достовірне частішання пульсу на 16,5%, зниження діастолічного тиску (ДТ) на 7,1%; збільшення вище вікових норм пульсового тиску (ПТ) на 21%.
При порівнянні показників серцево-судинної системи в хворих експериментальної групи до операції і після курсу ЛФК автори спостерігали достовірне поліпшення стану серцево-судинної системи: порідшання пульсу на 10,2% у порівнянні з передопераційними показниками, що практично відповідало віковим нормам. При порівнянні післяопераційних показників експериментальної групи з показниками після занять дихальною гімнастикою за нашою методикою визначалася позитивна динаміка величин показників дослідженої системи організму. З боку серцево-судинної системи відзначалося достовірне зменшення пульсу на 22,9% (з 106,57±2,77 до 82,09±2,18 ударів у хвилину, при р<0,01), що відповідає нормі для дітей даного віку, що ще раз підтверджує необхідність застосування комплексу дихальної гімнастики в післяопераційному періоді [3,9,15].
У дітей контрольної групи у післяопераційному періоді в порівнянні зі станом до операції також спостерігаються негативні зміни з боку серцево-судинної системи: частішання пульсу на 26,1%, збільшення пульсового тиску 17,7% [20].
Контрольна група займалася ЛФК за загальноприйнятою методикою. Порівняння результатів контрольної групи до операції і після курсу ЛФК, вказують на порідшання пульсу на 3,9%, параметри артеріального тиску вірогідно не змінилися.
Динаміка показників хворих контрольної групи в післяопераційному періоді і після курсу ЛФК вірогідно свідчила про те, що в дітей цієї групи відбувалося достовірне порідшання ЧСС на 23,8%, однак ці зміни були менш вираженими, ніж в хворих експериментальної групи [20,21,28,32].
Результати порівняння показників функції серцево-судинної системи в дітей обох груп, які страждають IV ступенем сколіотичної хвороби, після курсу ЛФК по різних методиках відображені в таблиці (2.3) [28].
Таблиця 2.3
Динаміка показників серцево-судинної системи в дітей, які страждають IV ступенем сколіотичної хвороби, після курсу дихальної гімнастики
№
п/п | Показники | Експериментальна група (n=21) | Контрольна група
(n=15) | t | P
M±m | у | M±m | у
1. | ЧСС, уд./мін. | 82,09±2,18 | 10,00 | 81,85±2,70 | 10,36 | 0,069 | >0,05
2. | СТ, мм рт.ст. | 109,70±1,48 | 6,79 | 111,10±13,49 | 12,60 | 0,37 | >0,05
3. | ДТ, мм рт.ст. | 70,00±1,38 | 6,32 | 70,00±2,09 | 7,84 | 0
4. | ПТ, мм.рт.ст. | 39,76±0,72 | 3,34 | 40,35±2,69 | 10,00 | 0,21 | >0,05
Показники серцево-судинної системи вірогідно не відрізнялися в обох групах. Отже, все вище сказане визначає необхідність раннього призначення дихальної гімнастики, яку дослідники починали застосовувати з другого дня після виходу дитини з наркозу. Розроблена методика дихальної гімнастики в найближчому післяопераційному періоді сприяє покращенню і відновленню функції серцево-судинної системи [3,9,20,27,32].
Висновок. Таким чином, розглянуті нами методики, свідчать про суттєві зміни параметрів серцево-судинної системи при сколіозах, але характер і вираженість виявлених змін залежать від ступеня порушення постави. При використанні ЛФК показники серцево-судинної системи при сколіозі значно покращуються.
ВИСНОВКИ
В першому розділі розглянуто етіологію, патогенез, класифікацію сколіозів, що є теоретичним введення в суть роботи для загального уявлення про первинні механізми розвитку даної проблеми. Отже, сколіоз - прогресуюче захворювання хребта, яке характеризується викривленням його у фронтальній площині та супроводжується поворотом хребців навколо вертикальної осі в сторону випуклості (торсією). Розрізняють чотири ступені сколіозу, і лише ІІІ і ІV ступінь є найтяжчими, що призводять до патологічних змін внутрішніх органів.
Для досягнення поставленої мети – дослідження параметрів серцево-судинної системи при сколіозах - опрацьована література ЕКГ. При аналізі електрокардіограми у дітей з кіфосколіотичною хворобою виявлено порушення діяльності серцево-судинної системи, що проявлялися поєднаними змінами (порушення функції автоматизму, часткова блокада правої ніжки пучка Гіса, відхилення електричної осі серця вправо, знижені двофазні чи негативні зубці Т у кількох відведеннях). Морфофункціональні порушення серця (зниження амплітуди серцевих тонів, зниження скоротливої здатності міокарда, аномалія хордального апарата) спостерігалися лише у дітей з кіфосколіотичною хворобою. Аналіз особливостей гемодинаміки і діастолічної функції правих відділів серця, свідчив про наявність у хворих з ІІІ-ІV ступенями сколіозу легеневої гіпертензії, діастолічної дисфункції правого шлуночка і формування кіфосколіотичного серця навіть в молодому віці. Хворі з ІІ ступенем сколіозу становлять групу ризику по розвитку гіпертензії в малому колі кровообігу.
Рентгенофункціональні методи дослідження при комплексному їх застосуванні, дозволяють скласти повне уявлення про положення серця в деформованій грудній клітці. Аналіз досліджень показав, що у хворих з правостороннім сколіозом відбувається поворот серця справа наліво, а при лівосторонньому - зліва на право. Кут повороту серця збільшується з збільшенням торсійного компоненту викривленого хребта.
Детальний розгляд даних літератури стосовно змін серцево-судинної системи при сколіозі, до і після застосування ЛФК, свідчив про важливість ЛФК і її позитивний вплив на серцево-судинну систему та ефективність раннього застосування ЛФК.
Таки чином, розглянута тема “Зміни серцево-судинної системи при сколіозі” є надзвичайно актуальною в наш час, тому потребує подальшого наукового пошуку і дослідження.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Афанасьева И.О. Зміни серцево-судинної системи, вегетативні порушення та їх корекція у дітей з патологією постави // Педіатрія,акушерство та гінекологія.-1999.-№4.-С. 98.
Али Садек Али. Диагностика легочной гипертензии с помощью допплерэхокардиографии // Тер арх.-1998.-№3.- С.138-141.
Белая Н.А. Лечебная физкультура и массаж. – М.: Советский спорт, 2001. – 132-135 с.
Богданов Ф.Р. Сколиоз / В кн.: Многотомное руководство по ортопедии и травматологии. Отв. ред. Н.П. Новаченко. – М.: Медицина, 1998. – Т. II. – С. 303-351.
Васильева А.Ю., Ольхова Е.Б. Лучевая диагностика.-Новосибирск, 2007.-208 с.
Воробьев А.С., Бутаев Т.Д. Клиническая эхокардиография у детей и подростков.-Петербург,-1999.-235 с.
Витензон А.С., Паламарчук Е.Э. Новый патогенетический метод лечения начальных форм сколиоза // Тезисы докладов Междунар. конгресса «Человек и его здоровье». - Санкт-Петербург,