Інше - Кетоацидотична (діабетична) кома
51

%, а цироз — в 2 % пацієнтів з ожирінням. Незважаючи на те, що задокументовано клінічні, лабораторні та гістологічні особливості НАЖДП, патогенез зазначеної хвороби залишається не повністю з’ясованим. Більшість пацієнтів з НАЖДП є асимптоматичними, але в деяких спостерігаються такі симптоми, як втомлюваність, загальна слабкість та невизначений абдомінальний дискомфорт. Гепатомегалія спостерігалася у 70 % пацієнтів з НАЖДП. На відміну від пацієнтів, у яких стеатогепатит був зумовлений прийомом алкоголю, співвідношення АСТ/АЛТ у пацієнтів з НАЖДП зазвичай менше 1.Дослідження, в ході яких протягом 1–7 років спостерігалися пацієнти з НАЖДП, встановили прогресування хвороби печінки приблизно в 40 %, з розвитком цирозу — приблизно у 10 % пацієнтів. Крім того, більшість пацієнтів з простим стеатозом мали доброякісний клінічний перебіг, в той час як у пацієнтів з стеатогепатитом, фіброзом та цирозом частіше розвивалися клінічні наслідки тяжкого ураження печінки. Хоча лише у невеликого відсотка пацієнтів з НАЖДП з часом розвивається цироз, висока поширеність ожиріння та викликаної ожирінням хвороби печінки вказують на НАЖДП як на важливу причину цирозу.Ожиріння підвищує ризик фіброзу та цирозу у пацієнтів з алкогольним ураженням печінки та гепатитом С. Фактори, відповідальні за розвиток НАЖДП у осіб з ожирінням, залишаються нез’ясованими. Збільшується кількість доказів того, що НАЖДП поєднується з наявністю ожиріння по абдомінальному типу (оціненого шляхом вимірювання об’єму талії), резистентністю до інсуліну (визначеної як підвищена концентрація глюкози та інсуліну натще), діабетом, гіпертригліцеридемією, низьким рівнем ЛВЩ та АГ. Існує гіпотеза, що НАЖДП є результатом двох або більше уражень печінки. Перше ураження виникає внаслідок стеатозу, ймовірно, спричиненого порушеннями ліпідного метаболізму, індукованими ожирінням, включаючи підвищений ліполіз тригліцеридів жирової тканини, що підвищує доставку вільних жирних кислот до печінки, підвищує de novo літогенез і знижує окислення жирних кислот у печінці. Другим ураженням може бути пероксидація жирів у печінці та цитокінів, опосередкованих пошкодженням, які можуть викликати пряме пошкодження клітин, запалення та фіброз. Незважаючи на те, що для пацієнтів з ожирінням, які мають НАЖДП, зазвичай рекомендується втрата ваги, залишається невідомим, чи ця терапія впливає на патогенез хвороби. Поступова втрата 10 % або більше ваги тіла може відкоригувати порушені біохімічні показники печінки, зменшити розміри печінки та вміст у ній жиру, а також симптоми стеатогепатиту. Однак швидка втрата ваги після оперативного втручання на шлунку, дуже низькокалорійних дієт або голодування зменшує вміст жиру в печінці, може викликати запалення в печінці та погіршити перебіг стеатогепатиту.
Ендокринні/метаболічні захворювання
Метаболічний синдром. Метаболічний синдром відомий як синдром резистентності до інсуліну або синдром Х. Це специфічний фенотип у поєднанні з групою метаболічних порушень, які є факторами ризику виникнення коронарної хвороби серця. Характерними особливостями цього синдрому є ожиріння за абдомінальним типом, метаболізм глюкози, резистентний до дії інсуліну (гіперінсулінемія, порушена толерантність до глюкози, цукровий діабет ІІ типу), дисліпідемія (гіпертригліцеридемія, низький рівень ЛВЩ) та АГ. Нещодавно були ідентифіковані додаткові порушення метаболізму, що поєднуються з ожирінням за абдомінальним типом, які є також факторами ризику виникнення коронарної хвороби серця: підвищені концентрації апопротеїну В, маленьких, щільних частинок ЛНЩ та інгібітора активатора плазміногену (PAI-1) з порушеними процесами фібринолізу. Ожиріння само по собі не є необхідною умовою метаболічного синдрому, який спостерігається як у осіб з наявністю ожиріння, так і у осіб з нормальною вагою тіла, але ймовірно — з надлишковою масою абдомінального жиру. Існує гіпотеза, що резистентність до інсуліну є загальним патогенетичним механізмом, який є основою метаболічного синдрому. Однак багатофакторний аналіз учасників дослідження Framingham Offspring Study, у яких не було в наявності діабету, дозволяє припустити, що резистентність до інсуліну може не бути апріорним чинником і що за групу метаболічних порушень, яка спостерігалася при метаболічному синдромі, відповідає більш ніж один фізіологічний процес. Незважаючи на те, що ожиріння за абдомінальним типом чітко пов’язується з резистентністю до інсуліну, у зв’язку з наявністю суперечливих результатів різних досліджень залишається нез’ясованим, який жир тісніше пов’язаний з резистентністю до інсуліну — вісцеральний чи підшкірний абдомінальний. До того ж, розміри одного депо жиру тісно корелюють з розмірами іншого, таким чином роблячи важкою справою встановлення взаємозв’язку кожного депо жиру окремо з резистентністю до інсуліну. В додаток до цього слід зазначити, що залишається невідомим, чи дійсно абдомінальний або вісцеральний жир беруть участь у патогенезі метаболічного синдрому, чи вони є просто маркерами осіб, у яких спостерігається підвищений ризик метаболічних укладнень ожиріння. Цукровий діабет ІІ типу. Здається ймовірним, що 25 % збільшення поширеності діабету за останні 20 років в США викликано помітним збільшенням розповсюдженості ожиріння. ІМТ, ожиріння за абдомінальним типом, набір (збільшення) ваги — важливі фактори ризику цукрового діабету ІІ типу. За результатами дослідження NHANES III встановлено, що 2/3 дорослих чоловіків та жінок в США, в яких було діагностовано цукровий діабет ІІ типу, мали ІМТ 27 кг/м2 або більший. Більш того, ризик виникнення діабету зростав лінійно; поширеність діабету становила 2 %, 8 % та 13 % у осіб з ІМТ 25,0–29,9 кг/м2 (надлишкова вага), 30,0–34,9 кг/м2 (ожиріння І класу), та понад 35 кг/м2 (ожиріння ІІ/ІІІ класу) відповідно.Результати дослідження Nurses Health Study довели, що ризик виникнення діабету починає зростати у жінок з “нормальною” вагою, коли ІМТ перевищує 22 кг/м2. Такі чинники, як збільшення маси абдомінального жиру, об’єму талії та співвідношення об’єму талії до об’єму стегон підвищують ризик виникнення діабету за будь-яких показників

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15