- Дискінетична форма - виникає в результаті асинергії (неузгодженості) скорочень міокарда, причиною якої є грубі ушкодження серця: а) аневризми, б) розриви міжшлуночкової перегородки, в) відриви хорд клапанів.

- Аритмічна форма - є наслідком важких аритмій.

? У п а т о г е н е з і кардіогенного шоку розрізняють декілька етапів:

I етап - первинне падіння артеріального тиску, оскільки усі патогенетичні фактори кардіогенного шоку: а) рефлекторна депресія, б) збільшення площі ушкодженого міокарда, в) асинергія серцевих скорочень, г) аритмії викликають зменшення серцевого викиду, що за законами гемодинаміки приводить до зменшення хвилинного об’єму серця і падіння артеріального тиску.

II етап - компенсаторний спазм артеріол, який обумовлюється: а) активацією симпатоадреналової системи, б) викидом катехоламінів, вазопресину, глюкокортикоїдів, в) утворенням ангіотензину II, у результаті чого збільшується загальний периферичний опір, що є компенсаторною реакцією, спрямованою на попередження подальшого падіння артеріального тиску.

III етап - вторинне падіння артеріального тиску. Тривалий спазм артеріол у периферичних тканинах викликає порушення мікроциркуляції і гіпоксію, наслідком якої є: а) ацидоз, який викликає пригнічення скорочувальної функції міокарда; б) розширення артеріол, яке виникає в результаті нагромадження в тканинах метаболітів-вазодилятаторів (“метаболічний симпатоліз”); в) надходження в кров із тканин так званих ішемічних токсинів, серед яких фактор депресії міокарда, що звільняється з підшлункової залози.

Усі перераховані зміни погіршують скоротливу функцію серця, “знімають” компенсаторний спазм артеріол, чим викликають подальше падіння артеріального тиску.

IV етап - термінальні зміни. У результаті істотного падіння артеріального тиску (нижче 40 мм рт.ст.): а) ще більш порушується коронарний кровообіг і збільшується ішемія міокарда; б) розвивається гостра ниркова недостатність (цілком припиняється клубочкова фільтрація, виникають анурія, інтоксикація); в) порушується мозковий кровообіг, розвивається гіпоксія головного мозку, виникають розлади функції життєвоважливих центрів.

Сукупність зазначених змін приводить до смерті.