чеськіх установках передбачено автоматичне переміщення пучка проміння по відношенню до нерухомо лежачого хворого. При переміщенні джерела випромінювання робочий пучок безперервно і рівномірно опромінює вогнище, створюючи велику дозу. На поверхні тіла вхідне поле опромінювання переміщається, розподіляючись на безліч дрібних полів. Звідси перевагою рухомих джерел є збільшення у декілька разів осередкової дози в пухлині з одночасним зниженням дози в навколишніх тканинах і особливо на шкірі, а також рівномірне опромінювання вогнища при високій точності центрациі пучка випромінювання. Разом з тим при переміщенні пучка проміння в опромінювання включається значно більший об'єм здорових тканин, що створює велику інтегральну дозу. Тому особливе значення придбаває правильний вибір об'єму опромінювання і характеру руху.

В даний час в променевому лікуванні злоякісних пухлин застосовують наступні варіанти рухомого опромінювання: ротаційне, маятникове (секторне), конвергентне і тангенціальне, а також їх різновиди з одноосьовим, багатоосьовим і ексцентричним опромінюванням. При у-терапії рухомим опромінюванням залежність величини процентної глибинної осередкової дози від РІП, розміру поля опромінювання і інших чинників, розглянутих при статичних варіантах опромінювання, порушується і для обліку відповідних показників вводяться нові поняття і терміни, наприклад радіус обертання. Поле опромінювання переноситься на глибину розташування пухлини по осі обертання і називається осьовим полем; кут обертання може бути різним — від 0 до 360° (при ротаційному опромінюванні) і ін. Зважаючи на обмежене клінічне застосування рухомих варіантів, не зупиняючись на подробицях, розглянемо основні особливості деяких з них.

Ротаційне опромінювання — джерело випромінювання переміщається по дузі кола (навколо тіла хворого) на 360° і направлений на вогнище строго горизонтально (мал. 88, а). Застосовується при центрально розташованих вогнищах (у гортані, середостінні, стравоході, корінні легені, шийці матки і ін.). Можливе і обертання хворого навколо джерела, проте це незручно, тому застосовується украй рідко, наприклад при опромінюванні пучком протонів. Відстань від джерела до центру обертання не перевищує 75 см («РОКУС», «АГАТ-Р»). При ротації на 360° зона максимальної дози повністю співпадає з осьовим полем. Розподіл дози в опромінюваному полі звичайно виражають у відсотках по відношенню до крапки з максимальним значенням дози (ізодозові лінійки).

Маятникове (секторне) опромінювання — джерело випромінювання переміщається по дузі кола в межах кута менше 360°. Із зменшенням кута гойдання (270—180—90°) зона максимальної дози зміщується до поверхні тіла по бісектрисі кута у бік джерела випромінювання. При малих кутах гойдання характеристики дозного поля наближаються до закономірностей статичного