не повинен виявлятися. Зіставлення цих даних із даними, отриманими на 25—30 років раніше, дозволило виявити тенденцію до збільшення валового вмісту фтору у грунтах від 8,9% до 15,8% та у воді поверхневих водних джерел — на 12—25%. Це можна пояснити всезростаючим застосуванням у сільському господарстві фторовмісних фосфорних мінеральних добрив. Проте у Дніпрі, Десні, Південному Бузі, Дністріта у воді інших річок, які є основними джерелами водопостачання для більшості великих міст України, вміст фтору залишається меншим за 0,50 мг/л, що є показанням до організації фторування питноїводи.
Лікарська ендогенна профілактика карієсу зубів
Препарати фтору зараз є основними засобами профілактики карієсу зубів. Механізм захисної дії фтору на емаль полягає у сприянні затримці фосфорно-кальцієвих сполук в організмі і процесам ремінералізації твердих тканин зуба, а також гальмуванні активності бактеріальних ферментів у порожнині рота та зубному нальоті. Він чинить протиферментну дію на процеси гліколізу в ротовій рідині та зубному нальоті.
Кількість фтору в організмі залежить від його вмісту у воді та харчових продуктах, а взагалі — від кількості води, що випивається, від традицій та звичок, які впливають на вживання води та фторовмісних продуктів. Призначення препаратів фтору, починаючи з шкільного віку, забезпечує захисну дію не лише на ті зуби, які прорізуються пізніше, а й на зуби, що вже прорізались і в яких ще продовжується процес мінералізації. Прийом препаратів фтору в період мінералізації зубів сприяє підвищенню їх твердості та стійкості до карієсу. Тому сполуки цього елемента все ширше застосовуються для загальної та місцевої профілактики карієсу.
Для загальної профілактики фтор призначають всередину у вигляді таблеток натрію фториду , фторованого молока, кухонної солі або питної води. Середня концентрація фтору в штучно фторованій воді в умовах помірного клімату повинна становити 0,8...1,2 мг/л. Як джерело фтору використовують також природні мінеральні води із високим його вмістом. Болгарія експортує такі фторовмісні води: хіссарська, в якій міститься 4,7 мг/л фтору; нареченська (4,8 мг/л); меричлерська (5,7 мг/л). Призначаються води з урахуванням потреби у фторі залежно від віку.
При недостатній концентрації фтору в питній воді рекомендується призначити препарати фтору всередину. Необхідна добова доза препарату встановлюється залежно від віку дитини і вмісту фтору в питній воді. Якщо дитина з їжею отримує приблизно 0,3...0,5 мг фтору на добу, необхідно додатково ввести до організму до 1 мг фтору. При вмісті фтору в питній воді 0,1...0,3 мг/л рекомендують дитині віком до 3 років призначити всередину 0,25 мг фтору, 3—5 років — 0,5 мг і старше за 5 років — 1 мг; при рівні фтору в питній воді 0,4...0,5 мг/л дози понижують.
Найбільш рекомендованими препаратами фтору вітафтор. — препарат натрію фториду; під цією назвою він випускається в Болгарії у вигляді таблеток, які містять 0,25 мг фтору (0,55 натрію фториду) або 0,5 мг фтору (1,1 мг натрію фториду), в упаковці до 100 таблеток у флаконі.
У Німеччині виробляються аналогічні препарати: препарат, одна таблетка якого містить 0,25 мг фтору (0,55 мг натрію фториду), — в одній таблетці — 1 мг фтору (2,2 мг натрію фториду). Таблетки приймають 1 раз на добу, краще вранці після сніданку; дітям молодшого віку їх дають з молоком або кашою. При цьому забезпечується як місцевий, так і загальний ефект дії фтору, тому найдоцільнішим є після сніданку почистити зуби і розжувати таблетку. Прийом таблеток натрію фториду можна чергувати з прийомом вітафтору. Тривалість курсу прийому фторовмісних таблеток 200—250 днів на рік.
Вітафтор — комбінований фторовмісний препарат. В одній чайній ложці (5 мл) містяться: ретинола пальмітату (віт.А) — 3300 МО (0,00182 г), ергокальциферолу (віт. В2) — 400 МО(0,00001 г), аскорбінової кислоти (віт. С) — 0,06 г, натрію фториду 0,0011 г, відповідно іона фтору — 0,0005 г. Фармакологічні властивості вітафтору обумовлені поєднанням у ньому вітамінів А і В2 із фтором, який сприятливо впливає назбереження та формування тканин зубів. Вітамін А сприяє нормальному розвитку зубів та правильному формуванню скелета. Вітамін D2 регулює обмін фосфору та кальцію в організмі, сприяє всмоктуванню їх у кишечнику та своєчасному відкладанню у новоутвореній кістці. Фтор виявляє протикаріозну дію, добре всмоктується, накопичується в кістках, у зубах, меншою мірою — в хрящах.
Вітамін С обмежує відкладення фтору в тканинах і тим самим запобігає інтоксикації фтором. Вітафтор застосовують у комплексі лікувально-профілактичних заходів при карієсі зубів у дітей, для профілактики карієсу і для формування карієсостійких твердих тканин постійних зубів. Вітафтор треба призначити дітям, які проживають у районах, забезпечених питною водою із вмістом фтору, меншим за 1 мг/л. Вітафтор приймають всередину під час їди або через 10—15 хвилин після неї один раз на день. Дітям від 1—6 років його призначають по 1/2 чайної ложки, з 7 до 14 років — по 1 чайній ложці. Препарат вживають щоденно протягом 1 місяця; після двотижневої перерви курс лікування повторюють. Повторний курс рекомендується проводити 4-6 разів на рік з перервою на літні місяці. Виявлено досить високу протикаріозну ефективність вітафтору при застосуванні його протягом 2 років згаданими курсами у школярів, починаючи з 1-го класу (Петрушко О.Е., Жедик О.Н., 1985).
Варто пам'ятати, що фтор є протоплазматичною отрутою, яка гальмує процеси обміну в тканинах. Хронічне отруєння фтором проявляється різними симптомами, які можна помітити не раніше, як через 2—3 роки його експозиції. Клінічна картина флюорозу найчастіше розвивається після тривалого впливу великих доз фтору.
В ранній період
