Наведені матеріали містять визнані на сьогодні в клінічній практиці критерії і стандарти. Зрозуміло, що представлені алгоритми діагностичного пошуку, вибір методу і засобів лікування різних йододефіцитних розладів (особливо вузлових захворювань щитоподібної залози) ґрунтуються насамперед на індивідуальному підході до конкретного хворого.Зроблена проба розглянути найважливіші для практичних лікарів аспекти патології, зумовленої нестачею йоду в довкіллі. Виявлення і вивчення йодної недостатності в навколишньому середовищі, а також надходження йоду в організм в даний час знаходяться в центрі уваги багатьох фахівців. Особливо актуальним є дослідження добової потреби людини і тварин в йоді, в біогеохімічних провінціях з різною (недостатньої) йодною забезпеченістю. При цьому для ряду таких регіонів, у тому числі і для Прикарпаття, ці питання не вирішені. Відсутні роботи по вивченню надходження йоду в організм тварин в різних біогеохімічних регіонах. Не вивчена потреба різних представників фауни в цьому мікроелементі.

Аналіз представленого матеріалу показує, що не дивлячись на зміну екологічної обстановки і поліпшення соціальних умов життя, вміст йоду у воді, грунті і продуктах предгірних і особливо гірських районів Прикарпаття залишається значно нижче, ніж в її низинних районах.

Проблема йодного дефіциту та його профілактики має велике медико соціальне значення, бо стосується широких верств населення.Стан йодного дефіциту в Україні потребує регулярного контролю, як в межах держави, так і окремих регіонів для проведення адекватної його профілактики. Головними критеріями цієї роботи є: визначення частоти дифузного зобу серед населення, контроль за йодною забезпеченістю населення шляхом визначення екскреції йоду з сечею та вмісту йоду в йодованій солі та йодованих продуктах .Отже, у значної частини населення Карпатського регіону спостерігалося порушення тиреоїдної функції. Підтриманнн клінічного еутиреоїдного стану за умов йодного дефіциту здійснюється за рахунок компенсаторного збільшення продукції йоду як біологічно активнішого гормону. Проведені дослідження вказують на необхідність подальшого вивчення механізмів адаптації тиреоїдної системи за умов йодного дефіциту.

Із приведених вище даних ,що стосуються визначення концентрації йоду у воді річок та озер різних районів,грунтах та продуктах харчування предгірських і особливо гірських районів Прикарпаття місцевості Прикарпатського краю,потрібно відмітити показники заниженого та в деяких районах низького вмісту йоду ,що заставляє серйозно задуматися над актуальністю цієї проблеми в Карпатському регіоні.Враховуючи всі проведені дослідження і отримані результати та аналізовані показники захворюваності ендемічним зобом населення Прикарпаття необхідно взяти до уваги внесені ВООЗ та нею ж запропоновані пропозиції та програми що до профілактики виникнення йододефіцитних захворювань,оскільки питання цієї проблеми на сьогоднішній день виносяться на перший план і розглядаються в ракурсі боротьби з зобною ендемією в даному регіоні,що є найактуальнішою програмою ендокринологічної служби.

5.Висновки.

1. На основі даних УЗД щитоподібної залози й відповідно з критеріями тяжкості за оцінкою йодного дефіциту ВООЗ зобна ендемія у Карпатському регіоні розцінюється як тяжка.

2. Одержиний показник медіани йодурії дозволяє віднести Карпатський регіон до територій з йодною недостатністю середнього ступеня тяжкості.

3. Результати досліджень не заперечують індикаторного значення окремих параметрів, а підтверджують необхідність їх використання для визначення стану щитоподібної залози у великих контингентні населення. Слід враховувати, що для вияснення конкретної ендемічної ситуації в окремо взятому регіоні кожний з них зокрема не інформативний, і лише комплексна інтерпретація за сукупністю усіх критеріїв дозволяє уточнити реальну тяжкість відхилень у тиреоідному статусі населення і визначити диференційовані підходило їх корекції.

4. У значної частини дітей високопрського ярусу Карпат спостерігаються порушення тиреоїдної функції, що вказує на патологічний характер початкових форм ендемічного зобу.

5. Необхідне термінове здійснення комплексних заходів для усунення йодної недостатності у Карпатському регіоні, та проведенні заходів попередження виникнення йоддефіцитних захворювань і їх ускладнень.

6. Список використаної літератури.

1.Балаболкин М.И.Патогенез заболеваний щитовидной железы.-1986.с.35-40.

2.Берекова Р.Б. Функциональное состояние щитовидной желези у жителей низкогорья,среднегорья и высокогорья Закарпатской области.Виводы и

практические рекомендации // Ендемический зоб: Сб. научн. тр.- Ужгород. 1989. - С.146-160.

3.Боднар П.М.,Щербак О.В.,Комісаренко Ю.Г. Йоддефіцитні стани та ендемічний зоб // Ендокринологія.-К.: Здоровґя .- 2002.- С.91-101.

4.Богданова Т.І.Морфологічний аналіз злоякісних пухлин щитовидної залози у дітей та підлітків України після аварії на ЧАЕС.//Тез.допов.5 з’їзду

ендокринологів України-Івано-Франківськ-1994.-с.255-256.

5.Боднар П.Н.,Зелинський Б.А.Руководство к практическим занятиям по ендокринологии.Киёв:Вища школа,1989-174 с.

6.Бомаш Н.Ю.Морфологическая диагностика заболеваний щитовидной железы.-М.:Медицина-1985.-21 с.

7.Буканова С.В.,Самсонова Л.Н. Тиреоїдний статус дітей і підлітків з дифузним ендемічним зобом //Педіатрія.- 2004.- № 3.- С. 15-18.

8.Вершигора А.Е.Основы имуннологии-К:Вища школа,1980-503 с.

9.Гарагашьян А.А.Ендемическая болезнь в Станиславской области.-Х.-28 с.

10.Даниловська Н.П.Патологія щитовидної залози в умовах зобної ендемії//Тез.допов.5 з’їзду

ендокринологів України-Івано-Франківськ-1994.-с.262.

11.Дєдов І.І., Герасимів П.А., Смірнов Н. Ендемічний зоб // Проблеми ендокринології.-1992.- Т.38 №3.- С.6-15.

12.Древаль А.В.,Камынина Т.С.,Нечаева О.А. и др. Степень надежности ультразвуковой и пальпаторной диагностики ендемического зоба //

Ппоблемы ендокринологии.- 1999.-№2.- С.24-28.

13.:Ефимов А.С.,Боднар П.Н.Ендокринология-К:Вища школа,1983-328 с.

14.Жуковський М.А.Детская ендокринология-М.:Медицина,1982-448 с.

15.Зельцер М.Е.Еутиреоидная гиперплазия щитовидной железы-проблема современной ендокринологии-М.-1988. с.44-45

16.Ибрагим М.П.Состояниє щитовидной железы после субтотальной резекции по поводу диффузного токсического зоба.М.-1985-

21 с.

17.Калинин А.П.Соврименныє аспекти патогенеза гипотиреоза.1987 с.122-129.

18.Совр.прбл.эксперим.клинич.эпидемиологи.Козюра С.А., Муляр И.Б., Козюра А.Н. К вопросу об эпидемиологии зоба в

Тернопольской области Киев, - 1987; Тез.докл. 4 съезда ендокринологов Украинской ССР. - Львов, 29 сентября - 1 октября 1987. - С. 347-348.

19. Макар Р.Д.,Макар Д.А.,Вендзилович Ю.М. Йододефіцитні розлади як проблема здоровґя суспільства.Основи діагностики,профілактики та

лікування ендокринних захворювань./ Під ред.. Томашевського Я.Т. Львів