в деяких випадках вертикального розміру. Кістки плечового поясу увігнутої сторони викривлення грудної клітки стоять нижче або розташовуються на одному рівні з кістками випуклої сторони. Проте при важких деформаціях ІVступеня ключиця має косе положення: її акроміальний кінець опущений. Ребра мають горизонтальний напрям, випуклістю напрямлені догори, а в області вершини дуги викривлення вони сплющені, зближені і торкаються одне одного. У віддалених від дуги ділянках ребра утворюють широкі проміжки, створюючи сприятливі умови для вивчення легеневої тканини. Міжреберні проміжки нерівномірні в області дуги викривлення різко звужені [27,28].
У зв'язку з тим що хребець, пара ребер і грудина складають замкнуте кільце, при торсії хребця змінюється положення грудини. Зсув грудини тим більше, чим вище ступінь сколіозу. При ІІ,ІІІ ступені сколіозу грудину краще видно у хворих з лівобічною дугою викривлення хребта. В цьому випадку вона проектується справа від хребта і не перекривається серцево-судинною тінню.
Прозорість легеневого поля на увігнутій стороні викривлення вища, ніж на протилежній. Проведені обстеження великої групи хворих різного віку співробітниками Інституту патологіі хребта і суглобів показало, що із збільшенням віку ступінь прозорості легені на увігнутій стороні викривлення різко зростає. У хворих сколіозом 40-50 років вона буває різко виражена [3,24].
На висоті вдиху і повного видиху на увігнутій стороні викривлення ледве уловлюється різниця в прозорості легеневого поля. Із збільшенням віку хворих ця різниця в ступені прозорості легені зникає [25].
Корінь правої легені при правосторонніх сколіозах не завжди видно, а корінь лівої легені частково або повністю перекритий серцево-судинною тінню. При лівобічних сколіозах корінь правої легені виявляється голим, а корінь лівої легені перекривається сумарною тінню викривленого хребта, серця і великих судин.
Таким чином, у хворих сколіозом створюються кращі умови для вивчення кореня правої легені в порівнянні з лівим. У тих випадках, коли дуга викривлення хребта розташовується вище або на рівні кореня легені, тінь його здається інтенсивнішою, а судинний малюнок кореня - більш гомогенним. Як завжди, лівий корінь легені розташовується декілька вище правого. Порівнюючи структуру коріння легенів у хворих сколіозом із структурою у здорових людей однакового віку, слід зазначити, що малюнок коріння легенів у перших більш гіллястий і дає тінь більшої інтенсивності. З віком судини кореня стають різко підкресленими, а у осіб старше 40 років наголошується пневмосклероз [1,4,21].
Трахеобонхіальне дерево на ввігнутій стороні викривлення при дослідженні хворих в прямій проекції видно на більшому, ніж зазвичай, відрізку із-за бічного викривлення хребта і різної щільності тканин.
Трахеобронхіальне дерево вивчається за допомогою томо-і бронхографічних методів. Внаслідок проведення таких можна побачити що трахея при правосторонньому грудному сколіозу ІІІ і ІVступенів наслідує викривлення хребта, дугуподібно згинаючись і зміщуючись вправо і назад. Проте вона розташовується медіальніше зігнутого вправо хребта, хоча її середні і нижні відділи відстають від хребта і не наслідують його напрям викривлення.
Крім того, у хворих з правостороннім кіфосколіозом трахея здійснює поворот навколо подовжньої осі справа наліво так, що її правий бронх відходить наперед і управо, а лівий головний бронх зміщується назад. При даній деформації у всіх спостереженнях трахея і правий головний бронх складають одну пряму лінію, будучи як би продовженням один одного [3,25].
Томо- і бронхографічне дослідження дають можливість легко простежити у хворих з правостороннім кіфосколіозом за зсувом також лівого головного бронха управо і поворотом його назад. Цей бронх подовжується і утворює різко виражений дугоподібний вигин, опуклістю направлений донизу.
Найбільш цінні дані при вивченні топографії дольових і сегментарних бронхів можна отримати за допомогою бронхографії. На підставі багатьох проведених досліджень можна відзначити, що у тих хворих з правостороннім кіфосколіозом, у яких вершина дуги викривлення хребта відповідає верхньому або середньому грудному відділу його, бронхи верхньої і середньої доль правої легені виявляються проекційний укороченими, деформованими і такими, що зближують між собою. Бронхи нижньої частки цієї легені проекційний подовжуються і у фронтальній площині стоять ближче один до одного. В той же час бронхи на увігнутій стороні розсунені, стоять широко, а лівий нижньодольовий бронх відходить донизу під прямим кутом від проміжного бронха [11,27,23] .
У тих випадках, коли вершина правосторонньої дуги викривлення локалізується в нижньогрудному відділі хребта, бронхи верхньої і середньої частки правої легені не змінені або трохи зближені. Бронхи медіальних сегментів нижньої частки різко укорочені, сплюснуті, деформовані і зближують між собою. Бронхи латеральних сегментів нижньої частки справа подовжені і декілька зближують між собою у фронтальній площині. Лівий нижньодольовий бронх відходить майже під прямим кутом і йде вертикально вниз [24,25].
При лівобічному сколіозі ІІІ, ІV ступенів трахебронхіальне дерево здійснює поворот зліва направо. У цих випадках лівий головний бронх знаходитиметься ближче до передньої грудної стінки, а правий головний бронх зміститься назад (див. Додаток 1) .
Дослідження бронхо- і томографій у хворих з локалізацією лівобічної дуги викривлення хребта у верхньо- і средньогрудному відділах показали, що бронхи верхньої частки і язичкового сегменту лівої легені різко деформовані, укорочені, сплюснуті, бронхи нижньої частки зліва, а також бронхи правої легені, далеко лежачі від дуги викривлення хребта, значно розсунені.
При локалізації лівобічної дуги викривлення в нижньогрудному відділі хребта бронхи верхньої частки лівої легені і язичкового сегменту не змінені. Медіальні сегментарні бронхи нижньої частки лівої легені різко коротшають, сплющуються, деформуються і зближуються. Латеральні сегментарні бронхи нижньої частки цієї легені, як і бронхи правої легені, подовжені,