КУРСОВА РОБОТА

на тему: Медична кліматологія і кліматотерапія

ЗМІСТ

ВСТУП 3

МЕДИКО-КЛІМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ОСНОВНИХ ПРИРОДНИХ ЗОН 4

ФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ВПЛИВУ

КЛІМАТУ НА ОРГАНІЗМ 12

АКЛІМАТИЗАЦІЯ 18

КЛІМАТОЛОГІЧНІ РЕАКЦІЇ 21

КЛІМАТОПРОФІЛАКТИКА 24

МЕТОДИ КЛІМАТОТЕРАПІЇ

Аеротерапія 37

Геліотерапія 44

Таласотерапія 49

Дозування кліматопроцедур 53

ВИСНОВКИ 60

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 61

ВСТУП

Актуальність. У наше століття індустріалізації і забруднення навколишнього середовища, перенапруження і гіподинамії все більша роль в профілактиці захворювань відводиться природним фізичним чинникам.

Сучасні умови життя порушили біологічні зв'язки організму із зовнішнім середовищем і підвищили його чутливість до несприятливих кліматичних чинників.

Мета дослідження – оцінити вплив кліматотерапевтичних процедур на організм людей зрілого віку в профілактичних цілях.

Об'єкт дослідження – методика кліматотерапевтичних процедур.

Суб'єкт дослідження – люди зрілого віку, що знаходяться на санаторно-курортному лікуванні

Предмет дослідження – рівень пристосування організму до умов зовнішнього середовища, що змінюються, у людей зрілого віку.

Гіпотеза заснована на припущенні, що розроблена нами методика кліматотерапевтичних процедур позитивно впливає на процес вдосконалення механізмів адаптації у людей зрілого віку.

Теоретична значущість – на основі аналізу літературних джерел нами була розроблена методика кліматотерапевтичних процедур для людей зрілого віку.

Практична значущість – розроблена нами методика кліматотерапевтичних процедур може бути рекомендована методистам реабілітаційних центрів, санаторно-курортних установ, а також для самостійного лікування.

МЕТОДИКО-КЛІМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ОСНОВНИХ ПРИРОДНИХ ЗОН

Значну різноманітність кліматичних умов, що формуються в різних природних зонах слід розглядати як природні курортно-рекреаційні чинники і використовувати їх для гартування і тренування організму людини, для профілактики і лікування. В межах крупних природних зон по специфіці клімату виділяють приморські і континентальні, гірські і рівнинні райони [1, 5, 8].

У зоні тайги достатня кількість тепла і вологи, триваліший, ніж в тундрі, вегетаційний період сприяє зростанню деревної рослинності, в основному хвойної. У рельєфі піднесеності чергуються з низовинами, поширені болота. Період ультрафіолетової недостатності скорочується до 5—6 міс, а влітку протягом 1Ѕ—2 міс можлива сильна біологічна активність сонячної радіації. Річну кількість опадів складає 500—600 мм.

Зима, починаючись в кінці жовтня — початку листопада, продовжується 5—5Ѕ міс. На заході зони зима помірно холодна, хмарна, завдяки частому вторгненню теплих мас повітря з Атлантики і активної циклонної діяльності. На сході зони зима холодна, сонячна. Інтенсивне вихолодження нижніх шарів повітря в умовах малохмарної погоди приводить до утворення відомого Якутського полюса холоду. Найбільшу повторюваність мають погоду підвищеної морозяності, переважно сонячну і малоповітряну. Це помітно знижує їх суворість в дії на організм людини. Континентальність клімату виявляється в стійкому режимі зимової погоди. На побережжі Тихого океану зима характеризується значною хмарністю, рясними снігопадами, північними вітрами, що приносять арктичне повітря.

Для зони змішаних лісів помірного поясу характерні помірна сонячна радіація, нестійка циркуляція атмосфери, переважання рівнинної поверхні і наявність величезних лісових масивів.

Зима помірно холодна, переважно хмарна і повітряна, продовжується з середини листопада до початку березня. У лісових масивах на відстані 60 м від узлісся лісу швидкість вітру зменшується на 20—50%, в глибині лісу — на 60 -90%. Режим погоди мінливий, що неоднозначно впливає на різні групи хворих. Для ослаблених осіб з підвищеною чутливістю до зміни погоди і людей немолодого віку - це негативний чинник, ведучий до розвитку різного роду метеопатичних реакцій. Для деяких же хворих, а тим більше здорових людей контрастність погоди може послужити тренуючим елементом клімату, що підвищує стійкість організму до несприятливих дій зовнішнього середовища. При проведенні геліотерапії в літній період слід враховувати, що інтенсивність сонячної радіації в сосновому лісі складає 45% від відкритого простору, в листі — 30%, в ялиновому — 25%.

Зона лісів мусонного клімату помірних широт характеризується різким контрастом між холодною сухою зимою і теплим вологим літом. Зважаючи на південне положення тут наголошуються малий період УФ-недостатності( менше 2Ѕ міс) і сильна біологічна активність сонячних променів в теплий період (5—6 міс). Річна кількість опадів в межах 400-800 мм. У формуванні мусонної циркуляції помірних широт велика роль належить термічному контрасту суші — море. Наявність останнього обумовлює утворення сезонних центрів дії атмосфери. Взимку територія зони в межах Дальнього Сходу знаходиться під впливом обширної області високого тиску (сибірський антициклон). Потоки холодного, сухого повітря з материка визначають ясну, холодну погоду. Це зимовий континентальний мусон. Влітку область високого тиску встановлюється над океаном; потоки з Морея приносять вологе повітря, осідання і тумани (літній океанічний мусон).

Сонячна, стійко морозна зима продовжується з середини листопада до початку березня. Середня місячна температура січня — 15 °С. Число годинника сонячного сяйва найбільше в році в порівнянні з іншими зонами (180—190 в місяць). Весна в зоні мусонів порівняно холодна і затяжна із-за впливу, що охолоджує, морить. Помітне посилення циклонної діяльності над континентом викликає зростання кількості опадів і хмарності.

Літо тепле, похмуре, сире і дощове, продовжується з початку травня до кінця вересня. Часта повторюваність циклонів, розвиток хмарності і туману знижують число годинника сонячного сяйва до 30—40% від можливого. Термічний режим першої половини літа порівняно низький, що пов'язане з дією океану (танення льоду, холодні течії). Найтеплішим місяцем є серпень (середня місячна температура 20°С). Відносна вологість влітку досягає річного максимуму, залишаючись навіть в середині дня 85—90%. Значна повторюваність літом дощової і похмурої погоди утрудняє умови кліматолікування на курортах даної зони. Виникає необхідність в створенні коригуючих пристроїв, що дозволяють не переривати відпустку кліматолікувальних процедур. У приморських районах з липня по вересень можливий купальний сезон. Температура води складає 18—25 °С.

Осінь в зоні мусонів суха і