Протягом життя у людини послідовно з'являється волосся трьох типів. Первинне, або зародкове, волосся існує від четвертого до восьмого місяця ембріонального розвитку. На дев'ятому місяці внутрішньоутробного життя воно замінюється вторинним волос-сям. Під час статевого дозрівання на певних ділянках тіла з'явля-ється третинне волосся, до якого відносять волосся пахвини, пахв, бороди, вусів, грудей, живота. З віком кількість волосся зменшу-ється.

У нормально розвиненому волосі розрізняють корінь та стри-жень. Корінь (radix) розміщується у власне шкірі, а його нижня час-тина розширена і має назву цибулини. Цибулина лежить у сумці волоса, що побудована з пучків сполучної тканини, її дно потовщене і частково занурюється в цибулину, утворюючи сосочок волоса. В со-сочок проходять артеріола та нерви, 'що кровопостачають та іннер-вують волосину.

Стрижень (scapus) знаходиться над поверхнею шкіри і склада-ється з мозкової речовини, кори та кутикули. Мозкова речовина ле-жить у центральній частині стрижня. До ЇЇ складу входять майже зроговілі клітини — багатогранні сквамоцити, і зернятка меланіну.

Рис. 174. Будова шкіри:

1 — епідерміс; // — власне шкіра (дерма); III — підшкірна основа (клітковина); / — дотикове тільце; 2 — стрижень волоса; 3 — м'яз — підіймач волоса; 4 — пластинчасте тільце; 5 — кінцева частина потової залози; б — сосочок волоса; 7 — цибулина волоса; S — кровоносні судини; 9 — еластичні волокна; 10 — колагенові волокна; // — сальна залоза

Рис. 175. Грудь (розріз відповідно до соскової лінії):

1 — ключиця; 2 — підключичний м'яз; 3 — легеня; 4 — великий грудний м'яз; 5, 9 — частки молочної залози; 6 — молочні пазухи; 7 — молочні протоки; S — грудний сосок.

Меланін міститься також у корі волоса. Від кількості цього пігменту залежить колір волосся. Доведено, що стрижень розмі-щується відносно епідермісу майже завжди під гострим кутом. З цьо-го боку до волосини прикріплюється м'яз — підіймач волоса. При одночасному скороченні багатьох цих м'язів волосся піднімається і у людини утворюється «гусяча шкіра».

У більшості приматів та людини на тильних поверхнях кінце-вих фаланг пальців кисті та стопи є своєрідні похідні епідермісу — нігті (unguis). Вони захищають дуже чутливі кінці пальців та до-помагають захоплювати невеликі предмети. Найбільша частина ніг-тя — тіло — розміщується в заглибленні шкіри, яке називають ложем. Передній край нігтя закінчується вільно, а бічні та задній занурюються під валики шкіри. Тіло нігтя складається з великої кількості клітин, щільно зв'язаних між собою.

Усі залози шкіри людини поділяють на потові, сальні та мо-лочні.

Потові залози (glandulae sudoriferae) за будовою прості труб-часті, а за типом секреції апокринні та екринні. Ці утвори знахо-дяться майже на всіх ділянках шкіри, за винятком проміжної час-тини губ, головки статевого члена та його передньої шкірочки.

Найбільша частина їх розміщується у шкірі пальців, долонь, підо-шов та пахвових складок. Підраховано, що у шкірі дорослої людини знаходиться близько 2,5 млн. потових залоз, які виділяють за добу 550—650 мл поту, що складається з 98 % води і 2 % щільного за-лишку.

Потова залоза складається з кінцевої частини, закрученої у клу-бочок, що лежить у сітчастому шарі на межі з підшкірною основою, та довгої потової протоки, яка проходить крізь шари власне шкіри та епідерміс і відкривається на його поверхні потовою порою.

Екринні залози в основному розміщуються у шкірі долонь та підошов, а їхній секрет на 99 % складається з води і тому майже не має запаху. Апокринні залози відрізняються від попередніх більш широкими кінцевими відділами, завжди знаходяться поряд з воло-синою і тому розміщуються по всій шкірі, їхній секрет більш кон-центрований і має специфічний запах.

Сальні залози (glandulae sebaceae) за будовою — прості аль-веолярні, а за типом секреції — голокринні. Вони знаходяться на всіх ділянках шкіри, за винятком долонь і підошов. Найбільша кількість цих утворів розміщується у шкірі голови та верхньої частини спини. За добу сальні залози виділяють близько 20 г шкір-ного сала, яке рівномірно вкриває поверхневі шари епідермісу і робить його непроникним для різних хімічних речовин та мікроор-ганізмів. Сальні залози поділяють на залози волоса і відокремлені сальні залози. І ті, й інші складаються з мішечка та протоки. Роз-міщуються вони, на відміну від потових залоз, більш поверхнево (на межі між сосочковим та сітчастим шарами). Мішечок сальної залози відносно широкий, а протока коротка і відкривається на шкі-рі разом з волосиною.

Грудь (mamma) — парний орган, розміщені груди симетрично - на передній стінці грудної клітки, на рівні III—VI ребер (рис. 175). У жінок має форму правильної півкулі різної величини, у центрі якої є грудний сосок (papilla mammae). Навколо соска є пігментований обідок, або грудне кружальце (areola mammae). У товщі шкіри кружальця розміщені сальні залози та непосмугова-ні м'язові клітини.