хвороба, яка в залежності від стадії протікання, спричинює зміни і важкі ускладнення всіх систем організму, зокрема, і серцево-судинної системи.
РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІН СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ПРИ СКОЛІОТИЧНІЙ ХВОРОБІ
2.1. Електрокардіограма у дітей з патологією постави
У літературі є повідомлення, що при кіфосколіотичній деформації 3-4 ступеня відбувається зміщення, стиснення серця та магістральних судин. Це призводить до функціональних та морфологічних змін, в основному, в правих в правих відділах серця та судинах малого кола кровообігу, а саме: до утруднення кровоплину в системі легеневої артерії, підвищення венозного тиску, перевантаження, гіпертрофії, а надалі – до розширення правої половини серця [22, 27].
Незважаючи на численні дослідження, дані про стан серцево-судинної системи у дітей з функціональними порушеннями постави в літературі носять фрагментарний характер.
Так, за даними авторів [4, 12, 22, 27], обстежено 70 дітей віком 7-15 років з різними клінічними формами патології постави. Проводили загальноклінічне обстеження хворих, яке включало електро- та фонокардіографію (ЕКГ,ФКГ), ехокардіографію (ЕхоКГ) та рентгенологічне обстеження серця. Серед обстежених було 46 (65,7%) хлопчиків та 24 (34,3%) дівчаток. Було виділено дві клінічні групи. Першу складали 15 (21,4%) дітей з функціональними порушеннями постави, другу – 55 (78,6%) обстежених з органічними порушеннями постави [4,12].
Як видно з таблиці 2.1, 12,8% дітей з функціональними порушеннями постави скаржилися на біль у ділянці серця, частіше колючого та ниючого характеру, переважно пов’язаний з психоемоційними навантаженнями. Серцебиття, задишки у хворих першої групи не відмічалося. У 12,8% хворих мав місце головний біль, у 14,2%- слабість, втомлюваність. Гіпотензія зустрічалася у 60% дітей з порушеннями постави [22,27].
При об’єктивному обстеженні зміщення перкуторних границь серця не виявлено. Ослаблення серцевих тонів при аускультації виявлено у 5% дітей, акцент другого тону над легеневою артерією – у однієї дитини. У 10 % хворих вислуховується функціональний систолічний шум над ділянкою серця, з локалізацією на верхівці та в V точці.
Таблиця 2.1
Характер і частота скарг у дітей з патологією постави
Скарги | Діти з функціональними
порушеннями постави | Діти з органічними
порушеннями постави
Кардіалгії | 9(12,8%) | 48 (68,6%)
Серцебиття | - | 3 (4,3%)
Задишка при фізичному навантаженні | - | 7(10%)
Головний біль | 9(12.8%) | 32 (45,7%)
Запаморочення | 5 (7,1%) | 30(42,8%)
Непритомність | 1 (1,4%) | 13(18,6%)
Лабільний АТ | - | І 4 (20°/о)
За даними ЕКГ, у всіх хворих ритм серцевих скорочень був синусовим (табл. 2.2). Синусової тахікардії не зареєстровано, синусова брадикардія відмічалася у 3,2% дітей, синусова аритмія- у однієї дитини. Таким чином, порушення функції автоматизму спостерігалося у 46,6% дітей. У всіх хворих зареєстроване правильне положення електричної осі серця [6,12,22].
Електрична позиція серця у спостереженнях мала такі особливості (табл. 2.2). За сагітальною віссю у 5 (33,3%) дітей визначалася вертикальна позиція серця, у 8 (53,3%) – напіввертикальна та у 2 (13,3%) – напівгоризонтальна.
Порушення функції провідності у вигляді неповної блокади правої ніжки пучка Гіса виявлено у 6,6% дітей, прискорення атріо-вентрикулярної провідності – також у 6,6%. Передсердно-шлуночкова провідність (P-Q) у хворих з порушеннями постави найчастіше була нормальною. У спостереженнях інтервал P-Q в 6,6% випадків був укорочений від 0,09 до 0,11с [22,23].
Таблиця 2.2
Зміна ЕКГ у дітей з патологією постави
Зміни на ЕКГ | Діти з функціональними
порушеннями постави (11=15) | Діти з органічними
порушеннями постави (п=55)
Ритм синусовий | 15(100%) | 55(100%)
Синусова тахікардія | - | 6(10,9%)
Синусова брадикардія | 2(13,2%) | 15 (27,3%)
Синусова аритмія | 5 (33,3%) | 27(49,1%)
Неповна блокада правої ніжки пучка Гіса | 1 (6,6%) | 15 (27,3%)
Порушення внутрішньошлуночкової
провідності | - | 10(18,2%)
Укорочення інтервалу Р-<3 | 1 (6,6%) | 11 (20%)
Прискорення А-У провідності | 4 (7,3%)
Сповільнення А-У провідності | 1 (6,6%) | 2 (3,6%)
Порушення процесу реполяризації міокарда | 2(13,2%) | 30 (54,5%)
Відхилення БОС
Вправо | - | 20 (36,4%)
Вліво | - | 1 (1,8%)
Електрична позиція серця
вертикальна | 5 (33,3%) | 30(54,5%)
напіввертикальна | 3 (53,3%) | 17(30,9%)
горизонтальна | - | 1 (1,8%)
напівгоризонтальна | - 2(13,3%) | 5(9,1%)
невизначена | - | 1 (1,8%)
Проміжна | - | 1 (1,8%)
Для оцінки звукових явищ серця використано фонокардіографію. В усіх дітей з порушенням постави тривалість першого та другого тонів перебувала у межах норми (відповідно 0,07- 0,15 та 0,04-0,08 с). Розщеплення та роздвоєння першого та другого тонів перебували в межах 0,02-0,04 с, що вважається фізіологічним, і спостерігались у 33,3% дітей першої групи. У 20% дітей відмічалось зниження амплітуди серцевих тонів, перший тон, менший другого на верхівці та в V точці. Систолічний шум зареєстровано у 20% дітей. Шум фіксувався в діапазоні середніх частот у другому - третьому міжребір’ї зліва від грудини, що займає половину або дві третини систоли, має невелику амплітуду, веретеноподібну форму. В усіх дітей першої групи інтенсивність першого та другого тонів не змінювалась. У 13,3% дітей реєструвались непостійні систолічні стрибки [12].
При аналізі даних ЕхоКГ у морфофункціональному стані серця відхилень від норми не виявлено: в усіх дітей цієї групи розміри порожнини серця (КДО/м, КСО/м), товщина МШП та ЗСЛШ, скоротлива здатність міокарда за (даними FS та EF) відповідала віковим нормам. При вивченні клапанних структур серця у 2 дітей виявлено мінімальний пролапс мітрального клапана, гемодинамічно не значущий.
Таким чином, у дітей з порушенням постави переважали скарги на головний біль у ділянці серця. Зміни на ЕКГ найчастіше проявлялися порушенням функції автоматизму у вигляді синусової аритмії. Зареєстрований на ФКГ систолічний шум мав риси функціонального. Морфологічних змін в серці не виявлено [12,27].
Серед дітей