РЕФЕРАТ

на тему:

Особливості дитячого харчування

У 1870 році вченими були виявлені мікроорганізми, що живуть у кишечнику людини і відносяться до класу лактобацилл. Це була дійсна сенсація, адже до цього шлунково-кишковий тракт людини вважався стерильним.

Незабаром російський вчений Ілля Мечников продемонстрував позитивний вплив лактобацилл на склад кишкової флори людини, засвоєння вуглеводу лактози і рухову активність шлунково-кишкового тракту. У 1903 році він запропонував практичне використання мікробних культур лактобацилл для боротьби з хвороботворними бактеріями. За відкриття в області мікробіології й імунології в 1908 році Мечников став лауреатом Нобелівської премії. Сьогодні Мечников вважається засновником "теорії пробіотиків і функціонального харчування".

Концепція функціонального харчування вперше була сформульована в Японії в 1984 році. Саме цього року в Японії був даний старт Національному Проектові Функціонального Харчування і введений термін — "функціональний продукт". По задуму творців, новий дизайн продуктів повинний стати рецептом поліпшення здоров'я людства і способом зниження економічних втрат національних бюджетів на охорону здоров'я. Зростаючий інтерес до цієї проблеми в Європі і США привів до появи зовсім нових "функціональних" продуктів, а підсумком небувалого змагання, що розгорнулося між харчовою промисловістю і фармацевтичною індустрією стало підвищення рівня життя мільйонів жителів трьох континентів.

Відповідно до прийнятої термінології, продукт харчування став вважатися функціональним, якщо вдається продемонструвати його сприятливий вплив на визначені функції організму людини, або якщо при його застосуванні знижується ризик виникнення якого-небудь захворювання. Під це визначення, наприклад, підходять продукти, що несуть у своєму складі біологічні субстанції, — пробіотики — безумовно корисні біфідо і лактобактерії. Уперше ж термін "пробіотики" запропонував Fuller у 1991 році. Пробіотиками він назвав живі мікроорганізми, що при додаванні в харчування сприятливо впливають на баланс кишкової мікрофлори і поліпшують стан здоров'я.

Склад мікрофлори кишечнику людини міняється з віком. В внутрішньоутробному періоді кишечник стерильний. Починаючи ж з народження, відбувається швидке його заселення мікроорганізмами материнської піхви, шкіри, кишечнику, а потім і навколишнього середовища. У звичайних умовах мікрофлора кишечнику відіграє головну роль у запобіганні колонізації кишечнику хвороботворними мікробами, а також виконує ряд сприятливих для організму функцій: поліпшує засвоєння лактози, є джерелом необхідних організмові жирних кислот, володіє протипухлинною дією, нейтралізує токсини, стимулює імунну систему кишечнику, знижує рівень ліпідів крові, бере участь у синтезі вітамінів.

Таким чином, нормальна мікрофлора кишечнику ключовим образом впливає на стан здоров'я людини. Пробіотики впливають на мікрофлору кишечнику. Тому їх широко застосовують для лікування дисбактеріозів. У той же час їхня дія яскраво виражена при лікуванні ряду гострих кишкових інфекцій: дизентерії, ротавірусних гастроентеритів і інших захворювань. Важливою особливістю пробіотиків є їхня здатність підвищувати протиінфекційну стійкість організму, робити в ряді випадків противоалергійну дію, регулювати і стимулювати травлення.

Найпоширенішими пробіотиками є лактобацилли і біфідобактерії. Біфідобактерії переважають у кишечнику здорових дітей, що знаходяться на грудному вигодовуванні. Однак не всі корисні для організму людини бактерії є пробіотиками. Для того, щоб біфідобактерії або лактобацилли могли робити свою доброчинну дію при додаванні в продукт харчування, необхідний ряд умов. Насамперед, корисні бактерії повинні зберігати свою життєздатність у процесі виготовлення продукту. З цією метою відбирають спеціальні, стійкі до різних видів технологічної обробки, штами бактерій. По-друге, корисні бактерії повинні проходити, не руйнуючи, через шлунково-кишковий тракт людини, тобто не руйнуватися під дією соляної кислоти і кишкових соків. У третіх, бактерії-пробіотики повинні мати здатність прикріплюватися до стінки товстого кишечнику і виконувати свої захисні функції. Безумовно, насамперед, функціональні продукти, тобто продукти, що містять пробіотики, необхідні грудним дітям. Особливо це стосується випадків неможливості вигодовування грудним молоком, що є унікальним чинником підтримки нормальної мікрофлори кишечнику.

Адже доти, доки біфідобактерії залишаються домінуючою флорою кишечнику, організм дитини залишається стійким до кишкових інфекцій, викликаним збудниками дизентерії і кишковими ешеріхіями. Чим раніше вдається змоделювати нормальну мікрофлору кишечнику, тим більше шансів уникнути так розповсюджених у даний час дисбактеріозів, а також поставити обмін речовин дитини на "правильні рейки".

Вивчення харчового статусу дитячого населення України в останні роки свідчить про тенденцію його погіршення, що обумовлено зміною екологічної і соціально-економічної обстановки. Значно змінився асортимент продуктів, що входять у раціон харчування дитячого населення: знизилося споживання продуктів тваринного походження, овочів і фруктів, збільшилося споживання круп, макаронних, кондитерських виробів, цукру. Така деформація раціонів харчування дітей і підлітків привела до зниження забезпеченості їхнього організму основними харчовими речовинами й енергією, у тому числі білками, вітамінами, мінеральними речовинами. Дефіцит забезпеченості аскорбіновою кислотою спостерігався в 75-92% , рибофлавіном - у 27-49%, тіаміном - у 80-84% і нікотиновою кислотою в 57-62% дітей і підлітків. Комплексна оцінка показників здоров’я показала, що до 1 групи здоров’я (практично здорові діти) відноситься усього лише 49% дітей, у той час як 32% дітей мають значні відхилення в стані здоров’я і мають потребу в дієтичному і лікувально-профілактичному харчуванні. Дефіцит споживання вітамінів та мікроелементів спостерігався у 27-92% обстежених.

В структурі дитячої смертності (діти до 1 року) харчові отруєння та кишкові інфекції займають сьоме місце, та цей показник має тенденцію до зростання. За статистичними даними МОЗ України, тільки половина новонароджених вигодовується материнським молоком до 3 місяців життя, двоє з трьох немовлят - до півроку. За даними НДІ ПАГ АМН України, серед дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні, до 25% харчуються сучасними високо адаптованими молочними сумішами закордонного виробництва, 30-35% - частково адаптованими сумішами вітчизняного виробництва, інші - 35-40% (переважно діти сільскої місцевості)