Основним показником до призначення пеніциліну є фурункули з різко вираженими запальними явищами; фурункули, що викликаються ускладненнями лімфангітом і лімфаденітом.

Пеліцилінотерапія є обов’язковою при одиноких фурункулах лиця (особливо верхньої губи, носа), навіть не ускладнених.

Тетрацикліни призначаються внутрішньо в таблетках чи капсулах по 0,1-0,2-0,3 г 3-5 раз в день під час чи зразу після їди; вища добова – 2 г. З ціллю покращення переносимості антибіотика добавляють терапевтичні дози вітамінів С і групи В. В продажі є таблетки вітацикліна, що містять тетрацикліну чи оксітетрацикліну 0,12, тіаміну хлориду 5 мг., рибофлавіну 2 мг., аскорбінової кислоти 50 мг.

До препаратів групи тетрацикліну відносять тетрацикліну гідрохлорид, морфоциклін, глікоцимін, окситетрациклін, метациклін-гідрохлорид чи рондоміцин.

До комбінованих препаратів відносять суміші з 2-х антибіотиків:–

алететрин, що складається з однієї частини олеандоміцину фосфату і 2-х частин тетрацикліну;

– тетраолеан аналогічний алететрину;–

сигмаміцин, що складається з двох частин гідро хлориду тетрацикліну і однієї частини омандоліцину, що призначається внутрішньо в капсулах по 0,25г 4-6 раз на день.

До препаратів сульфаніламідів відносять:–

сульфадиметоксин (мадрибон) – препарат пролонгованої дії. Ефективний по відношенню до грамнегативних і грампозитивних бактерій, в тому числі стафілококів.–

триметопрін-сульфаметоксизол – новий бактерицидний хіміотерапевтичний препарат, що відомий під назвою „Бактрім”, „Еуазапрім”, „Еуспорин”.

До препаратів нітрофуранів відносять фуразолідон, фурадонін.

Похідні нітрофуранів (фуразолідон, фурагін, фуразолін, фурадонін) активні по відношенню до грамнегативних мікробів. Доказана висока чутливість до нітрофуранів стафілококів, стійких до антибіотиків і сульфаніламідів.

До інших субстанцій, що використовуються для лікування фурункульозу відносять вітаміни.

Це насамперед вітаміни С (0,3г) разом з вітамінами Р (0,08г), В1, В2, В6 (по 0,01г).

Вважається, що на кожний міліон одиниць вводи мого антибіотика треба призначати хворим по 0,5 мг. піридоксина, фолієвої кислоти, тіаміну, рибофлавіну; по 20 мг нікотинової кислоти і холін-хлорида; по 15 мг палеогенової і параамінобензойної кислоти і 10 мг вітаміну В12.

Інший давно провірений засіб, що використовується в основі препаратів є пивні дріжджі. Але до цих пір досі не виясненим є терапевтичний ефект. Пояснення знаходять в вітамінах, ферментах, що містяться в дріжджах і в їх здатності бродити.

Більш виражений терапевтичний ефект стають свіжі рідкі пивні дріжджі.

Іншим народним засобом при лікуванні фурункульозу є сірка. Для цього здебільшого використовується „черенкова” сірка. В медицинській практиці використовується очищена сірка – (???) – дрібний лимонно-жовтий порошок без смаку і запаху.

4. Склад і технології приготування ЛФ, що використовуються в дерматології при лікуванні фурункульозу.

1. Лінімент бальзамічний за Вишневським Linimentum balsamicum Wishnevsky, Unguentum Wishnevsky/

Склад його: дьоготь – 3г, ксероформа – 3г, масла касторового – до 100г.

Дана мазь відноситься до лініментів суспензій, до складу якого входить пахуча речовина – дьоготь і нерозчинна в основі, пахуча світлочутлива – ксероформ.

Rp: Xeroformii

Picis liguidae Betulae aa 3,0

Olei Ricini 100,0

Misce. Da. Signa. Для змазування ран.

Для подрібнення ксероформу як підхожу рідину краще використати дьоготь (менш в’язка речовина, ніж рицинова олія).

Уступку поміщають 3,0г відваженою на ручних терезах ксероформу, подрібнюють у сухому вигляді. Потім добавляють половинну кількість дьогтю (відмірюють краплями), подрібнюють ксероформ за правилом Дерягіна. При перемішуванні добавляють 1,5г дьогтю, що залишилося, і частинами 100,0г рицинової олії (попередньо відваженої в склянку для відпуску). Переносять у склянку для відпуску, закупорюють, оформляють.

Лінімент бальзамічний за Вишневським інколи називають маззю Вишневського, що зв’язано з способом застосування даного препарату – він не впирається в шкіру, як більшість лініментів, а намазується або накладається на рани.

У пропису лініменту Вишневського можливі заміни: ксероформу на дерматол, дьогтю – на бальзам Шостаковського (вінілін), олії рицинової – на риб’ячий жир.

Наприклад:

Rp: Xeroformii 0,3

Vinilini (Balsami Schostakovsky) 1,0

Olei Ricini 20,0

Misce. Da. Signa. Для змазування ран.

Це видозмінений пропис мазі Вишневського.

Вінілін (полівінілбутиловий ефір) – це густа в’язка рідина специфічного запаху, практично не розчинна у воді, добре змішувана з оліями. Приготування препарату за даним прописом аналогічне попередньому рецепту.

Зараз лінімент Вишневського готують переважно в заводських умовах (ФС-42-1093-77). Для підвищення стабільності в процесі зберігання (попередження осідання ксероформу) до його складу вводять 5% аеросилу (запропоновано М.Т. Алюшиним).

Rp: Iodoformii 10.0

Glycerini 45,0

Spiritus aethylici 95% 45ml

Da. Signa. Для розтирань.

2. Нафталан

Іншими словами нафта нафталанська рафінована. Naphthalanum lignudum raffinatum. Naphthalanum.

Складається з сумішей вуглеводнів і смол. Це густа, сироподібна рідина чорного кольору з зеленуватою флюоресценцією і своєрідним запахом. Змішується у всіх співвідношеннях з гліцерином, оліями і жирами. Має дезинфікуючу і болезаспокійливу дію.

Відноситься до мазей-сплавів і є офіцинальною (ДФ ІХ,с 728).

Rp: Naphthalanі ligunidі raffinati 70.0

Paraffini 18,0

Misce, fiat unguentum

Da. Signa. Для пов’язок.

Спочатку розплавляють петралатум (температура плавлення 60-62оС), до одержаного розплаву при помішуванні додають парафін (температура плавлення 50-54оС) і в останню чергу – нафту нафталанську. Сплав перемішують до повного остигання.

3. Розчин Люголя

Складається з йоду – 1г, калію йодиду – 2г і води – 17г.

В аптеках готують найчастіше водний і гліцериновий розчини Люголя, що застосовують всередину по 5-10 крапель на молоці для лікування і профілактики ендемічного зобу, зовнішньо для змазування ендемічного зобу, зовнішньо для змазування слизової оболонки глотки, гортані.

Rp: Solutionis lugoli 20 ml

Da. Signa. По 7кр. 3р./ день після їжі на молоці.

Склади водних розчинів Люголя (мануальні прописи).

Назва | Кількість речовини

Для внутрішнього застосування | Для зовнішнього застосування

Йоду кристалічного | 1,0 | 1,0

Калію йодиду | 2,0 | 2,0

Води очищеної | до 20 мл. | до 100 мл.

Якщо в рецепті калію йодид не вказаний, то його додають у подвійній кількості відносно