гиттальиом напрямку. У глибині подовжньої щілини півкулі зв'язані між собою спайкою — мозолистим тілом, corpus callosum, і іншими лежачими під ним утвореннями. Попереду від мозолистого тіла подовжня щілина наскрізна, а позаду вона переходить & поперечну щілину мозку, fissura transversa cerebri, що відокремлює задні частини півкуль від лежачого під ними мозочка.

Нижня поверхня мозку (мал. 388). З боку нижньої поверхні мозку, fades inferior cerebri, видна не тільки нижня сторона полуша-

рий великого мозку і мозочка, але і вся нижня поверхня мозкового стовбура, а також відходять від мозку нерви. Тут ми зустрічаємо наступні частини, якщо йти попереду назад. Передній відділ баэальной поверхні головного мозку представлений лобовими частками півкуль. На нижній поверхні лобових часток помічаються нюхові цибулини, biiibi olfactorii, до яких з порожнини носа через отвори ianiina cribn'isa ґратчастої кісти підходять тонкі нервові нитки, flla olfactoria, що утворять у своїй сукупності I пари головних нервів — нюхові нерви, nn. olfactorii. Звичайно при вийманні мозку з черепа ці нитки відриваються від bulbus olfactorius. Нюхові цибулини продовжуються кзади в нюхові тракти, tractus otfactorii, що закінчуються кожен двома корінцями, між якими знаходиться узвишшя, називане trigonum olfactorium. Безпосередньо позад останнього на тій і іншій стороні знаходиться передня продірявлена речовина. substantia, perforata anterior, назване так але причині маленьких дірочок, що знаходяться тут, через які проходять у мозкову речовину судини.

Посередине між обома передніми продірявленими просторами лежить зоровий перехрест, chiasma opticum, що має форму букви «X». Від верхньої поверхні хіазми відходить тоненька пластинка сірого кольору, lamina terminalis, що йде всередину fissura longitudinal is cerebri. Позад зорового перехреста міститься сірий бугор. tuber cinereum; верхівка його витягнута у вузьку трубку, так називану лійку, infundibulum, на якій, як ягода на стеблинці, висить круглясте тіло-придаток мозку, hypophysis cerebri. При положенні мозку на його місці в черепі придаток міститься в поглибленні турецького сідла. За сірим бугром знаходяться два кулястих белого кольори узвишшя — сосцевидные тіла, corpora mamillaria. За ними лежить досить глибока чотирикутна ямка, fossa interpeduncii)aris, оірани-ченпая з боків двома товстими білими пучками, що сходяться кзади і называемыми ніжками мозку, pediinculi cerebri. Дно ямки пронизане отворами для судин, а тому зветься зад іг його продірявленої речовини, '.ubslamia perforata posterior. Рядім з цим простором у борозенці медіального краю мозкової ніжки на тон і іншій стороні виходить III пари — глазодвигательный нерв;

п. oculoiiiotorius. Збоку ніжок мозку видний самий багнистий з головних нервів, блоковий нерв. п. trochlearis — IV пари, що, однак, відходить не на підставі мозку, а з його дорсальної сторони, з так називаного верхнього мозкового вітрила- За яожек мозком знаходиться товстий поперечний вал — мост. pons (Varolii), що, звужуючи з боків, занурюється в мозочок- Бічні частини моста, найближчі до мозочка, звуться середніх ніжок мозочка, pedunculi cerebellares niedn; на границі між ними і власне мостом виходить на тій і іншій стороні V пари — тройничный нерв. п. trigeminus. За ва-ролкева мостом лежить довгастий мозок, medullii oblongata;

між ним і заднім краєм моста з боків середньої лінії видно початок VI пари — нерва, що відводить, п. abdiicens; ще далі убік у задній кран середніх ніжок мозочка виходять поруч на тій і іншій стороні ще два нерви: VII пари — лицьовий нерв, п. facialis, і VIII пари — п. vestibulocochlearis.

Між пірамідою й олиаой довгастого мозку (див. стор. 598) виходять корінці XII пари — під'язичного нерва, п. hypogl6ssus. Ke-решк^і IX, Х и XI пар-п. glossopharyngeus, п. vagus і п. accessdrius (верхньої частини) - виходять нз борозенки за оливою. Нижні волокна XI пари відходять уже від спинного мозку б шийної його частини.