Варіантом лікування карієсу тимчасових зубів є атравматичне відновлювальне лікування (АКТ — методика), запропоноване професором Тасо РііоС (Нідерланди). Ця методика передбачає пломбування порожнини без препарування (тільки некректомія екскаватором) матеріалами з протикаріозною дією (склоіономерні цементи,компомери). Техніка виконання така: каріозна порожнина очищується екскаватором, висушується і пломбується склоіономерним цементом. Якщо лікування проведене на початкових стадіях карієсу, то воно дозволяє повністю зупинити прогресування карієсу. Атравматичне відновлювальне лікування спричиняє мінімум больових відчуттів, практично не викликає у пацієнтів психоемоційного напруження. Цю методику можна використовувати на всіх етапах розвитку тимчасових зубів у дітей з підвищеною нервовою збудливістю. Вибір пломбувального матеріалу при лікуванні середнього карієсу.

Карієсу тимчасових зубів залежить від локалізації каріозної порожнини та стадії розвитку зуба. Для пломбування порожнин І класу у дітей раннього віку можуть бути використані склоіономерні цементи та спеціальні силіко фосфатні цементи для тимчасових зубів (інфантид, лактодент), що не потребують прокладки. У дітей старшого віку (період стабілізації кореня), коли є умови для формування каріозної порожнини, дляпломбування порожнини І класу можна застосувати срібну амальгаму з ізолюючою прокладкою з фосфат-цементу. Не виключається також застосування склоіономерних, композиційних матеріалів, компомерів або силіко-фосфатних цементів. Для пломбування порожнин II класу перевагу слід надати срібній амальгамі, композитним матеріалам, склоіономерним цементам, компомерам. На пломбу в порожнині II класу припадає значне жувальне навантаження, тому матеріал для неї повинен бути насамперед механічно стійким. Цементні пломби в більшості випадків не витримують навантаження і відламуються у місці переходу основної порожнини в допоміжну. При пломбуванні каріозних порожнин III, IV, V класів у тимчасових зубах використовуються склоіономерні цементи, компомери та композиційні матеріали.

При пломбуванні каріозних порожнин у тимчасових зубах, що знаходяться на стадії резорбції кореня, поряд із переліченими пломбувальними матеріалами можуть застосовуватися цинк-фосфатні цементи (фосфат-цемент, адгезор), цинк-фосфатні цементи з бактерицидними включеннями (фосфат-цемент, що містить срібло, аргіл, діоксивісфат-цемент) та полікарбоксилатні цементи (Роїу Р Ріиз;Асідезог Сагойпе та ін.).

Лікування глибокого карієсу тимчасових зубів У тимчасових зубах глибину карієсу не можна визначити як абсолютну величину. Про неї можна говорити лише відносно до об'єму пульпової камери або виходячи з відстані до неї. Так, наприклад, карієс у молярі завглибшки понад 2 мм у трирічної дитини слід вважати глибоким, ураховуючи об'ємну пульгюву камеру в даному віці, тоді як каріозну порожнину такої самої глибини у дитини 7 років можна розцінювати як середній карієс, тому що пульпова камера вже дещо зменшена внаслідок утворення пульпою вторинного дентину. Точна оцінка глибини карієсу можлива лише за допомогою рентгенівського знімка (Я.Ф.Комінек, 1968). Діагноз гострого глибокого карієсу, як вже згадувалося вище, в тимчасових зубах повинен ставитися з певною пересторогою. Враховується як стадія розвитку тимчасового зуба, так і стан соматичного здоров'я дитини та пов'язаний з ним ступінь активності каріозного процесу. Деякі автори повністю заперечують існування гострого глибокого карієсу в тимчасових зубах (Т. Ф. Виноградова та співавт.,1987). Інші автори менш категоричні щодо цього діагнозу. Вони вказують, що у період стабілізації тимчасового зуба у соматично здорової дитини, особливо при локалізації каріозної порожнини на жувальній поверхні такий діагноз виправданий (Я. Ф. Комінек, 1968; А. А. Колєсов та співавт., 1991 ).

Лікування гострого глибокого карієсу проводять в одне-два відвідування. Під час лікування гострого глибокого карієсу тимчасових зубів необхідно дотримуватися всіх принципів препарування каріозної порожнини так само ретельно, як і під час лікування карієсу постійних зубів. Слід ретельно видаляти розм'якшений дентин зі стінок каріозної порожнини. Тільки в місцях проекції відрогів пульпи дозволяється залишати невеликий шар розм'якшеного дентину. Після закінчення препарування дна каріозної порожнини потрібно ретельно, але обережно прозондувати все дно, щоб не залишити непоміченим місце, де може випадково оголитися пульпа. Якщо це сталося, то частіше за все це є ознакою хронічного безсимптомного перебііу пульпіту в тимчасовому зубі. Тому подальше лікування такого зуба слід продовжити за схемою лікування хронічного пульпіту.

Лікування карієсу у дітей

Якщо після закінчення препарування дно каріозної порожнини тимчасового зуба відносно щільне, оголення пульпи під час препарування не сталося, можна продовжити лікування зуба за схемою гострого глибокого карієсу. Наступним етапом лікування гострого глибокого карієсу є антисептична обробка каріозної порожнини. З цією метою використовують неподразнюючі антимікробні засоби широкого спектру дії, такі як фурацилін, ектерицид, етоній, мікроцид, граміцидин, поліміксина М сульфат. Розчин антисептика необхідно попередньо підігріти до температури тіла (36-37 ° С), аби не спричинити додаткового термічного подразнення пульпи. Після антисептичної обробки каріозну порожнину висушують струменем теплого повітря або ватними кульками і на дно накладають лікувальну пасту. Найбільшого поширення набули одонтотропні пасти, що містять гідроксид кальцію, та цинк-евгенолова паста або цементи, виготовлені на її основі. Достатній рівень функціональної активності пульпи в період стабілізації кореня тим часового зуба дозволяє використовувати ці пасти з метою стимуляції дентиногенезу. Слід пам'ятати, що в період резорбції кореня тимчасового зуба використання засобів, що стимулюють дентиногенез, є недоцільним. При використанні самотвердіючих лікувальних композицій, що містять гідрооксид кальцію, слід завершити лікування гострого глибокого карієсу в одне відвідування. Для пломбування каріозної порожнини в таких випадках слід вибрати матеріали з високими адгезивними властивостями (склоіономерні цементи, композити, компомери). Це забезпечить необхідний герметизм пломби і попередить передчасне розсмоктування лікувальної прокладки,