Методика тривалої реєстрації ЕКГ, запропонована в 1961 р. Норманом Холтером, на сьогодні міцно увійшла до кардіологічної практики. І дійсно, стандартна ЕКГ дозволяє реєструвати лише фрагменти від декількох секунд до декількох хвилин, при цьому дослідження проводиться в стані спокою, внаслідок чого на ЕКГ можуть не виявлятися ознаки ішемії міокарду, різні аритмії. Цих недоліків позбавлений метод тривалої реєстрації ЕКГ (ХОЛТЕР-ЕКГ), який за рубежем одержав назву амбулаторного моніторірованія ЭКГ·. І дійсно, як витікає з назви, реєстрація ЕКГ може проводитися в звичних для пацієнта ебытовых· умовах, при цьому зберігається звична повсякденна активність. Саме даний факт дозволяє виявити генез змін на ЕКГ з скаргами пацієнта: під час реєстрації ЕКГ по Холтеру пацієнт веде щоденник добової активності, де він указує, в який час і яке навантаження було виконане, відзначає всі скарги, які турбували його протягом всього періоду реєстрації.

У нашому отделенії іспользуєтся хотеровськая система “Custo-Med”, Германія. Запісь екг осуществляєтся на твердотільну пам'ять датчика (у отлічие від “кассетніх” способів регистрациі, коториє давалі большоє колічество аппаратніх артефактів). Апарат крепітся прі допомоги спеціального чохла на поясі пацієнта. Пріменяются одноразовиє ліпкие електроді. Апарат работаєт від алкалайнової батареї. Процедура безпечна для хворого і не затрудняєт обічную актівность пацієнта.

Області прімененія холтеровського моніторірованія екг:

1. Діагностіка нарушеній рітма і проводімості – наїболєє частоє показаніє. Методом Холтера можна определіть тіп арітмії, його циркадную актівность (денну, уранішню, нічну), а також определіть возможниє факторі єє провокациі (фізічеськая навантаження, прієм піщи, емоциональниє навантаження і т.д.).

Показанія:

1) Жалобі пацієнта на частиє сердцебієнія;

2) Екстрасистолія (для виявленія іх загального колічества за добу і циркадной актівності, связі з разлічнимі відамі деятельності);

3) Синдром предвозбужденія шлуночків (WPW-синдром) – як маніфестная, так і латентна формі;

4) Дісфункция синусного вузла (для ісьключенія синдрому слабості синусного вузла) – прі ЧСС в покоє 50 в мінуту і менєє;

5) Синкопальниє состоянія – підлягають 100% моніторірованію екг для ісьключенія іх арітмогенной пріроди.

6) Скороминуща і постійна форма фібрілляциі предсердій.

2. Ішемічеськая хвороба серця – являєтся методом вібора в діагностіке ІБС. У случає, еслі хворий пред'являєт жалобі на болі в області серця – для іх діфференциальной діагностіки і веріфікациі ІБС. Для веріфікациі ІБС пацієнту рекомендуєтся давати за добу разлічниє по інтенсивності навантаження, особливо такі, прі которіх він іспитиваєт суб'ектівниє жалобі з обов'язковою іх реєстрацією в щоденнику пацієнта.

1) Стенокардія напряженія – пріменяєтся, як правіло, у больніх, коториє не можуть виполніть нагрузочниє пробі (нетренірованность, забольованіє суглобів, тромбофлебіт і ін.).

2) Вазоспастічеськая стенокардія (стенокардія Прінцметала) – являєтся 100% показанієм до проведенію добової регистрациі екг. Вазоспастічеськая стенокардія, як правіло, возникаєт у молодіх пацієнтів, прєїмущественно чоловіків. Пріступ стенокардії зв'язаний не з атероськлеротічеськім пораженієм коронарніх судин, а з іх спазмом (“стенокардія на неізмененних коронарах”). Як правіло, пріступ стенокардії не пов'язаний з фізічеськой навантаженням і возникаєт в ранніє утренніє часи, сопровождаєтся ельовацией сегменту ST на екг (ізмененія екг по тіпу поврежденія) – длітся неськолько секунд, іногда мінути. Після пріступа ЕКГ возвращаєтся до ісходному рівня (“синусовій рітм”).

3) Постінфарктний період.

Рассмотрім некоториє особенності заключеній за наслідками холтеровського моніторірованія екг.

Ітак, метод длітельной регистрациі позволяєт оценіть:

1) Пейсмекерную актівность синусного вузла (у нормі не порушена).

2) Ектопічеськую актівность міокарда (у нормі не віражена).

3) Пароксизмальниє нарушенія рітма.

4) Нарушенія проводімості (скороминуща блокада і т.п.).

5) Колебанія сегменту ST – прі діагностіке ІБС. У нормі на добовій ЕКГ не регистріруются значимиє колебанія сегменту ST.

Лікар, що одержав заключеніє за наслідками холтеровського моніторірованія імєєт полноє представленіє про роботу серця за добу. Варіанти заключеній, прінятиє в нашій больніце:

1. Пейсмекерная актівность синусного вузла

1.1 не порушена (норма)

1.2 порушена (дісфункция) по тіпу:

1.2.1 синусової брадікардії (ЧСС вдень

1.2.2 синдрому Шорта (тахикардії)

1.2.3 синоатріальной блокаді (СА-блокаді) з указанієм єє степені і продолжітельності періодов асистолії шлуночків

2. Ектопічеськая актівность міокарда

2.1 не віражена (за добу регистріровалісь нечастиє желудочковиє и/или суправентрікулярниє екстрасистолі)

2.2 помірне віражена

2.3 значне віражена

2.4 характер ектопічеськіх комплексів

2.4.1 монотопниє

2.4.2 політопниє

2.4.3 парниє

2.4.4 групповиє

2.4.5 “ранніє” тіпа “R на T”

2.4.6 парасистолія

2.4.7 рітмірованниє по тіпу:

2.4.7.1 бігеменії

2.4.7.2 трігеменії

2.4.7.3 квадрігеменії і т.д.

3. Колебанія сегменту ST

3.1 не регистріровалісь (норма)

3.2 регистріровалісь колебанія сегменту ST по ковосоходящему (неішемічеському тіпу) – як правіло, на синусової тахикардії (тахикардітічеськая депресія сегменту ST)

3.3 регистріровалісь колебанія сегменту ST ішемічеського тіпа (з указанієм времені іх возникновенія і продолжітельності)

3.3.1 безбольовая ішемія міокарда

3.3.2 больовая ішемія міокарда (по щоденнику)

3.3.3 функциональній клас (определяєтся по частоті сокращеній серця, на якій виникла депресія сегменту ST на 0,1 мВ і болєє)

3.3.3.1 другий функциональній клас – прі возникновенії ішемії міокарда на ЧСС болєє 95 в мінуту

3.3.3.2 третій функциональній клас – прі возникновенії ішемії міокарда на ЧСС менєє 95 в мінуту

3.3.3.3 про перший і четвертий ФК судять по клінічеськім даннім

3.3.4 вазоспастічеськая стенокардія

4. Пароксизмальниє нарушенія рітма

4.1 Скороминуща форма фібрілляциі предсердій з указанієм циркадной актівності:

4.1.1 у дневниє часи (чч.мм.)

4.1.2 у ночниє часи (чч.мм.)

4.1.3 без циркадной актівності (смешанній тіп)

4.2 Пароксизмальна суправентрікулярная тахикардія (СВТ)

4.2.1 реципрокная АВ-вузлова тахикардія (ПРАВУТ)

4.2.2 реципрокная ортодромная АВ-тахикардія (ПРОАВТ)

4.2.3 реципрокная АВ-тахикардія (ПРАВТ)

4.2.4 реципрокная антідромная АВ-тахикардія

4.2.5 тахикардія з узкимі комплексамі QRS – коли генез тахикардії установіть не удаєтся

4.3 Пароксизмальна шлуночкова тахикардія

5. Нарушенія проводімості

5.1 АВ-блокада

5.1.1 постійна

5.1.1.1 першої степені

5.1.1.2 другий степені

5.1.1.2.1 Мобіц-1

5.1.1.2.2 Мобіц-2

5.1.1.3 третьої степені

5.1.1.3.1 проксимальній тіп

5.1.1.3.2 дістальний тіп

5.1.2 скороминуща

5.1.2.1 першої степені

5.1.2.2 другий степені (Мобіц-1 ілі Мобіц-2)

5.1.2.3 третьої степені (проксимальній ілі дістальний тіп)

5.2 Блокада ніжок пучка Гиса

5.2.1 постійна (еслі імєєтся постійна форма,