РЕФЕРАТ

на тему:

“ГІГІЄНА ЛІКУВАЛЬНО---ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ РЕЖИМИ ЛІКУВАЛЬНИХ УСТАНОВ. ОСОБИСТА ГІГІЄНА МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ”

1. Гігієна лікувально-профілактичних закладів

Створення гігієнічних умов є важливим фактором у запобі-ганні госпіталізму, перш за все внутрішньолікарняній інфекції. Це актуально не лише для Інфекційних, але й усіх інших відділень. Так, у стаціонарах різних країн на госпітальну інфекцію хворіє від 3,9 до 9,9 % усіх осіб, які лікуються. Насамперед є це післяопе-раційні гнійно-септичні та інші ускладнення, зараження грипом, гепатитом В, СНІДом, туберкульозом, дитячими інфекційними зах-ворюваннями тощо.

Особливо високого рівня гігієнічного забезпечення вимагають впровадження таких нових методів діагностики і лікування, як ра-діонукліди та Інші джерела Іонізуючих випромінювань, електронні мікроскопи, лазери, бароопераційні, найновіші фізіотерапевтичні устаткування, операції з трансплантації органів, застосування різноманітних полімерних матеріалів, бактерицидних барвників, дезінфекційних, мийних засобів тощо. Влаштування та організація діяльності лікувально-профілактич-них закладів, згідно з гігієнічними вимогами, дають можливість ство-рити найкращі умови зовнішнього середовища для хворих; сприя-ють впровадженню лікувально-охоронного режиму; запобігають виникненню внутрішньолікарняних інфекцій; полегшують лікувальну роботу медичного персоналу; сприяють якнайшвидшому видужан-ню хворих та забезпеченню оптимальних умов для діяльності ме-дичних працівників. Адже без відповідних гігієнічних умов терапев-тичні дії є безсилими. Існують чотири основні системи забудови лікарняних комп-лексів: децентралізована, централізована, змішана та централізовано-блочна.

При децентралізованій, або павільйонній, системі забудови лікарняний заклад складається з ряду окремих, порівняно невели-ких, малоповерхових корпусів (павільйонів), в яких розміщуються різні за профілем лікувальні відділення. Слід відзначити, що її пере-вагою є добра ізоляція відділень лікарні між собою, що, у свою чергу, полегшує запровадження лікувально-охоронного режиму і запобігає виникненню внутрішньолікарняних інфекцій.

Централізована система забудови характеризується тим, що лікувальний заклад міститься в одному багатоповерховому будин-ку, при цьому здешевлюється будівництво і полегшується експлуа-тація санітарно-технічних служб, скорочуються шляхи пересуван-ня хворих і медичного персоналу від окремих відділень до діагнос-тичних і фізіотерапевтичних кабінетів.

Змішана система забудови лікувально-профілактичних закла-дів передбачає об'єднання в одному головному корпусі лікарні загаль-носоматичних відділень, лікувально-діагностичних кабінетів, лаборато-рій, централізованого приймального покою тощо. Разом із тим, в окремих будинках розміщуються поліклініка, інфекційне та пологове відділення, секційна І господарські служби. Ця система поєднує по-зитивні властивості децентралізованої та централізованої систем.

Зараз частіше застосовують централізовано-блочну систе-му, при якій лікарня складається з декількох корпусів (терапевтич-ного, хірургічного тощо), зблокованих в одне ціле. У цьому випадку краще використовуються позитивні сторони централізованої систе-ми будівництва. За допомогою підземних, наземних або поверхових переходів на каталках перевозять хворих, пересувну лікувально-діагностичну апаратуру і різноманітні вантажі, що дозволяє більш ефективно затосовувати можливості лікувального закладу.

2. Санітарно-гігієнічні режими лікувальних установ

Велике значення в житті людини, а особливо хворої, має гігієнічний режим. Під гігієнічним режимом хворого розуміють науково обґрунтовану систему правил, які регулюють його спосіб життя і поведінку з метою забезпечення найефективнішого ліку-вання та відновлення здоров'я і працездатності. Лікарня також є школою особистої гігієни для хворого, а вироблення в нього гігієнічних навичок сприяє закріпленню результатів лікування після виписування.

У приміщеннях лікарняних відділень необхідно щодня прово-дити вологе прибирання з використанням дезінфікуючих розчинів підлоги, витирання пилу з меблів, дверей, дверних ручок, панелей та підвіконників. Не менше одного разу на тиждень проводять гене-ральне прибирання приміщень: миття підлог, панелей тощо. Для прибирання використовують спеціально виділений і помаркований інвентар.

Однією з найважливіших вимог щодо організації лікувально-охоронного режиму є створення тиші. Тому сила шуму в лікарняних палатах не повинна перевищувати 30 дБ. При цьому велике значення мають звукоізолювальні властивості стін і міжповерхових перекриттів, тиша на території лікарні, а також поведінка персоналу: тиха розмо-ва, нестукання дверима, запобігання дзвенінню посуду тощо.

Медичний персонал повинен бути зразком для хворих і у дот-риманні правил особистої гігієни: мати акуратний, зібраний і куль-турний зовнішній вигляд, коротко підрізані нігті, чистий, випрасу-ваний спецодяг, що відповідає за розмірами і формою фігурі медич-ного працівника.

Під час санітарного обстежування різних приміщень лікарні (палат, коридорів, кабінетів лікаря, маніпуляційних, приміщень денного перебування хворих, кімнати старшої сестри), земельної ділянки та оцінки їх санітарно-технічного забезпечення складають акти са-нітарного обстеження. Він має 3 частини. У першій (паспортній) частині вказують прізвище, ім'я та по батькові особи, яка здійснює перевірку, і присутніх, назву й адресу об'єкта, дату обстеження. У другій (констатуючій) частині наводяться дані огляду території, ос-новних, допоміжних і службових приміщень та вказують результа-ти Інструментальних досліджень. У третій частині (висновок) вка-зуються виявлені недоліки і наводять конкретні строки їх ліквідації, узгоджені з адміністрацією закладу. Акт підписують особа, яка пе-ревіряє, і представник адміністрації.

3. Гігієна праці середніх медичних працівників

Робота середніх медичних працівників (медичних сестер, аку-шерок, фельдшерів) пов'язана з обслуговуванням і доглядом за хво-рими в стаціонарних, амбулаторних умовах і вдома. Вона включає створення і контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних умов і проведення протиепідемічних заходів, починаючи з обстеження хворого, прийому в лікувальний заклад, лікування й одужання.

Для самостійної роботи студентам пропонують схеми обсте-ження умов праці старшої медичної сестри (схема може бути вико-ристана і для інших медичних працівників) і перевірки санітарно-протиепідемічного режиму в лікарняному закладі.

Схема санітарного обстеження кімнати і робочих умов старшої медичної сестри

1. Назва закладу, адреса, телефон.

2. Прізвище, ім'я та по батькові завідувача відділення та стар-шої медичної сестри.

3. Планування:

а) місце у складі приміщень;

б) зв'язок з палатами та лікувально-діагностичним блоком.

4. Розміри: довжина, ширина, висота, кубатура.

5. Частини кімнати:

а) підлога: матеріал, забарвлення, санітарний стан;

б) стіни: оздоблення, санітарний стан;

в) вікна: форма, орієнтація, розмір, особливості рами, на-явність фрамуг або кватирок, їх величина, стан вікон, наявність штор або фіранок, їх санітарний стан.

6. Освітленість:

а) природне освітлення: світловий коефіцієнт,