При такому розтягненні петлі і бурній перистальтиці виникає різкий біль, що носить переймоподібний характер (посилюється при пе-ристальтиці). Інтенсивність болю обумовлена ще й тим, що верхні відділи кишечника дуже багаті нервовими закінченнями, звідки по-тік імпульсів поступає у ЦНС. Біль інтенсивний, веде до виник-нення шоку, у якому виділяють еректильну та торпідну фази.
При високій кишковій непрохідності у зв’язку з шоком смерть може наступити навіть че-рез 2-З год. При менш різкому болю тривалість життя 24-72 год.
При низькій кишковій непрохідності переважають явища аутоінтоксикації, виникнення якої пов‘язується із: а) дисбактеріозом і б) утворенням в кишечнику великої кількості токсичних продуктів гниття і бродіння.
М е х а н і з м. При низькій кишковій непрохідності привідна петля довга, у ній накопичуються калові маси. Виникає дисбактеріоз – порушення співвідношення між окремими видами кишкової мікрофлори. При цьому, збільшується кількість бактерій, які викликають в кишечнику процеси гниття і бродіння, в результаті чого утворюються токсичні речовини (аміни): сірководень, індол, скатол, індикан, феноли, путресцин, кадаверин і т.і. В результаті порушення мікроциркуляції підвищується проникність судин, і ці токсичні речовини, а також мікроорганізми і їх токсини, незруйновані протеолітичні ферменти (пепсин, трипсин, фосфоліпази) надходять у кров. Розвивається інтоксикація організму, септицемія і септикопіємія. Протеолітичні ферменти активують калекриїн-кинінову, зсідаючу і фібринолітичну системи крові. Знижується артеріальний тиск, зменшується об‘єм циркулюючої крові, розвивається ДВЗ-синдром.
Тривалість життя при низькій кишковій непрохідності 7-8 днів.