У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати
Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад
Реферат
Грубий пошук
Точний пошук
Вхід в абонемент
Курсова робота
Дипломна робота
Магістерська робота
Реферат
Контрольні роботи
Інше
-
Кетоацидотична (діабетична) кома
51
перебіг часто ускладнюється отитом, нієлітом, пневмонією і т. д.
Профілактика полягає у своєчасному призначенні настою шипшини, соків (смородинового, яблучного). Додатково взимку призначають аскорбінову кислоту (по 30-50 мг на день).
Лікування. Профілактичну дозу аскорбінової кислоти подвоюють і вводять перорально або внутрішньовенне залежно від віку по 1—4 мл 5 % розчину (50—200 мг аскорбінової кислоти). Одночасно призначають рутин.
Гіповітаміноз Р. Вітамін С (рутин, цитрин) має виражену дію на стінки судин; Основні джерела його ті самі, що й аскорбінової кислоти. Він посилює її дію, сприяючи відновленню дегідро-аскорбінової кислоти в аскорбінову і переводячи з неактивної форми в активну. Гіповітаміноз рутину тісно пов'язаний з С-віта-мінною недостатністю, тому окремо говорити про його клініку недоцільно. Потреба дитини на добу —10—25 мг. У зв'язку з біофункціональною близькістю препарат рутину випускають у поєднанні з аскорбіновою кислотою; він дістав назву аскорутину.
Гіповітаміноз, зумовлений недостатністю вітамінів групи В.
До цієї групи входять фолієва кислота, тіамін, рибофлавін, нікотинова кислота, піридоксин, ціанокобаламін, кальцію пая-гамат, біотин і пантотенова кислота.
Вітаміни групи В беруть участь у забезпеченні нормальної функції серцево-судинної, м'язової, кровотворної систем, мозку, регулюють обмінні процеси в організмі.
Джерелом вітамінів групи В є пивні дріжджі, шпинат, горіхи, риба, помідори, гриби, печінка, субпродукти. Вітаміни групи В синтезуються мікрофлорою кишок, нестача їх має комплексний характер.
Тіамін міститься в злакових і бобових культурах, печінці, субпродуктах, нежирній свинині. Нестача його (хвороба 6epi-6epijj значно поширена у країнах Сходу.
Клінічні прояви: серцево-судинна недостатність, ураження нервової системи та травного каналу (нудота, блювання, відсутність апетиту). Гіповітаміноз ВІ є однією з головних причин розвитку гіпотрофії. Для нього характерні розлади функції органів травлення: втрата апетиту, схильність до диспепсії, блювання. Спостерігається ціаноз шкіри, її мармуровість внаслідок розширення вен, холодні кінцівки.
Добова потреба дитини в тіаміні — 1—2 мг. З лікувальною метою приймають полівітамінні препарати («Ундевіт», «Пангек-савіт» та ін.), парентерально вводять 5—6 % розчин тіаміну. Разова лікувальна доза становить таку кількість міліграмів тіаміну, скільки років дитині, але не більше 10 мг.
Гіповітаміноз В2. Рибофлавін бере участь у процесах росту Я відновлення тканин. При його дефіциті знижується засвоєння білків, порушується всмоктування жирів, знижується імунітет.
Основними джерелами рибофлавіну є злакові і бобові культури, печінка, субпродукти, яйця.
Клініка: стоматит, заїда, тріщини і кірочки в куточках рота, сухість і синюшність губ, сухий яскраво-червоний язик, Світлобоязнь тощо. Вважають, що авітаміноз В 2 в поєднанні з авітамінозом В. І зумовлюють картину недостатнього розвитку кишок.
Добова потреба до 1 року— 1 мг, до 3 років— 1,5 мг, старше 3 років — до 3 мг. Разова доза, яка застосовується з лікувальною метою, становить 2—10 мг.
Гіповітаміноз PP. Нестача нікотинової кислоти в організмі веде до виникнення пелагри (шершава шкіра). В наш час істинна пелагра зустрічається тільки в країнах Азії, Африки. Виникнення захворювання пов'язане з недостатнім харчуванням, відсутністю в їжі яєць, м'яса, свіжих овочів. Найчастіше вона проявляється наприкінці зими і на початку весни.
Клініка. Схуднення, лущення, огрубіння і пігментація шкіри, яскраво-червоний (лаковий) язик. Потім розвивається слинотеча, виникає відчуття паління в роті.
Розгорнута клініка нестачі нікотинової кислоти характеризується наявністю тріади Д: дерматит, діарея, деменція. У дітей раннього віку можна виділити основний симптом — стійкий пронос, який не піддається звичайному лікуванню, але швидко ліквідується після призначення нікотинової кислоти. Рідше спостерігаються зміни на шкірі у вигляді пігментації на лобі, шиї, тильній поверхні фаланг, живота, в ділянці пахвових і пахвинних складок. Такі діти справляють враження погано вимитих. Іноді бувають різко виражені зміни слизової оболонки рота і язика (гіперемія і згладжування сосочків).
Нервово-психічні зміни в ранньому віці виражені слабо.
Профілактика. Повноцінне харчування з введенням до раціону продуктів, що містять нікотинову кислоту (м'ясо, яйця, крупа, риба, дріжджі). Потреба організму дитини в нікотиновій кислоті становить 5—20 мг на рік життя.
Лікування. Правильна дієта з оптимальною кількістю повноцінних білків і вітамінів, особливо комплексу В. Нікотинова кислота — 6—12 мг на рік життя дитини. Призначають у таблетках по 10 мг, драже— 15 мг, у розчинах 1 і 5 % до 10 і 15 мг. Разова доза препарату залежно од віку — від 5 до 30 — 50 мг, при пелагрі — до 200 мг на добу.
Гіповітаміноз В с. Фолієва кислота синтезується мікрофлорою кишок. При нестачі її в організмі гальмується еритропоез, виникають розлади травлення (пронос, гастрит), паралічі та судороги, розвивається анемія. Добова потреба дитини — 1 мг. Лікування проводять протягом 2—3 тижнів по 1—2 мг на день.
Гіповітаміноз К. Філохінони — вітаміни коагуляції, підвищують здатність крові зсідатися, синтезуються мікрофлорою кишок, всмоктуються тільки при наявності жовчі. Джерела філохінонів — капуста, шпинат, помідори, горох, печінка. Нестача їх дає характерну клінічну картину у новонароджених. З 2—3-го дня життя знижуються кількість протромбіну в крові і здатність крові зсідатися. У деяких дітей спостерігаються криваве блювання (гематемезис), випорожнення з домішками крові (мелена), носові і пупкові кровотечі, нерідко крововиливи в шкіру, підшкірну основу і внутрішньочерепні.
Для запобігання геморагіям доцільне раннє годування новонароджених, оскільки їхні кишки при народженні стерильні і лише поступово заселяються мікрофлорою, що бере участь у синтезі філохінонів, які рекомендується призначати жінкам перед пологами.
Гіповітаміноз В е. Основні джерела піридоксину: зернові та бобові культури, яловичина, печінка, телятина, свинина, баранина, сир, риба (тріска, тунець, лосось та ін.).
Клініка. Зниження апетиту, нудота, дерматит.
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15