За даними багатьох авторів, аорта при кіфосколіотичних деформаціях грудної клітки слідує за ходом хребта. При цьому у хворих з правостороннім сколіозом грудна аорта розташовується на відстані до 2-3 см від тіл хребців і ребер. У цих хворих аорта як би висить на міжреберних артеріях, стикаючись з хребтом тільки на початку і кінці дуги його викривлення (див.додаток,мал.2).При лівобічному сколіозі грудна аорта менш зігнута, але зберігає хід викривленого хребта, не виходячи за межі тіл хребців. Деякі дослідники, проводячи рентгенологічне дослідження серця, звертали увагу і на положення аорти; при цьому вони вказували лише на те, що грудна аорта згинається і слідує за ходом викривленого хребта. При рентгенологічному дослідженні пучка судин у хворих сколіозом в положенні обличчям до екрану створюються хороші умови видимості аорти на всій її довжині. У цьому положенні у хворих лівобічним сколіозом, особливо вираженим, добре помітні всі відділи аорти, так як відмічається суттєвий поворот всього судинного пучка, аорта розвертається і тінь її збільшується, а іноді висхідна частина проектується уздовж низхідної. Таким чином, вираженість аортального вікна залежить від вираженості кіфотичного компоненту: з посиленням ступеня кіфосколіозу аортальне вікно збільшується. Низхідна частина аорти в області викривлення хребта лежить дещо відступивши від тіл хребців. Тінь її проекційно нашаровується на шийки ребер увігнутої сторони [12,23].

Слід замітити, що у деяких хворих в цій проекції буває видно тінь легеневої артерії, що йде криво вгору біля аортального вікна.

При правосторонньому кіфосколіозі в положенні хворого обличчям до екрану аорта здається дещо розгорненою: добре помітна її висхідна частина, а також початкові відділи низхідної. Відділи аорти розташовуються паралельно один одному, майже вертикально, між ними залишається невеликий вільний простір. Судинний пучок в цій проекції краще видно у хворих з правостороннім грудним кіфосколіозом [22].

Якщо хворого повернути навколо вертикальної осі так, щоб хребет і грудина проекційно розташовувалися в одній площині, серце і судинний пучок до певної міри приймають те положення, яке ми бачимо в задньо-передній проекції у осіб з нормальною грудною кліткою і звичайним взаємовідношенням органів в ній.

Вивчення судинного пучка показало, що він піддається значнішим топографічним змінам при локалізації дуги викривлення в грудному відділі хребта, особливо у верхній його третині. Так, якщо дуга викривлення хребта локалізується у верхньому або середньому сегменті грудного відділу хребта, помічається розширення тіні судинного пучка. У тих же випадках, коли дуга викривлення захоплює нижньо-грудний або грудинно-поперековий відділ хребта, суттєвих змін в розташуванні судинного пучка не виникає. У більшості хворих з такою формою викривлення хребта судинний пучок розташовується також, як і у осіб з недеформованою грудною кліткою [4,12,16].

Проведені дослідження хворих кіфосколіозом переконали в тому, що рентгенологічна картина пучка судин варіабельна. Вона залежить від форми, ступеня, локалізації кіфосколіозу, вираженості ротаційного компоненту, а також від виду деформації грудної клітки, величини реберного горба, стояння діафрагми і інших особливостей [2, 6].

Якнайповніше уявлення про топографічні зміни серця і великих судин у хворих сколіозом можна отримати при ангіокардіографії. Зазвичай контрастну ангіокардіографію застосовують з метою уточнення діагнозу у хворих з різною серцевою патологією, особливо її великий ефект наголошується при діагностиці вроджених і набутих вад серця. Цікавий факт, що у хворих сколіозом ангіокардіографія вперше була виконана С. Dotter, G. Steinberg лише в 1952 р. Нечисленними дослідженнями цих, а пізніше і інших авторів, вдалося встановити ротацію серця в деформованій грудній клітці і відсутність здавлення його камер [23]. Унікальний матеріал по ангіокардіографії серця і крупних судин мають в своєму розпорядженні Воробьев, Мовшович, С. (1996). Вказані автори провели ангіокардіографію 56 хворим у віці від 7 до 43 років. Основну групу (42 людини) склали хворі у віці від 12 до 16 років. Із загальної кількості хворих тільки 2 людини мали сколіоз III ступеня, а останні - IV ступенів. У всіх хворих первинна дуга викривлення локалізувалася в грудному відділі. У 45 чоловік був правосторонній сколіоз і у 11-лівосторонній [12,23].

Проведеними ангіографічними дослідженнями автори показали, що у хворих сколіозом серце здійснює поворот навколо вертикальної осі. Поворот серця залежить від сторони викривлення хребта: при правосторонньому кіфосколіозі серце повернено справа наліво, а при лівобічному - навпаки. Також було відмічено збільшення діаметру легеневої артерії і гостріший кут відходження лівої гілки легеневої артерії при дослідженні у фронтальній площині, особливо при правосторонньому викривленні хребта. При лівобічному ліва гілка легеневої артерії розташовується більш вертикально, ніж в нормі, а права гілка як би укорочена, розгорнена назад і назовні і проекційно нашаровується на тінь деформованого хребта [6,16]. Якщо вершина дуги викривлення хребта розташована на рівні серцевої тіні, то спостерігається поворот вихідного отвору. При правосторонньому сколіозі стовбур легеневої артерії і права гілка повернені наперед. Розміри камер серця залишалися звичайними [2, 22].

Що ж до положення аорти в деформованій грудній клітці, то аналіз отриманих даних авторів показав, що у хворих сколіозом висхідний відділ аорти дещо укорочений, а низхідний повторює хід викривленого хребта як в грудному, так і в поперековому відділах [6,16,22].

Отже, при проведенні рентгенологічного, а особливо ангіографічного дослідження показано, що серце і великі судини у хворих з високими ступенями кіфосколіозу здійснюють поворот навколо вертикальної