Самообстеження молочних залоз потрібно починати у 20-річному віці, проводити його щомісячно і звертати увагу на будь-які зміни, які відбуваються у молочних залозах. Ця процедура повинна ввійти у звичку і проводитися у один і той самий час місяця, бажано через декілька днів після закінчення менструації. При виявленні будь-яких ущільнень, пухлин, підозрілих ділянок, болючості, інших насторожливих симптомів, переконлива рекомендація — звернутися до онколога.

Наступним важливим моментом ранньої діагностики раку молочної залози є мамографія. Мамографія — це рентгенографія молочної залози. Звичайно виконуються по 2 рентгено-знімки обох молочних залоз — один згори і один збоку. Мамографія може виявити пухлини молочної залози до того, як вони почнуть проявлятися клінічно, тобто з’являться перші їх симптоми. Першу мамографію слід зробити між 35 і 40 роками життя, вона розцінюється як базисна і служить для порівняння з наступними. Після 40 років жінки повинні робити мамографію кожен другий рік, а після 50 років — щорічно. Попри те, що мамографія є надзвичайно чутливим і точним методом раннього виявлення пухлин молочної залози, дуже важливим є також повне клінічне обстеження молочних залоз, пахвових, підключичних та парааортальних лімфовузлів лікарем. У віці від 20 до 40 років його потрібно робити раз на три роки, після 40 років та жінкам будь-якого віку з підвищеним ризиком виникнення раку молочної залози — щорічно. Крім того, під час зустрічі з лікарем жінка має змогу порадитися стосовно змін у молочних залозах, які вона виявляє під час самообстеження, симптомів, на які слід звернути особливу увагу; ваш лікар може дати вам низку корисних порад щодо способу життя, дієти та ряду інших факторів, які можуть виявитися важливими для профілактики онкопатології не тільки молочних залоз, а й інших органів і систем.

Рак молочної залози на ранніх стадіях у переважній більшості випадків протікає без больових відчуттів. Треба зазначити, що ранній рак молочної залози практично нічим себе не проявляє. Проте існує ряд ознак, за якими можна відрізнити злоякісний ріст на ранньому етапі його розвитку:

невелика пухлина з переважно інфільтративним типом росту (коли неможливо чітко виявити межі новоутворення — вони є розпливчатими і плавно переходять у здорову тканину) у самій молочній залозі, біля неї або у субареолярній ділянці (під соском);

зміни розмірів (збільшення або зменшення) та форми молочної залози;

виділення із соска;

зміна кольору шкіри молочної залози або зміни чуття дотику ділянки шкіри молочної залози або соска, інші шкірні прояви (втяжіння, зморщення, лускатість).

Діагноз раку молочної залози формується на основі пальпаторного виявлення пухлини або інших змін у молочній залозі, які описані вище, а також при виявленні патологічних зон на мамографічних зображеннях. Все це у сполученні з анамнестичними даними (наявності факторів ризику) дає змогу з високою вірогідністю припустити існування злоякісного новоутворення молочної залози.

Лікар отримує дуже багато інформації про пухлину вже лише на основі її пальпації та огляду навколишніх тканин. Доброякісні пухлини у більшості випадків виглядають не так, як злоякісні. Мамограми також несуть важливу інформацію про пухлину. По рентгензнімках з дуже високим ступенем вірогідності можна запідозрити наявність злоякісного новоутворення. В той же час, доброякісні пухлини теж мають чіткі характерні ознаки.

При виявленні пухлини молочної залози деколи доцільно виконати ультразвукове дослідження, особливо у жінок з великими молочними залозами, хоча цей метод не є настільки точним і достовірним, як рентгенологічний.

Будь-яке дослідження молочних залоз з метою уточнення діагнозу повинен призначати тільки компетентний лікар. Лише він може правильно інтерпретувати отримані результати обстеження, рекомендувати при необхідності виконання тих або інших додаткових діагностичних тестів.

Спеціальне лабораторне дослідження допомагає лікареві отримати набагато більше інформації про пухлину: характеристика раку, швидкість росту пухлини, поширеність її на навколишні тканини. Завдяки цьому можна вибрати оптимальну послідовність лікувальних заходів, вчасно направити пацієнта, при необхідності, до суміжних спеціалістів і почати лікування у найкоротші строки після встановлення діагнозу.

Є багато методів лікування раку молочної залози та їх комбінацій. Вибір того чи іншого методу залежить, передусім, від розмірів та локалізації пухлини, результатів лабораторних тестів, включаючи гістологічне та цитологічне дослідження тканини пухлини, та стадії злоякісного процесу.

При виборі плану лікування може виникнути необхідність виконання рентгенографії легень і спеціальних тестів для дослідження печінки, легень та кісток. Це пов’язано з тим, що рак молочної залози метастазує, перш за все, у ці органи. Беручи до уваги вік жінки, загальний стан її здоров’я та всі вищезазначені фактори стосовно стану пухлини та розповсюдженості онкопроцесу, лікар приймає рішення щодо плану лікування.

Найбільш ефективним у випадку раку молочної залози є хірургічне лікування. Звичайно, жоден інший вид лікування не може зрівнятися за радикальністю з видаленням пухлини. Повне видалення молочної залози з пухлиною називається мастектомією. Видалення тільки пухлини з невеликою кількістю оточуючих її здорових тканин і збереженням загальної анатомії молочної залози називається секторальною резекцією. Існує також поняття радикальної резекції молочної залози, коли видаляється пухлина і оточуюча її здорова тканина молочної залози, відступаючи не менш ніж 5 см від країв пухлини.

Існує багато модифікацій мастектомії, але у всіх провідними моментами є видалення молочної залози і лімфатичних колекторів, де можуть бути метастази пухлини. Це клітковина з лімфатичною тканиною пахвинної та підключичної ділянок.

Хірургічне лікування часто поєднується з променевою терапією. Цей вид лікування спрямований перш за все