічних та соціальних переваг енергозбереження, підвищення громадського освітнього рівня у цій сфері;
ж) поєднання методів економічного стимулювання та фінансової відповідальності з метою раціонального використання та економного витрачання паливно-енергетичних ресурсів;
з) встановлення плати за прямі втрати і нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;
и) вирішення проблем енергозбереження у поєднанні з реалізацією енергетичної програми України, а також на основі широкого міждержавного співробітництва;
і) поступовий перехід до повсюдного приладного обліку та регулювання споживання паливно-енергетичних ресурсів приєднаними мережами;
к) обов`язковість визначення постачальником обсягу відпущених приєднаною мережею паливно-енергетичних ресурсів за показниками приладу обліку у разі його встановлення у споживача;
л) маркування електропобутових приладів на відповідність вимогам енергозбереження.
м) утримання від запровадження регуляторних актів та адміністративних заходів, що можуть створити перешкоди для поширення енергоефективної продукції, технології, обладнання та реалізації енергозберігаючих заходів;
н) стимулювання енергозбереження методами тарифної політики, введення енергозберігаючої складової ціни на паливно-енергетичні ресурси;
о) запровадження системи управління енергоспоживанням споживачів з боку енергопостачальних організацій;
п) сприяння широкому використанню інвестиційних фінансових інструментів у сфері енергозбереження;
р) запровадження механізму страхування ризиків, пов’язаних з реалізацією енергозберігаючих заходів;
с) сприяння технічно обгрунтованому та економічно доцільному збільшенню комбінованого вироблення тепла і електроенергії та децентралізації систем теплопостачання для забезпечення побудови енергоефективних систем теплопостачання населених пунктів та зниження втрат паливно-енергетичних ресурсів під час вироблення та транспортування теплової енергії;
т) сприяння створенню демонстраційних зон високої енергоефективності з метою поширення передового досвіду з впровадження енергозберігаючих заходів”.
Суб'єктами правового регулювання відносин у сфері енергозбереження є юридичні та фізичні особи, в результаті діяльності яких здійснюються: проведення енергозберігаючої політики та заходів щодо енергозбереження в усіх галузях народного господарства - промисловості, транспорті, будівництві, сільському господарстві тощо, соціальній сфері та побуті, а також у сфері міждержавного та міжнародного співробітництва;
Для проведення ефективної цілеспрямованої діяльності держави щодо організації та координації дій у сфері енергозбереження розробляються та приймаються загальнодержавні, регіональні, місцеві та інші програми.
Порядок та умови розробки державних програм енергозбереження визначаються Кабінетом Міністрів України.
2. До основних міжгалузевих заходів слід віднести:
використання сучасних ефективних систем обліку та контролю за витратами енергоресурсів;
використання вторинних енергетичних ресурсів;
впровадження автоматизованих систем керування енергоспоживанням;
використання економічних систем і приладів електроосвітлення;
впровадження сучасних систем і засобів силової електроніки;
вдосконалення систем теплопостачання;
використання сучасних технологій спалювання низькоякісного твердого палива;
вдосконалення структури парку електроприладів у галузях тощо.
потенціал міжгалузевого економічно доцільного енергозбереження за рахунок технічного (технологічного) фактора до 2030 р. (порівняно з 2005 р.) оцінюється в обсязі 22,13 млн. т у.п., у тому числі палива – 5,91млн. т у.п., електричної енергії – 12,26 млрд.кВтг, теплової енергії – 3,96 млн. Гкал. Аналіз закордонного досвіду застосування механізмів фінансування заходів з енергозбереження та енергоефективності дозволяє зробити наступні висновки.
Міжгалузеве технологічне енергозбереження має досить значний потенціал, проте, його відмінністю від галузевого потенціалу енергозбереження є більш висока економічність – у 2-4 рази.
3. Для заохочення енергозбереження або для боротьби з неефективним чи надмірним споживанням енергії використовуються різні схеми оподаткування, які підвищують відносну вартість спожитих енергоресурсів або зменшують відносну вартість застосування нових технологій.
Фінансові стимули використовуються для заохочення реалізації політики енергозбереження шляхом підвищення економічної привабливості відповідних інвестицій та закупівель, або зниження експлуатаційних витрат. Джерелами пільгових кредитів або субсидій є кошти, які надійшли від запроваджених податків і зборів.
Фінансові стимули використовуються в комплексних програмах, які поєднують інтереси державних установ, населення та підприємницьких кіл, і виконують функцію розподілу доходів з урахуванням рівня ефективності використання енергоресурсів.
З урахуванням реального стану економіки України першочерговими заходами з впровадження економічних механізмів енергоефективності є:
встановлення прогресивних норм питомих витрат енергоносіїв у порядку, визначеному законодавством;
запровадження дієвих економічних санкцій за неефективне використання енергоресурсів (підвищена плата, податки, штрафи);
підвищення адміністративної