Великі судини не мають достатніх пластичних влас-тивостей. Тому при пошкодженні їх стінки відновлюються лише структури внутрішньої оболонки, тобто її ендотеліальна вистил-ка; елементи середньої і зовнішньої оболонок здебільшого замі-щуються сполучною тканиною, що часто призводить до звуження або облітерації просвіту судини.

Регенерація сполучної тканини починається з проліферації молодих мезенхімальних елементів і новоутворення мікросудин. При цьому утворюється молода, багата клітинами і тонкостінними судинами сполучна тканина, яка має характерний вигляд. Це соко-вита, темно-червона тканина з зернистою, мовби посипаною велики-ми гранулами поверхнею, що дало можливість назвати її грануляційною тканиною. Гранули являють собою петлі новоутво-рених тонкостінних судин, які виступають над поверхнею і склада-ють основу грануляційної тканини. Поміж судинами знаходиться багато недиференційованих лімфоцитоподібних клітин сполучної тканини, лейкоцитів, плазматичних клітин і лаброцитів (мал. 83). В подальшому відбувається дозрівання грануляційної ткани-ни, в основі якої лежить диференціювання клітинних елементів, во-локнистих структур, а також судин. Кількість гематогенних еле-ментів зменшується, а фібробластів — збільшується. В зв'язку з синтезом фібробластами колагену в міжклітинних просторах утво-рюються аргірофільні (мал. 83), а потім і колагенові волокна. Син-тез фібробластами глікозаміногліканів служить для утворення основної речовини сполучної тканини. В міру дозрівання фібробластів кількість колагенових волокон збільшується, вони гру-пуються в пучки; одночасно зменшується кількість судин, вони ди-ференціюються в артерії та вени. Дозрівання грануляційної ткани-ни завершується утворенням грубоволокнистої рубцевої тканини. Новоутворення сполучної тканини відбувається не тільки при її пошкодженні, але й при неповній регенерації інших тканин, а також при організації (інкапсуляції), загоюванні ран, продуктив-ному запаленні.

При дозріванні грануляційної тканини відбувається відхи-лення в той чи іншій бік. Запалення, яке може виникнути в грануляційній тканині, затримує її дозрівання, а непомірна синте-тична активність фібробластів призводить до збиткового утворен-ня колагенових волокон з послідовним різким їх гіалінозом. В та-ких випадках виникає рубцева тканина у вигляді пухлиноподібно-го утворення синюшно-червоного кольору, яке височиться над поверхнею шкіри у вигляді келоїду. Келоїдні рубці утворюються після різноманітних пошкоджень шкіри, особливо після опіків.

Регенерація жирової тканини відбувається за рахунок ново-утворення сполучнотканинних клітин, які потім перетворюють-ся в жирові (адіпозоцити) шляхом накопичення в цитоплазмі ліпідів. Жирові клітини складаються в часточки, між якими зна-ходяться сполучнотканинні прошарки з судинами і нервами. Ре-генерація жирової тканини може відбуватися за рахунок ядровміс-них решток цитоплазми жирових клітин.

Регенерація кісткової тканини при переломі кісток значною мірою залежить від ступеня зруйнування кістки, правильної ре-позиції кісткових уламків, місцевих умов (стан кровообігу, запа-лення і та ін.). При неускладненому кістковому переломі, коли уламки нерухомі, може відбуватися первинне кісткове зро-щення (мал. 84). Воно починається з уростання в ділянку дефекту і гематоми між уламками кістки молодих мезенхімальних еле-ментів і судин. Виникає так звана попередня сполучнотканинна мозоля, в якій відразу ж починається утворення кістки. Воно по-в'язане з активацією і проліферацією остеобластів в зоні пошкод-ження, але перш за все в періостаті та ендостаті. В остеогенній фіброретикулярній тканині з'являються малозавапновані кісткові балочки, кількість яких поступово зростає — утворюється поперед-ня кісткова мозоля. В подальшому вона дозріває і перетворюєть-ся на зрілу пластинчасту кістку — так утворюється остаточна кісткова мозоля, яка за своєю будовою не схожа на кісткову тка-нину безладним розміщенням кісткових перекладок. Після того, як кістка починає виконувати свою функцію і з'являється статичне навантаження, знов утворена тканина за допомогою остеокластів і остеобластів підлягає перебудові, з'являється кістковий мозок, відновлюється васкуляризація та іннервація. При порушенні місце-вих умов регенерації кістки (розлад кровообігу), рухомості уламків, значних діафізарних переломах виникає вторинне кісткове зро-щення (мал. 85). Для цього виду кісткового зрощення характер-не утворення між кістковими уламками спочатку хрящової тканини, на основі якої будується кісткова тканина. Тому при вто-ринному кістковому зрощенні говорять про попередню кістково-хрящову мозолю, яка пізніше перетворюється в дозрілу кістку. Вторинне кісткове зрощення в порівнянні з первинним зустрі-чається значно частіше і займає більше часу.

При несприятливих умовах регенерація кісткової тканини може бути порушеною. Так, в інфікованій рані регенера-ція кісткової тканини затримується. Кісткові уламки, які при нор-мальному перебігу регенераторного процесу виконують функцію каркасу для новоутвореної кісткової тканини, в умовах нагною-вання рани підтримують запалення, що гальмує регенерацію. Іноді первинна кістково-хрящова мозоля не диференціюється в кісткову; в таких випадках кінці зламаної кістки залишаються рухо-мими, утворюється фальшивий суглоб. Надмірна продукція кістко-вої тканини в процесі регенерації призводить до появи кісткових виростів — екзостозів.

Регенерація хрящової тканини на відміну від кісткової пере-бігає за типом неповної регенерації. Лише незначні дефекти цієї тканини можуть заміщуватися новоутвореною тканиною за раху-нок камбіальних елементів надхрящниці — хондробластів. Ці клітини утворюють основну речовину хряща, потім перетворюють-ся в дозрілі хрящові клітини. Значні дефекти хряща заміщують-ся рубцевою тканиною.

Регенерація м'язової тканини, її можливості та форми різні залежно від виду цієї тканини. Гладкі м'язи, клітини яких мають здатність до мітозу і амітозу, при незначних дефектах ре-генерують повністю. Значні дільниці пошкоджених гладких м'язів заміщуються рубцем, при цьому збережені м'язові волокна підля-гають гіпертрофії. Новоутворення гладких м'язових волокон може відбуватись шляхом перетворення (метаплазії) елементів сполуч-ної тканини. Так утворюються пучки гладких м'язових волокон в плевральних зрощеннях, в організованих тромбах, а також в стінках судин при їх диференціюванні.

Поперечносмугасті м'язи регенерують лише при збереженні сарколеми. Всередині трубок із сарколеми здійснюєть-ся регенерація її органел, внаслідок чого з'являються клітини, які звуться міобластами. Вони витягуються, кількість ядер в них збільшується, в саркоплазмі диференціюються міофібрили, і труб-ки сарколеми перетворюються в поперечносмугасті м'язові волок-на. Регенерація скелетних м'язів може бути пов'язана і з кліти-нами-сателітами, які розміщені