Зміст

Вступ…………………………………………………….....................................….....3

Розділ І. Загальні питання розвитку сколіозів

1.1. Етіологія і механізми розвитку різних видів сколіозів……………..…............5

1.2. Класифікація сколіозів………………………………...…………….................11

Розділ ІІ. Зміни дихальної системи при сколіозі і методи їх дослідження

2.1. Патологічні зміни дихальної системи у хворих з різними ступенями важкості сколіотичної хвороби……………………………....................................17

2.2. Методи дослідження змін органів дихання і їх функціонування у хворих сколіозом……………………………………………….............………....……........20

2.2.1. Рентгенологічні методи дослідження органів грудної клітки......................20

2.2.2. Функціональні методи дослідження функції зовнішнього дихання...........30

Висновки………………………………………………………….…..........…….....35

Список використаної літератури……………………..............………................36

Додаток ...................................................................................................................... 39

Вступ

Актуальність теми. Сколіоз відноситься до числа найбільш складних проблем сучасного суспільства. Оскільки кожен другий школяр страждає від порушень постави чи початкових форм сколіозу. Це захворювання характеризується цілим комплексом типових морфологічних, а, також, рентгенологічних змін хребта, грудної клітки, тазу, внутрішніх органів. Сколіоз у сучасному представленні – це не симптом деякого захворювання, а поліетіологічна хвороба, що характеризується визначеним симптомокомплексом [2,8]. Найгіршим є те, що важкі форми цього розповсюдженого захворювання супроводжуються вираженими змінами хребта, грудної клітки і внутрішніх органів. Порушення вентиляції легенів унаслідок деформації грудної клітки відоме ще з часів Гіппократа. Його 46-й афоризм свідчить: «Ті люди, які захворюють горбом, від бронхіту і астми до зрілого віку вмирають».

У хворих з важким степенем сколіозу розвивається недостатність функції зовнішнього дихання по рестриктивному типу внаслідок деформації грудної клітки і зменшення об’ємів грудної порожнини, обмеження рухомості ребер і діафрагми, а також підвищення внутрішньогрудного тиску [9]. За деякими даними спостерігаються і зміни по обструктивному типу. Вивчення порушення бронхіальної прохідності при сколіотичній хворобі має дуже важливе значення, оскільки важка деформація грудної клітки тягне за собою анатомічну деформацію бронхіального дерева, зміни просвіту бронхів, опору повітряному потоку, що призводить до дихальної недостатності у хворих з важким степенем грудного сколіозу. Важка гіпоксія і гіпоксемія тканин, яка розвивається ще з дитинства, призводить до порушення росту і розвитку дітей і підлітків, ускладненню соціальних взаємодій, до ранньої інвалідності і смертності [3].

У зв’язку з цим дуже важливе значення має правильна і своєчасна діагностика змін органів дихальної системи, для того, щоб вчасно надати необхідну допомогу таким хворих, а також побудувати відповідну ефективну програму реабілітації. Дослідження змін дихальної системи проводять за допомогою рентгенологічних методів (рентгенографії, рентгеноскопії, рентгенокімографії, томографії, бронхоскопії та багато інших методів), спірометрії (визначення показників функції зовнішнього дихання). Рентгенологічні методи допомагають визначити анатомо-морфологічні зміни органів дихання, а спірометричні методи – зміни функціональних показників.

Отже, ця тема є актальною тому, що вивчення змін дихальної системи при сколіозі грудного відділу хребта має важливе значення, оскільки від цього залежить ефективність лікування хвороби оперативними і консервативними методами лікування.

Мета дослідження: вивчення і аналіз науково-дослідницької літератури для оцінки змін дихальної системи за допомогою рентгенологічних методів і спірометрії.

Завдання дослідження:

Аналіз літератури вітчизняних і зарубіжних джерел присвячених етіології, патогенезу і класифікації сколіозів.

Огляд і вивчення літератури, яка розкриває патологічні зміни дихальної системи при сколіозах.

Аналіз літератури, яка описує рентгенологічні методи дослідження змін органів дихання і їх результати при важких ступенях сколіозу.

Аналіз даних проведених досліджень щодо визначення показників функції зовнішнього дихання при спірометрії, підбиття підсумків.

Об’єкт дослідження: зміни показників дихальної системи при сколіозі.

Предмет дослідження: інструментально-функціональні дані змін дихальної системи, отримані за допомогою рентгенологічних і функціональних методів.

РОЗДІЛ І

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ СКОЛІОЗІВ

1.1 Етіологія і патогенез сколіозів

Сколіоз – хронічне, прогресуюче захворювання хребта, що характеризується дугоподібним викривленням у фронтальній площині і скручуванням (торсія) хребців навколо вертикальної осі. Внаслідок цього може розвиватися реберне вип'ячування, а потім – реберний горб. Сколіоз супроводжується різними порушеннями розташування і функціонування внутрішніх органів, насамперед серцево-судинної і дихальної системи, тому його прийнято розглядати не просто як викривлення хребта, а як сколіотичну хворобу [16].

Розвивається сколіоз частіше всього в періоди росту скелету, особливо в період першого витягнення (6-7 років), та в другий період найбільшого росту тіла в довжину (12-15 років). Розвитку сколіозу із структурними змінами хребців в ці вікові періоди особливо сприяють асиметричні статичні навантаження [12,17]. Проте для розвитку прогресуючого сколіозу цих статико-динамічних порушень недостатньо. Для цього необхідна наявність таких трьох чинників:

1. первинно-патологічний чинник (диспластичні зміни у спинному мозку чи в хребцях);

2. обмінно-гормональні порушення;

3. статико-динамічні порушення;

У початковій стадії сколіозу прослідковується асиметрія надпліч та лопаток, трикутників талії праворуч та ліворуч. Збоку сколіотичної дуги лопатка виступає більше, а плечовий суглоб зміщений трохи вперед. Основним та достовірним клінічним симптомом сколіозу є паравертибральна м'язова асиметрія, що чітко виявляється в положенні нахилу тіла вперед.

Сколіотична хвороба відрізняється різноманітністю клініко-ренгенологічних проявів і проходженням патогенетичного процесу, різною ступінню втягнення внутрішніх органів і тканин, що ускладнює вивчення причинно-наслідкових взаємодій в організмі хворого. Вивчення клініко-ренгенологічних проявів диспластичного і вродженого сколіозів, антропометричної зміни довжини хребта, морфологічних і ультраструктурних змін міжхребцевих дисків основної і компенсаторної кривизни, а також електро-мікроскопічних, гістохімічних і біохімічних досліджень скоротливих білків паравертибральних м’язів дозволило визначити етіологію і патогенез сколіотичної хвороби [27].

Вивчаючи ультраструктурні зміни в між хребцевих дисках основної і компенсаторної кривизни методами електронної мікроскопії, гістохімії і електронної гістохімії, в пульпозних ядрах вдалось виявити безліч незрілих хрящових клітин, в цитоплазмі яких постійно містились лізосоми, переважно фагосоми.. Наявність лізосом в більшості випадків супроводжується великим викидом лізосомних ферментів, здатних розчиняти практично всі тканини. При морфологічному дослідженні можна побачити, що в пульпозному ядрі серед аморфного матрикса низької електронної густини виділялись малодиференційовані клітини з дифузно