вузли, сплетення, нерви і периферичні" нервові закінчення. Сіра речовина спинного і головного мозку — це скупчення нервових кліток разом з найближчими розгалуженнями їхніх відростків, називані нервовими центрами. Нервовий центр — це «скупчення і зчеплення нервових кліток» (И. П. Павлов).

Біла речовина — це нервові волокна (відростки нервових кліток, нейрити), покриті миелиновой оболонкою (відкіля і відбувається білий колір) і связывак-дие окремі центри між собою, т.с.проводящие шляху- Як у центральному, так і в периферичному відділах нервової системи містяться елементи анімальної і вегетативної частин її, че-м досягається єдність усієї нервової системи.

Вищим відділом її, що відає всіма процесами організму, як тваринами, так і рослинними, є кора великого мозку.

ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА

^ СПИННИЙ МОЗОК

Розвиток спинного мозку. Як уже говорився вище, филогенетически спинний мозок (туловищный мозок ланцетника) з'являється на III етапі розвитку нервової системи (трубчастої нервової системи). У цей час головного мозку ще ні, тому туловищный мозок має центри для керування всіма процесами організму, як вегетативними, так і апимальными (вісцеральні і соматические центри). Відповідно сегментарній будівлі тіла туловищный мозок має сегментарнеє будівля, вона складається зі зв'язаних між собою невромеров, у межах яких замикається найпростіша рефлекторна дуга. Метамерное будівля спинного мозку зберігається й у людини, чим і обумовлюється наявність у нього коротких рефлекторних дуг.

З появою головного мозку (етап цефализации) у ньому виникають вищі центри керування всім органіком, а спинний мозок попадає в підлегле положення. Спинний мозок не залишається тільки сегментарним апаратом, а стає і провідником імпульсів від периферії до головного мозку і назад, і в ньому розвиваються двусторонние'связи з головним мозком. Таким чином, у процесі еволюції спинного мозку утворяться дна апарата: один, більш старий, сегментарний апарат власних зв'язків спинного мозку і другий, більш новий, надсегмепт арный апарат двосторонніх провідних шляхів до головного мозку. Такий принцип будівлі спостерігається й у людини.

Вирішальним фактором утворення туловищного мозку є пристосування до навколишнього середовища за допомогою руху. Тому будівля спинного мозку відбиває спосіб пересування тварини. Так. наприклад, у плазуючих, що не мають кінцівок і, що пересуваються з допомогою тулуба (наприклад, у змії), спинний мозок розвитий рівномірно на всьому протязі і не має стовщень. У тварин, що користаються до-

нечпостямп. возника-ет два стовщення; при цьому, якщо більш розвиті передні кінцівки (наприклад, крила птахів), те переважає переднє (шийне) стовщення спинного мозку; якщо більш розвиті задні кінцівки (наприклад, ноги страуса), те збільшене заднє (поперекове) стовщення; якщо ц ходьбі однаково беруть участь і передні, і задні кінцівки (чотириногі ссавці), те однаково розвиті обоє стовщення. У людини в зв'язку з більш складною діяльністю руки як органа праці шийне стовщення спинного мозку диференціювалося сильніше, ніж поперекове.

Відзначені фактори філогенезу відіграють роль у розвитку спинного мозку й в онтогенезі. Спинний мозок розвивається з мозкової трубки, з її заднього відрізка (з переднього виникає головний мозок). З вентрального відділу мозювой трубки утворяться передні стовпи сірої речовини спинного мозку (клітинні тіла рухових нейронів), що прилягають до них пучки подовжніх нервових волокон і відростки названих нейронів (рухові корінці). Нз дорсального відділу виникають задні стовпи сірої речовини (клітинні тіла чуттєвих нейронів), задні кана-інки (відростки чуттєвих нейронів).

Таким чином, вентральна частії мозкової трубки є первинно рухової, а дорсальна — первинно чуттєвої. Розподіл на моторну (рухову) і сенсорну (чуттєву) області простирається на всю мозкову трубку і зберігається в стовбурі головного мозку.

Через редукцію каудальної частини спинного мозку виходить тонкий тяж з нервової тканини, майбутня filum terminale. Спочатку, на 3-м місяці утробного життя, спинний мозок займає весь хребетний канал, потім хребет починає рости скоріше, ніж мозг. унаслідок чого кінець останнього поступово перемелете я догори (краннально). При народженні кінець спинного мозку вже знаходиться на рівні III поперекового хребця. а в дорослого досягає висоти I—II поперекового хребця. Завдяки такому «сходженню» спинного мозку, що відходять від нього нервові корінці приймають косий напрямок (мал. 382).

дріботячи', півкулі великого мозку (hemispheriae cerebri), мозочок (cerebellum) і мозковий стовбур (truncus cerebri). Найбільшу частину всього головного мозку займають півкулі, за ними по величині випливає мозочок, іншу, порівняно невелику частину складає мозковий стовбур.

Верхнелагперальнай поверхня головного мозку. Обоє півкулі розділяються друг від друга щілиною, tissiira longitudinal is cerebri, идущей'в са-

гі головного иозга.

Рис 388. Нижня поверхня головного мозку.

І — Іі'асічз про1 lac tori us; II — п. opticua: III — ti, ociilotuolorms: IV — n. trochlearis; V — n- triRcfrilnu^ VI — a. abdiicens; VII — n. ЕасІ:іІІї:

Vill — a. vestibulocochlKatis; IX — n. glossopliaryiigfus; X — a. va^us;

Xi - - n, acccsMiriUs; XII — n. hypogloasus I — bullius oliactorius: 3 — tracing ollactorius: ^ --ЬиІЬиз жіш sfnistn; 4 — n. apticus; 5 — chlaMina opilcuni; fi — tractus орАісчї; 7 — substantia pprfor^ta ant.: 8 — hypo-phy^s; 9 — tuber cinercum; 10 — corpus niainillnre: fl — aubstantia рнг-fcirata post,; IS - pcdtinciAliii cprebri: IS — oons; 14 — ollva; IS ~ рїга-іпіз; IS — fiocculils; IT - cerehelluin: Ш. 19, 20, її — корінці чотири» верхніх