Зоб (збільшена щитовидна залоза), % | Діти | 5-19,9 | 20-29.9 | >30

Медіана тиреоглобуліну сироватки, мкг/л | Діти і дорослі | 10-19,9 | 20-39,9 | > 40

ТТГ крові, >5 МЕ/л , % | Новонароджені | 3-19,9 | 20-39.9 | > 40

В Україні завжди спостерігалися вогнища ендемічного зоба. На сьо-годні ситуація значно погіршилася, У регіонах, традиційно ендемічних щодо зоба, зростає напруженість ендемії: збільшується кількість дітей і особливо підлітків з патологією щитовидної залози, частіше відмічають-ся вузлові форми зоба, рак щитовидної залози, аутоімунний тиреоїдит. Зокрема, частота збільшення щитовидної залози серед школярів висо-когірної частини Українських Карпат досягає 85 %, у середньогір'ї - 65%. Згідно з критеріями ВООЗ, більша частина території України не обстежена на йодний дефіцит.

Зростання захворюваності на ендемічний зоб є наслідком складної взаємодії багатьох природних і штучних факторів навколишнього сере-довища, що можна визначити як біогеоценоз - комплекс кліматогеографічних, економічних, медико-соціальних компонентів. Останній чинник включає загальну культуру конкретної популяції, стан біосфери, а також зміни екології внаслідок діяльності людини.

Основна причина такого становища полягає у тому, що впродовж ос-танніх років в Україні ліквідована система, яка забезпечувала здійснення йодної профілактики. Інша причина росту напруженості зобної ендемії - погіршення екологічної обстановки в країні, зокрема, забруднення біосфери радіонуклідами. Відомо, що багато чинників зовнішнього се-редовища в екологічно несприятливих регіонах викликають збільшення розмірів і зниження функціональної активності щитовидної залози. Тому погіршення екологічної обстановки посилює ефект дефіциту йоду і, та-ким чином, створює умови для росту і напруженості зобної ендемії. Важливе значення мають також зміни в інфраструктурі харчування насе-лення і, насамперед, неповноцінне білкове і вітамінне харчування. Насе-лення, яке мігрує у вогнища ендемії, більше ризикує захворіти на зоб[22].

Вузловий ендемічний зоб

Зниження утворення тиреоїдних гормонів внаслідок дефіциту йоду спричиняє підвищення секреції ТТГ що є причиною дифузної гіперплазії щитовидної залози, а при подальшій дії може призводити до утворення вузлових форм зоба у вигляді компенсаторної реакції при багатьох за-пальних, дегенеративних та некротичних процесах в щитовидній залозі. Такі вузли можуть мати деякі особливості структури в залежності від більш інтенсивного розмноження клітин або секреторного процесу. При першому варіанті вузол складається з фолікулів з незначним вмістом ко-лоїду і високими, кубічними клітинами. При другому - з великих фолікулів, наповнених колоїдом і вистелених плоским епітелієм. Крім то-го, у вузлах можуть бути крововиливи, кісти, фіброз, кальцифікація. Мо-жуть спостерігатися як поодинокі вузли, так і декілька - тоді він має наз-ву багатовузловий ендемічний зоб. Вузли розміром більше 1 см можуть бути виявлені пальпаторно, як утворення твердої або м'якої консис-тенції, що відрізняються від іншої тканини щитовидної залози. Ультразвукове дослідження із застосуванням спеціальних датчиків дає можливість більш повно виявити наявність вузлів, а також мікроаденом - вузол розміром менше 1 см. Повний діагноз структури аденоми може бути проведений тільки шляхом тонкоголкової біопсії або патогістологічним дослідженням. Враховуючи те, що значні території України ма-ють йодний дефіцит і на цих територіях для населення збільшений ризик виникнення раку щитовидної залози, доцільність останніх досліджень слід вважати необхідною[11,19].

Субклінічний гіпотиреоз

Негативний вплив зазначених факторів нестачі йоду нерідко буває настільки істотним, що компенсаторне, іноді навіть виражене збільшен-ня розмірів щитовидної залози не в змозі нормалізувати її функцію. При цьому поступово наростають прояви гіпотиреозу, хоча в дитячому і підлітковому віці клінічно виражені форми захворювання формуються вкрай рідко. У той же час, при гормональному обстеженні у понад 50 % дітей і підлітків із збільшеною щитовидною залозою діагностують ознаки так званого субклінічного гіпотиреозу; спостерігаються тенденція до зниження рівня Т4 або його низький рівень, нормальні або дещо підви-щені значення ТЗ і підвищення рівня ТТГ.

Вважають, що найдостовірнішою ознакою субклінічного гіпотиреозу є підвищення в крові рівня ТТГ. При масовому обстеженні звертає на себе увагу той факт, що рівень ТТГ в крові осіб, які мешкають в йододефіцитних регіонах, є вищим, ніж в регіонах з достатнім рівнем йоду. Особли-во чутлива до нестачі йоду система гіпоталамус - гіпофіз - щитовидна за-лоза у новонароджених. У зв'язку з цим, рівень ТТГ у крові у новонарод-жених, який визначається при здійсненні скринінгу на гіпотиреоз, вико-ристовується як критерій наявності і тяжкості зобної ендемії. Нормаль-ний рівень ТТГ, що спостерігається у частини осіб із збільшеною щито-видною залозою, не суперечить загальноприйнятій думці щодо ролі цього гормону в патогенезі ендемічного зоба, а, швидше, свідчить про задовільну компенсаторну реакцію системи гіпоталамус - гіпофіз - щи-товидна залоза у відповідь на дефіцит йоду у даної категорії осіб[4,26].

При поверховому огляді діти і підлітки з субклінічним гіпотиреозом справляють враження здорових. Проте при здійсненні великих попу-ляційних досліджень вдається виявити відмінності у стані здоров'я дітей, і особливо підлітків, із збільшеними і нормальними розмірами щитовид-ної залози. При цьому, звертає на себе увагу те, що діти, хворі на зоб, мають гірші показники фізичного і статевого розвитку, гірше навчаються у школі, стан їхнього здоров'я за багатьма показниками гірший: вони частіше і важче хворіють, частіше мають хронічні захворювання, зміни з боку серцево-судинної системи, гірші показники крові тощо.

У пацієнтів з ендемічним зобом більш старшого віку також можуть спостерігатися ознаки субклінічного, а в регіонах вираженого дефіциту йоду - і клінічного гіпотиреозу. Найбільшу небезпеку дефіцит йоду для даної категорії осіб становить у плані раннього розвитку атеросклеро-тичних проявів і кардіоваскулярних порушень.

2.4.1. Клінічні прояви йододефіцитних захворювань.

Спектр ЙДЗ досить широкий і залежить від періоду життя, в якому ці захворювання