каротиноїди, лі подільні речовини (ліпіди, віск, парафіни) та мікроелементи (йод – 5-6мкг/100г. Молібден, марганець, мідь, бор, кобальт і інші).
Фармацевтичні властивості і застосування: гіпотензивна дія зумовлена декількома факторами:
Спазмалітичним впливом на судини, що сприяє їх розширенню
Властивістю зрівноважувати процеси збудження і гальмування в центральній нервовій системі і понижувати емоціональну неврівноваженість, що приводить до зменшення збудливості судинно-рухового центру.
Капілярозміщуючою та антиоксидантною активністю фізіологічно активних речовин плодів рослини, що покращують функцію капілярів, зменшуючи явища гіпоксії.
Крім гіпотензивного ефекту, плоди горобини чорноплідної проявляють протизапальні, сечогінн, жовчогінні, гіполіпідемічні і антитоксичні властивості.
Препарати: Сік горобини чорноплідної. Свіжий натуральний сік горобини чорноплідної одержують шилом пресування плодів: має бордовий колір і кислувато-гіркий в’яжучий смак. Сік призначають по 50г на прийом 3 рази на день за 30 хв. до їжі. Тривалість курсу лікування від 10 до 30 днів, в разі необхідності курс лікування можна продовжити до 50 днів в залежності від протікання захворювання і індивідуальних особливостей хворого.
Плоди горобини чорноплідно (Fructus Aranise melanocarpae). Якщо немає свіжо свіжого соку, можна використовувати плоди горобини чорноплідної. Їх застосовуються по 100г. прийом 3 рази на день за 30 хв. до їди. Привила прийому і тривалість лікування такі як і для соку. Сік в плоди зберігають при температурі 3-5оС в захищеному від прямих сонячних променів місці. Сік зберігають в складному чи дерев’яному посуді, плоди – в корзинах і ящиках, розстилаючи їх тонким шаром. При неправильному зберіганні сік може бродити і втрачати своєї лікувальні властивості.
Лікування соком і плодами горобини не рекомендується при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, а також при гіперацидних гастритах.
Rp. Succi Araniae Melanocarpae 500,0
D.S. по 50 мл. на прийом (або 3 ст.л. на прийом) у рази на день за 30хв до їди.
Rp.: Fructus Araniae melanocarpae 500,0
D.S.: 100г. за 30 хв. до їди 3 рази на день.
Астрагал шерстистоквітковий (народні назви: Божі ручки, вовчий горошок мохнатий, горох кошачий, котики, переліт, солодке зілля) – надзвичайнио цінна лікувальна, але зникаюча рослина. Ботанічна латинська назва ролсини Astragolus dasyanthus походить від грецьких слів astragolos – «шостий поз воно», dasys – «пухнастий», anthos – «ківтка».
Родина бобові – Fabaceae.
Рослина багаторічна трав’яниста, заввишки до 40 см. Стебло волосате, опушене білими волосками. Листки чергові, непарноперисті, на коротких черешках, з великими білуватими плавчастими прилисникам. Листочків 12-14пар, усі вони довгасто-еліптичні, сірувато-зелені, з обох боків густо опушені білуватими волосками. Квітки по 10-20 в цільних головчастих китицях, квітконос коротший за листки. Квітки жовті, неправильні, метеликові. Віночок густо опушений. Плід – біб. Цвіте у червні-серпні.
Поширення. Рослина зустрічається у степовій зоні на території України, Молдови, Передкавказзя, по течіє Дніпра, у Вузько-Донському басейні та Причорномор’ї.
Заготівля і зберігання. Використовують трау (Herba Astragali dasyanthi), зібрану під час масового цвітіння. Зрізують на висоті 5-7см. від поверхні ґрунту. Сушать траву під наметом або в добре провітрюваних приміщеннях, час від часу переміщуючи. Сухої сировини виходить 20%. А????? не відпускається. Не допускається до заготівлі зовні схожий ви – астрагал пухнастоквітковий.
Хімічний склад сировини. Трава містить дозаінтозиди – похідні дазіантогеніну, флавоноїди (кверщитин, капферол). Полісахариди (арабін, басарин). Крохмаль, барвники, органічні кислоти, пу????? Сапоіни, слиз та сполуки заліза, кальцію, алюмінію, фосфору, магнію, натрію, барію, кремнію, стронцію, молібдену, ванадію і марганцю.
Фармакологічні властивості і використання. Фізіологічно активні речовини і біоментали рослини понижують артеріальний тиск, особливо при початкових стадіях гіпертонічної хвороби, покращують скоротливу активність міокарду, тому ефективні при недостатності кровообігу, хронічні коронарній недостатності (стенокардії), при недостатності серцево-судинної системи, проявляють заспокійливу дію на центральну нервову систему, сечогінну, п?????? і кровоносну систему. Наявність у рослині селену і флавоноїдів сприяє вираженому антиоксидантному ефекту. Що перевищує активність ехінацеї. Астрагал ешрстистоквітковий занесений до Червоної книги України, тому використання в медичній практиці можливе за умов культивування рослини.
Препарати: Настій трави оспураголу шерстистоквіткового: 20г. рослини не 500мл. Окропу, довести до кипіння, настоювати 1 год, вживати по 2 столові ложки 3 рази на день. Можна використовувати астрагал датський, асперагал солодколисний.
Барвінок малий – Vinca minor, род. кутрові – Aposynaceae.
Рослина. Вічнозелений невеличкий полікарпічний напівкущ. Пагони двох типів: вегетативні самовікорінювальні, лежать та генеративні квітконосні прямостоячі, завдовжки 20-40см; листки черешкові, еліптичні, цілокрії, загостерін, при основі звужені, шкірясті, голі. Щільні, зимуючі, завдовжки 3-5 та завширшки 1-3см. Зверху темно-зелені, блискучі, знизу - світліші. Квітки поодинокі, розташовані в пазухах листків, чашечка глибокоп’ятинадрізана, віночок фіолетово-синій, із довгою, зверху розширеною трубкою. Плід – видовжено-веретенкоподібна зелена листянка, завдовжки 7-8см. Насінини дрібні, брунатні, видовжені, горчасті. Цвіте з квітня по вересень.
Поширення. Росте на Україні в південних лісових і лісостепових та в північних степових районах, у передгір’ях Криму і Карпат у букових, грабових, дубових і соснових лісах, серед кущів.
Заготівля і зберігання. Використовують траву (Herba Vincae minoris). Заготовляють у травні-червні. Скошуються траву у період масового цвітіння і на початку достигання насіння на висоті 10-15см. від землі. Сушать під наметами, на горищах або в сушарках при температурі 40-50оС. Суху траву обмолочують для видалення грубих стебел. Сухі сировини виходить 40%. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності – 2 роки. Аптеками не відпускається.
Хімічний склад сировини. Трава багата на індальні алкалоїди. Першим був ідентифікований мінорин (вінкамін), далі ізовінкомін та інші похідні ебурнану. Пізніше встановлено, що ізовінкамін є сумішшю вінкаміну, відкомініну, віцину та вінциніну. Фізико-хімічні властивості цих викалоїдів подібні до резерпіну. Крім того, вилучені вінкоміндин, його ізомер вінкамінореїн, певіцин, вінкамідин. Крім алкалоїдів, у траві