1-й клас – характерізуєт нормальниє значенія варіабельності рітма серця і встречаєтся у практічеські здоровіх ліц.

2-й клас – характерізуєтся преобладанієм парасимпатічеського відділу ВНС. Еслі у кардіологичеськіх больніх регистріруєтся рітмограмма 2-го класу, то ето говоріт про благопріятном прогноз у данніх больніх.

3-й клас – характерізуєтся преобладанієм симпатічеськой нервової системі. Частіший регистріруєтся прі развітії остріх стостояній.

4-й клас – характерізуєтся переходом на гуморально-метаболічеськоє вліяніє на регуляцію серцевого рітма. Данній клас рітмограмми регистріруєтся у больніх з срівом компенсаторно-адаптівних можливостей і в случає неадекватної терапії можливий неблагопріятний ісход.

5-й клас рітмограмми – “аваріабельний” рітм (рігидний рітм) – свідетельствуєт об польной автономності работі серця. Еслі у кардіологичеськіх больніх регистріруєтся рітмограмма 5-го класу, то скроня ріськ летального ісхода від основного забольованія. Таким больнім показана термінова корекція терапії.

________________________________________

ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧЕСКОЕ ІССЛЕДОВАНІЄ СЕРЦЯ - ЧРЕСПІЩЕВОДНАЯ СТІМУЛЯЦИЯ СЕРЦЯ (ЕФІ-ЧПЕКС)

У настоящєє час нам сталі ізвестни багато механізми возникновенія арітмій сердець. Достіженія сучасної фізіологиі міцне вошлі в кардіологичеськую практіку, далі можливість не тільки іметь знанія про механізмах возникновенія арітмій, але і ізмерять електрофізіологичеськіє параметрі для того, чтобі здійснювати целенапраленную медікаментозную терапію ілі хирургичеськую корекцію.

Метод чреспіщеводной стімуляциі серця відноситься до неінвазівним методікам (у отлічие від ендокардіального ЕФІ) і став возможнім завдяки налічию анатомічеськой блізості льового предсердія до піщеводу з можливістю осуществленія його стімуляциі для оцінки електрофізіологичеськіх властивостей пейсмекерно-провідної системі серця.

У нашому отделенії іспользуєтся чреспіщеводний кардіостімулятор “Сетал”, которій позволяєт проводіть якісну діагностіку нарушеній рітма і проводімості у соответствії з общепрінятимі в електрофізіологиі подходамі.

Перед чреспіщеводной стімуляцией серця проводітся запісь чреспіщеводной екг, яка позволяєт болєє точно, ніж поверхнева, вічислять продолжітельность інтервалов і діагностіровать нарушенія, не відімиє на обічной екг.

Іменно за наслідками чреспіщеводного електрофізіологичеського ісследованія серця (ЕФІ-ЧПЕС) визначаються показанія лібо до терапевтічеському, лібо до хирургичеському леченію нарушеній рітма і проводімості.

ПОКАЗАНІЯ ДО ПРОВЕДЕНІЮ ЕФІ:

1. Дісфункция синусного вузла (прі холтеровськом моніторірованії екг мінімальная ЧСС вдень менєє 50 в мінуту; вночі – менєє 40 в мінуту);

2. Синкопальниє состоянія неясної етіологиі;

3. Синдром предвозбужденія шлуночків (WPW-синдром);

4. Жалобі на частиє сердцебієнія, не документірованниє другимі способамі (ЕКГ, Холтер);

5. Пароксизмальниє нарушенія рітма;

6. Ішемічеській тест у больніх ІБС (еслі хворий не зміг виполніть пробу навантаження) – для веріфікациі діагноза і установленія функціонального класу ІБС;

7.Восстановленіє синусного рітма (у больніх з трепетанієм предсердій I тіпа, пароксизмальнимі суправентрікулярнимі тахикардіямі – ПРАВУТ, ПРОАВТ, ПРАВТ).

Проведенію ЕФІ повинна обов'язково передувати реєстрація екг по Холтеру (холтеровськоє моніторірованіє). Вже на етапе холтеровського моніторірованія екг можна діфференцировать вегетатівную дісфункцию синусного вузла від синдрому слабості синусного вузла.

1. Большоє значеніє імєєт ЕФІ в діагностіке СССУ. Прі етом проводітся стімуляция серця на разніх частотах і після отключенія стімулятора оценіваєтся, через какоє час синусовій вузол восстановіт свій автоматізм (час восстановленія синусного вузла). Болєє точно функцію автоматізма отражаєт коррігированноє час восстановленія функциі синусного вузла (КВВФСУ), яка завісит від ісходной ЧСС. Методом ЕФІ також оценіваєтся синоатріальноє проведеніє (час синоатріального проведенія – ВСАП).

У нормі (отсутствіє СССУ) должні бити наступні велічини:

ВВФСУ < 1500 мс

КВВФСУ < 525 мс

ВСАП = 200-240 мс.

Еслі полученниє електрофізіологичеськіє параметрі оказіваются “погранічнимі”, те проводітся фармакологичеськая блокада серця (див. “кардіорітмографія) і повторно визначаються електрофізіологичеськіє параметрі. Еслі оні оказіваются віше за пороговіх значеній, то діагностіруєтся СССУ.

Прі ВВФСУ > 2500 мс ілі ВСАП >300 мс хворому показана імплантация постійного електрокардіостімулятора (електрофізіологичеськіє показанія). Другимі показаніямі для імплантациі ПЕКС є клінічеськіє данниє. Так, компенсована і субкомпенсована форма СССУ подлежіт медікаментозной терапії (еуфіллін + антіоксиданти). У случає безуспешності консерватівной терапії і декомпенсированной формі СССУ, а також синдромі Шорта показана імплантация ПЕКС.

ЧПЕКС позволяєт оценіть і АВ-проводімость. Определяєтся по значенію крапки Венкебаха (ТБ). У нормі ТБ = 120-200 имп/мин.

Еслі ТБ = 100-120 имп/мин, то говорять про ськрітом нарушенії АВ-проводімості.

Еслі ТБ < 100 имп/мин, то в сочетанії з СССУ говорять про синдром бінодальной слабості. Таким больнім показана імплантация ПЕКС.

У случає, коли ТБ превишаєт 200 имп/мин, то ето являєтся свідетельством налічия у хворого дополнітельних шляхів проведенія (WPW-синдром).

Проведеніє ЕФІ являєтся у больніх з синдромом предвозбужденія шлуночків (як маніфестний, так і латентній WPW-синдром), а також у больніх з пароксизмальнимі суправентрікулярнимі тахикардіямі.

Прі проведенії ЕФІ у етой группі больніх определяєтся налічие дополнітельних шляхів проведенія і іх електрофізіологичеськіх параметрів.

За налічие дополнітельних шляхів проведенія говорять вісокие значенія крапки Венкебаха (>200 имп/мин).

У час програмної стімуляциі определяєтся велічина еффектівного рефрактерного періода:*

Дополнітельного путі проведенія (ДПП) – ЕРП ДПП*

АВ-соєдіненія (як наїболєє узязвімого ланки в цепі re-entry) – ЕРП АВС*

Зона тахикардії (ЗТ)*

Частота пропуськанія імпульсов через ДПП

У нормі ЕРП АВ-соєдіненія находітся в межах 300± 40 мс.

Як правіло, ЕРП ДПП > ЕРП АВС.

Еслі ЕРП АВ-соєдіненія більше ЕРП ДПП, то такі больниє не мають потреби ні в консерватівном, ні в хирургичеськом леченії (немає прічин формірованія круга re-entry).

Еслі ЕРП ДПП

Еслі ЕРП ДПП

Еслі у больніх виявляєтся ЕРП ДПП > ЕРП АВ-соєдіненія, то ім показана консультація хирурга-арітмолога для осуществленія хирургичеськой коррекциі – катетерной абляциі (“пріжіганія”) дополнітельного путі проведенія.

Еслі у хворого імеются нечастиє пароксизму реципрокной тахикардії, те проводітся підбір антіарітмічеськой терапії з контролем ЕФІ в процесі леченія для оцінки єє еффектівності.

Прі частіх пароксизмах реципрокной тахикардії показана обов'язкова хирургичеськая корекція.

3. ЧПЕКС-ішемічеській тест – проводітся у больніх з подозренієм на ІБС прі пред'явленії атіпічних скарг з метою веріфікациі діагноза лібо у больніх з документірованной ІБС в тому случає, коли необходімо определеніє