Мал. 6 Особливості поширення дифузного зобу (тиреомегалію) в Прикарпатському регіоні (за даними УЗД)

Зіставлення даних УЗД і пальпації показало, що, незважаючи на переваги пальпації при скринінгових обстеженнях (простота, доступність, швидкість виконання, відсутність необхідності в спеціальній апаратурі і додаткових витра-тах), неможливо заперечити суб'єктивізм цього методу. Специфічність і чутли-вість пальпації, особливо при невеликих ступенях збільшення щитоподібної залози, низькі через значне число варіацій між ними. Як засвідчують дослі-дження, розбіжності можуть досягати понад 40 % .У нашому дослідженні використання методу пальпації призвело до завищення результату. Однак слід визнати, що загалом за двома індикаторами йодного дефіциту (частота зобу і частота тиреомегалії) оцінка тяжкості ендемії збігається.

Середній об'єм зобно-зміненої щитоподібної залози, виражений у відсотках від нормального значення, істотно не відрізнявся у школярів з різних районів і становив у середньому 143 %. Об'єм щитоподібної залози, що становив 101-120 % від нормального значення, відзначений у 48,6 % усіх школярів із зобом, 121-150 % - у 37,4 % школярів, понад 151 % - у 16,7 %. Даний розподіл не мав істотних відмінностей у різних клімато-географічних ярусах. Виражені форми зобу зі збільшенням тиреоїдного об'єму більше ніж на 151% частіше відзначалися у хлопчиків, що за аналогією з індексом Ленца-Бауера можна розглядати як несприятливу тенденцію до більш тяжкого перебігу ендемії.

Загалом по регіону медіана йодурії становила 42,8 мкг/л. В районах, які підлягали аналізу, даний показник також знаходився у межах значень, що відповідають середньому ступеню тяжкості йодної недостатності. Так, медіана йодурії у школярів високогір'я становила 35,7 мкг/л, у школярів середньогірґя - 41,9 мкг/л, у дітей низинних районів - 48,6 мкг/л(мал.7.)

.

Мал. 7 Особливості показника медіана йодурія в Прикарпатському регіоні

При порівнянні частоти зобу і медіани йодурії виявлено невідповідність цих індикаторів у регіоні. При йодному дефіциті середньої тяжкості за даними йодурії відзначається тяжка зобна ендемія за показником частоти зобу.Вивчено функціональний стан щитоподібної залози за результатами визначення у сироватці крові Т4, Т3, ТГГ, RТ3, (табл. 6).

Таблиця 6.

Показники функціонального стану щитоподібної залози

у школярів високогірних і низинних районів Карпат (М±m)

Показник | Високогірні райони | Низинні райони

Зоб 0 ст. (n=55) | Зоб 1A-1Б ст. (п=84) | Зоб 0 ст. (n=88) | Зоб 1А-1Б ст. (п=94)

Т4, чмоль/л | 73±1,69 | 63±2,63 | 104±2,49 | 81±1,61

Т3, нмоль/л | 1,51±0,07 | 1,97±0,08 | 1.85±0,02 | 2,03±0,02

RТ3, нмоль/л | 0,35±0,01 | 0,26±0,01 | 0,49±0,01 | 0,38±0,01

ТТГ, мОД/л | 2,88±0,15 | 8,22±0,28 | 2,96±0,09 | 5,66±0,16

Примітка. Різнниця вказаних показників між окремими групами статистично достовірна (р<0,05). Виняток складає різниця по Тз між районами у групі із зобом 1А-1Б ст.

Виявлено значне зниження Т4, Т3, , RТ3, та підвищення рівня ТТГ у дітей з високогірного ярусу порівняно зі школярами, які проживають у низинних райо-нах. При аналізі стану тиреоїдної функції серед школярів кожного ярусу відзна-чалися значні відмінності, залежно віл ступеня збільшення щитоподібної залози. Так, рівень Т4,і RТ3, достовірно нижчий в осіб із зобом 1А-1Б ст. Водночас, рівні Т3 і ТТГ при збільшенні щитоподібної залози достовірно зростали. Оскільки серед осіб з наявністю зобу рівень ТТГ вищий порівняно з особами без зобу (особливо у високогірних районах) і перевищує межі норми, ми можемо стверджувати наявність субклінічного гіпотиреозу у школярів. Про напруженість компенсаторних процесів свідчила і динаміка гормональних показників Т4, Т3, RТ3. На тлі зниження рівня Т4 у школярів із зо-бом 1А-1Б ст. спостерігалося зростання рівня Т3, що нами розцінювалося як наслі-док посиленої конверсії Т4 у Т3 на периферії. Цей висновок підтверджується зни-женням рівня неактивного RТ3 у крові школярів із збільшеною щитоподібною за-лозою. Вказані процеси вважаються наслідком йодного дефіциту, а зростання рівня Т3 - компенсаторною реакцією, скерованою на підтримання еутиреоїдного стану .

Отже, у значної частини населення Карпатського регіону спостерігалося порушення тиреоїдної функції. Підтримання клінічного еутирсоїдного стану за умов йодного дефіциту здійснюється за рахунок компенсаторного збільшення продукції Т3 як біологічно активнішого гормону. Проведені дослідження вказують на необхідність подальшого вивчення механізмів адаптації тиреоїдної системи за умов йодного дефіциту.

Також за даними обласної дитячої клінічної лікарні про патологію щитовидної залози у дітей Прикарпатської ендемічної зони проведено аналіз досліджень та вивчена поширеність і залежність від функціонального стану щитовидної залози соматостатевих порушень серед юнаків зобно-ендемічної місцевості.

Встановлено, що в обох групах юнаків максимальна поширеність спостерігається у віці 14 р. і складає у дітей з нормальною щитовидною залозою 6,8 ± 0,3 %, а з ендемічно збільшеною - 9,0 ± 0,2 % (р‹ 0,05). Результати пальпаторного обстеження щитовидної залози свідчать про те, що у 27,4 % із них мають місце збільшення щитовидної залози І-ІІ ступеня. Причому значна частина гіперплазій спостерігається у хлопчиків і підлітків, які мають виражене відставання від однолітків у фізичному та статевому розвитку.

Показники захворюваності на вузловий зоб за період з 2000-2005 у всіх обстежених областях виросли більше як у 2,5 рази і становили в середньому в 2004 р.19,2 випадки на 100 тис. населення, що може бути результатом впливу несприятливих екологічних факторів. Разом з тим, виявлені інші зміни в стані щитовидної залози (гіперплазії І-ІІ ст.), які потребують детального обстеження з метою виявлення хронічних тиреоїдинів, пухлин та іншої патології.

Враховуючи щорічне збільшення частоти патології щитовидної залози та у зв'язку