Реферат

„Препарування каріозних порожнин. Класифікація по Блеку. Пломбувальні матеріали для тимчасових і постійних пломб”

ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ

Обстеження хворих проводжу за допомогою опитування і об’єктивного обстеження. Збір анамнезу проводжу з врахуванням рівня інтелектуального розвитку хворого, а також можливостей його мовного апарату. Якщо хворий не вміє досить повно і зв’язано викласти свої скарги і історію розвитку захворювання, допомагаю йому в цьому за допомогою навідних і додаткових питань.

Опитування починаю з виявлення скарг в момент звернення пацієнта в медичний заклад. Вияснюю характер, тривалість, інтенсивність болей, давність і причину їх виникнення, виявляю характер раніше проведеного лікування і його ефективність.

Збираючи анамнез захворювання, вияснюю коли появились перші ознаки даного захворювання, хто їх помітив (сам хворий чи оточуючі), чи спричиняє біль той процес, чи стан, що привів хворого до лікаря, які проводились раніше обстеження, в чому полягало лікування і який його результат. Уважно ознайомлююсь з наявними у хворого довідками, виписками з історії хвороби, рентгенограмами, даними клінічних і лабораторних обстежень.

Дані анамнезу і суб’єктивні симптоми при уважно їх вивченні дозволяють мені встановити перші ознаки захворювання, на сонові котрих можна ціленаправлено проводити дальше обстеження хворого. При багатьох захворюваннях порожнини рота дуже важливо вияснити загальний стан хворого, перенесені і супутні захворювання , а також його професію.

При огляді, котрий являється першим прийомом об’єктивного обстеження, звертаю увагу на зовнішній вигляд хворого, конфігурацію обличчя, колір шкіри, наявність асиметрії і дефектів, набряку і нориць. Велику увагу приділяю дослідженню лімфатичних вузлів обличчя і шиї. Під час пальпації вияснюю розмір, рухомість, болючість, лімфатичних вузлів. Пам’ятаю, що при запальних процесах лімфатичні вузли збільшені, рухомі, болючі, що являється проявом реактивності організму. Значне збільшення лімфовузлів при незначній болючості характерно для туберкульозу слизової оболонки порожнини рота. При твердому шанкрі лімфовузли також збільшені, щільні, рухомі і слабо болючі. Наявність щільних збільшених регіонарних лімфовузлів при злоякісних новоутворах свідчить про метастазування пухлини, пізньої стадії захворювання.

Після зовнішнього огляду приступаю до обстеження порожнини рота, яке проводжу за допомогою стоматологічного дзеркала, шпателя, зонда і пінцета.

Спочатку спостерігаю ступінь відкривання рота, функцію скроне-нижньощелепового суглобу (екскурсії суглобових головок, рухи щелепи при відкриванні і закриванні рота, спів падання серединної лінії зубів верхньої і нижньої щелеп). Огляд порожнини рота при зімкнутих зубах починаю з присінка, піднявши верхню і опустивши нижню губу або відводжу щоку стоматологічним дзеркалом.

Оглядаючи порожнину рота звертаю увагу на забарвлення (гіперемія, анемія, ціаноз, пігментація), блиск (афти, лейкоплакічні вогнищ) і цілісність (виразки, ерозії, тріщини, дефекти, рубцеві стягнення) слизової оболонки порожнини рота. Обстежую стан перехідних складок (глибина, наявність природних складок, рубцевих перетяжок, звертаю увагу на стан м’яких тканин за сьомими зубами, перікоронаріт) і вияснюю, наскільки завершився процес прорізування зубів мудрості. Ретельно обстежую зуби і ясенні кишені за допомогою зубного зонда, вияснюю чи немає надкомплектних чи аномально розміщених зубів, звертаю увагу на характер змикання зубів. Записую зубну формулу.

Зондування дозволяє встановити каріозну порожнину в зубі, її глибину, ступінь розм’якшення емалі і дентину, наявність входу в порожнину зуба і його канали, чутливість стінок порожнини.

Перкусію проводжу рукояткою інструменту (зонд, пінцет, стоматологічне дзеркало). За допомогою перкусії визначаю стан пародонту. Здоровий періодонт при постукуванні не болючий. При запальному процесі в періодонті перкусія зуба викликає біль. Якщо запалений навколо верхівковий періодонт, то больову реакцію викликає вертикальне постукування, при запаленні краєвого періодонту болюче бокове або горизонтальне постукування по зубу. Перкусію починаю із здорових зубів, а потім переходжу до хворого.

Визначення рухомості зуба проводжу за допомогою стоматологічного пінцета. Зігнутими кінцями охоплюю зуб в щільно-язичному напрямі. Рухаючи пінцетом, вияснюю наявність і ступінь рухомості зуба. При наявності припухлості, дефекту або рубцевого стягнення в порожнині рота застосовую їх пальпацію.

Якщо виникла підозра на наявність запального процесу в під щелепових слинних залозах і в ділянці дна порожнини рота, застосовую метод бімануального обстеження.

При огляді постійно пам’ятаю про можливість прояву на слизовій оболонці порожнини рота таких захворювань як СНІД, дифтерія, сифіліс, туберкульоз, злоякісні пухлини.

Також, крім вищеперечислених методів обстеження, застосовую і так звані додаткові методи: термодіагностику, рентгенодіагностику.

Термодіангостика застосовується для встановлення діагнозу, а також диференційної діагностики захворювань зубів.

Рентгенодіагностика використовується для розпізнання захворювання і травматичних пошкоджень зубів і кісток щелепно-лицевої ділянки.

При наявності апарат проводиться електроодонтодіагностика – дослідження за допомогою відповідних апаратів електрозбудливості пульпи і періапікальних тканин і допомагає диференційній діагностиці, вибору способу лікування, служить контролем ефективності проведеної терапії.

ЛІКУВАЛЬНА РОБОТА ПО НОЗОЛОГІЯХ

За період моєї трудової діяльності діагностувались такі стоматологічні захворювання: не каріозні пораження твердих тканин зуба, ускладнений і неускладнений карієс, захворювання тканин пародонту і слизової оболонки порожнини рота.

Із не каріозних поражень твердих тканин зуба діагностовано гіпоплазію емалі. Витончений при гіпоплазії ріжучий край зуба поламався. При відсутності емалі на ріжучому краї розвивався каріозний процес, а також пораженню піддались моляри. Проліковано гіпоплазію шляхом накладання пломби з композитного матеріалу. Проведено санацію порожнини рота. Призначено електрофорез 2,5% розчином гліцерофосфату кальцію і 1% розчином фтористого натрію по 7 сеансів.

Діагностовано патологічну утертість зубів. Початковим клінічним проявом стирання зубів являлась підвищена чутливість їх до температурних подразників, а також болі від хімічних, а потім і механічних подразників. Лікування зубів з патологічною утертістю не рідко підлягало ортопедичному лікуванню. При підвищеній чутливості призначається: гліцерофосфат кальцію (по 0,5 г 3 рази на добу), або глюконат кальцію (по 1,5-2,0 г 3 рази на добу). Вітамін С (по 0,25-0,3г),