клітці за серединну площину слід приймати ту, яка сполучає грудину і хребет. У хворих сколіозом поєднання тіні грудини і хребта досягається шляхом повороту хворого навколо вертикальної осі в напрямі, протилежному торсії хребців. У цій проекції відхилення серця вліво або управо можливо тільки у випадках зміни величини порожнин самого серця. Тим часом у хворих сколіозом навіть в цій проекції судити про форму і розміри серця дуже важко. Як відомо, про величину камер серця судять по відношенню тих чи інших найбільш опуклих точок серця до кісткових елементів грудної клітки. Так, в нормі найбільш віддалена від серединної лінії точка лівого шлуночку розташовується всередину від средньоключичної лінії. У хворих кіфосколіозом при грубих деформаціях грудної клітки ці співвідношення враховувати не можна. Тому, як показує накопичений досвід рентгенологічного дослідження подібних хворих, про розміри камер серця слід судити по вираженості його дуг і співвідношенню їх між собою. Про форму серця можна судити лише тоді, коли його рентгенологічне дослідження проведене у всіх відомих проекціях. Безумовно, при вирішенні цих питань основні дані можна отримати при дослідженні в проекції, що суміщає грудину і хребет в сагітальній площині [16,17].
Відомо, що в динаміці деяких захворювань серця велике значення надається рентгенологічному дослідженню стравоходу з барієвою суспензією. Остання змінює своє положення при деяких вроджених патологічних станах (задній тип праволежачої аорти, відкритий артеріальний потік) і набутих захворюваннях (аневризма аорти, мітральні вади і ін.). У таких хворих за відсутності сколіотичної деформації грудної клітки стравохід на певних рівнях має закономірні відхилення, характерні для тих або інших хвороб. При сколіозі через деформації грудної клітки значно змінюються взаємини стравоходу з серцем і аортою. В силу цього формувати діагностику на таких симптомах не можна. В таких випадках перевагу слід віддавати іншим клінічним методам вивчення серця і великих судин [2,6].
Точніші уявлення про положення серця в грудній клітці можуть бути отримані при томографічному дослідженні хворого. При цьому хворий повинен знаходитися в положенні оптимальної проекції, коли серце розташовується серединно, а грудина і хребет проекційно зміщені в одну площину. У цих випадках на серії зрізів томографій, проведених за допомогою симультанної касети, вдається достовірніше судити про положення серця в грудній клітці [23,27].
Звичайне положення хворого сколіозом обличчям до екрану через асиметрії і деформації грудної клітки створює рентгенологічну картину внутрішніх органів, що визначається в одній з косих проекцій. Так, в цьому положенні у хворих з викривленням грудного відділу хребта вправо ми бачимо внутрішні органи грудної клітки такими, якими вони бувають з першої косої проекції у осіб з нормальною грудною кліткою, а у хворих з лівобічним сколіозом визначається тіньова картина, властива другому косому положенню людини з нормальною грудною кліткою [8,16,17].
Слід зазначити, що у хворих з кіфосколіотичними деформаціями значно зменшується, іноді до повного зникнення, ретростернальне поле. При правосторонніх сколіозах правий шлуночок прилягає до передньої стінки грудної клітки на великій відстані. Дослідження в боковій проекції хворих кіфосколіозом виявляє також виражене збільшення ретрокардіального простору. Воно тим більше, чим вищий ступінь кіфосколіозу [23].
Відомо, що на положення і форму серця має істотний вплив діафрагма. Положення її у хворих кіфосколіозом у свою чергу залежить від форми, ступеня і локалізації дуги викривлення хребта. Так, у хворих сколіозом відмічається нормальне (25,8%) високе (33,1%) і низьке (38,4%) стояння куполів діафрагми; лівий купол діафрагми у 27% хворих розташовується вище правого. При вивченні кута нахилу серця у подібних хворих залежно від рівня стояння куполів діафрагми вдалося виявити три різні положення серця. Косе положення серця виявлене у 51% хворих, вертикальне - у 31%, горизонтальне положення - у 18% хворих [17,22].
У хворих з кіфосколіотичною деформацією на форму і положення серця мають вплив окрім вказаних вище причин акт дихання і інші моменти [6,16].
У хворих сколіозом слід зазначити особливий вплив, який здійснює положення діафрагми на зміну талії серця. Так, у одного і того ж хворого при високо розташованій діафрагмі талія серця більш виражена, а при створенні умов, коли діафрагма опускається нижче за колишнє положення, талія серця виявляється менш вираженою ( див. додаток, мал.2 ).
Багато дослідників у хворих при правосторонньому сколіозі виявляли мітральну конфігурацію, а при лівобічному - аортальну форму серця [22]. Проте, як показали спостереження, ця псевдомітральна і псевдоаортальна картина серця пояснюється його проекцією в грубо деформованій грудній клітці, поворотом серця навколо вертикальної осі і, отже, не може бути природньою. Досвід вивчення подібних хворих показав, що слід тільки повернути хворого так, щоб грудина опинилася в одній площині з хребтом при дослідженні сагітальним ходом рентгенових променів, як відразу ж виявляється звичайне положення серця і стає ясною помилкова його форма, що раніше визначалася. Крім того, і це дуже важливо, для мітральної або аортальної конфігурації серця характерна клінічна картина, зазвичай відсутня в подібних спостереженнях [6, 8, 17].
На підставі досліджень і даних літератури вчені прийшли до висновку, що сколіотична деформація хребта і грудної клітки не має безпосередньої дії на зміну форми і контурів серця. У окремих спостереженнях, переважно у осіб старше 20 років, відмічають більш виражене заокруглення контурів, частіше правого шлуночка, без ознак декомпенсації. Це виявляється у вигляді згладженої талії серця при дослідженні хворих у всіх проекціях. Особливе значення при цьому надається згладженій талії серця, спостережуваній у хворих з корекцією положення (коли грудина і хребет розташовуються в