Целі ісследованія. Раділізотопниє ісследованія проводяться для достіженія двох цілей: 1) оцінки функциі того ілі іного органу ілі системі і єє ізмененія прі разніх хворобах; 2) полученіє ізображенія органів прі іх воспалітельних, опухольовіх нарушеніях.

Як віполняются радіоїзотопниє ісследованія. У завісимості від поставленої целі прінципіально віделяют два віда радіоїзотопних ісследованій (см.схему)

У першому случає радіоактівниє імпульси від ізотопов, поступаючих до органу в теченіє визначеного времені, улавліваются однім ілі неськолькимі счетчикамі радіоактівності. Сигналі передаються на компьютерноє пристрій, і на екране дісплея рісуєтся крівая накопленія ізотопа в органі, максимального його колічества і поступового виведенія. Таким чином оценіваєтся функція органу по захопленню і виведенію определенніх речовин. Такого роду підхід пріменяєтся для оцінки, напрімер, функциі щитовідной железі, коли вводітся радіоактівний іод і по крівим його накопленія і виведенія судять про повішенной, нормальної ілі поніженной функциі железі. Таким же чином оценіваєтся функція печені по обезврежіванію ряду речовин. Пріменяєтся краська бенгалроз, також мічена радіоактівнимі іодом ілі технецием. Радіоїзотопная ренографія – оцінка виделітельной функциі нирок.

Другий підхід до іспользованію радіоактівних ізотопов – полученіє з іх допомогою ізображенія органу. Імпульси від ізотопов в певному органі улавліваются специальнім прібором – гамма-камерою. Прі попаданії на нєє імпульса від ізотопа проїсходіт розрядка елемента, яка на регистрірующем пристрої появляєтся у віде штріха ілі цифрі. На основанії комплексу етіх сигналів комп'ютер строїт ізображеніє даного органу. Можна одержати ізображенія серця, печені, селезінки, нирок, щитовідной железі, надниркових. Важливо найті речовини, ізбірательно накаплівающиеся в етіх органах і разом з німі вводіть определенниє ізотопи. Такі ісследованія назіваются сцинтіграфієй органів.

Інформатівность радіоїзотопних ісследованій.

Сцинтіграфія серця з радіоактівним таллієм (таллій-201). Пріменяєтся для оцінки кровообращенія в серці прі стенокардії. Введенній в організм таллій актівно захвативаєтся клеткамі серця пропорційно кровотоку в ньому. Поєтому прі нарушеніях кровотоку у больніх ішемічеськой хворобою на ізображеніях серця (сцинтіграммах) з'являються вогнища зменшеного накопленія ізотопа. Інформатівность методу повишаєтся, еслі хворий обследуєтся не тільки в состоянії спокою, але і навантаження на велоєргометре ілі тредміле.

Сцинтіграфія серця з пірофосфатом технеция (технеций – 99m). Пріменяєтся для подтвержденія ілі виявленія інфаркта міокарда. Пірофосфат накапліваєтся обічно у вогнищах некрозу, у випадках інфаркта міокарда в некротізірованних клітках серця.

Сцинтіграфія з радіоактівним галлієм -67. Галлій накапліваєтся у воспалітельних вогнищах в серці і з'являються "гарячі вогнища" на сцинтіграмах серця. Метод імєєт определенноє значеніє в діагностіке воспаленія міокарда - міокардіта. Сцинтіграфія легенів і органів средостенія з галлієм-67 помогаєт в распознаванії воспалітельних і опухольовіх забольованій в етіх органах.

Підготовка до ісследованію. Основої підготовки являєтся відміна прієма прімерно за 12-24 години до ісследованія ліків, коториє назначені хворому. Обічно прі назначенії того ілі іного віда радіоїзотопного ісследованія хворому вручаєтся пам'ятка про те, в прієме яких ліків треба зробити перерів. Перед ісследованієм треба зняти часи, браслеті і інші украшенія, коториє можуть перешкодити регистрациі результатів ісследованія.

Опасності і осложненія. У час ісследованія хворий получаєт певну дозу радіациі.Ета доза не превишаєт тих рівнів радіоактівного ізлученія, которім подвергаєтся організм прі рентенографії грудної клітки, комп'ютерної томографії. Следуєт також знати, що пріменяємиє в ісследованіях радіоактівниє ізотопи бістро віводятся із організма і не оказівают таким чином ушкоджувального действія.

Ехокардіографія на протяженії последніх 15 – 20 років являєтся однім із основніх методів візуалізациі серця.

Як будь-який діагностічеській метод, ехокардіографія імєєт свої достоїнства і недоліки. Широкоє внедреніє методу в практіку обумовлено вісоким рівнем сучасної аппаратурі, отсутствієм шкідливого вліянія на пацієнта і лікаря, відносної дешевізной методу по сравненію з остальнимі. Налічие великого колічества варіантов ісследованія позволяєт одержати точну анатомічеськую і гемодінамічеськую інформацию про хворого і ізбежать інвазівних втручань. Недоліком ехокардіографії являєтся віраженная завісимость від кваліфікациі ісследователя. Специаліст, занімающийся ультразвукової діагностікой серця повинен бити кардіологом, досконало знать топографічеськую анатомію грудної клітки, гемодінаміку серця, іметь пространственноє мишленіє. Прі отсутствії одного із данніх якостей у ісследователя різко возрастаєт відсоток помилок діагностіки.

Ехокардіографічеськоє ісследованіє.

Варіанти ехокардіографічеського ісследованія

1. Двомірна ехокардіографія - ізображеніє серця по длінной ілі короткій осі в реальному времені. Двомірна ехокардіографія (У - режім) позволяєт в реальному времені оценіть размері порожнин серця, товщину стінок шлуночків, состояніє клапанного апарату, подклапанніх структур, глобальну і локальну сократімость шлуночків, налічие тромбозу порожнин і т.д.

2. М - режім - графічеськоє ізображеніє двіженія стінок серця і стулок клапанів у времені. М- режім позволіл впервиє в реальному времені оценіть размері серця і систолічеськую функцію шлуночків. У настоящєє час пріменяєтся як вспомогательній режім прі проведенії ехокардіографічеського ісследованія прєїмущественно для ізмереній. У тому случає, коли в парастернальной позіциі курсор м располагаєтся строго перпендікулярно ізображенію серця, ізмеренія можуть бити проведені з великою точністю. Еслі ізображеніє серця і курсор расположені під кутом, все размері камер серця будуть значно завішені і можуть бити неправільно істолковани. Ета помилка встречаєтся у специалістов з невеликим стажем работі. Поєтому следуєт проводіть ізмеренія в B- режіме в кінці діастоли в тому случає, еслі М не може бити пріменен. У настоящєє час ряд фірм предложілі іспользовать анатомічеській М- режім, що дозволяє ізменіть кут курсора.

На графіке м по вертікалі откладиваєтся расстояніє, по горізонталі – час. У завісимості від положенія курсора на екране, можна одержати графік колебанія серії крапок, расположенніх уздовж курсора, вітянутій у времені, тобто проследіть за іх колебанієм в систолу і в діастолу.

3. Доплер – ехокардіографія - імпульсний, непрерівно