Роль працівників фармацевтичної служби в питаннях фармнагляду з побічної дії ліків

Ключовою фігурою у визначенні та застосування відповідних методів лікування, а також відповідальності за їх наслідки в системі контролю є лікар. Разом з тим світовий та європейський досвід передбачає поступлення інформації про побічні реакції/побічні дії (ПР/ПД) лікарських засобів не тільки від лікарів, а й усіх медичних працівників, зокрема, провізорів-фармацевтів, медсестр, судмедекспертів, а в американській системі EDA – і від самих пацієнтів. Крім добровільної реєстрації, в більшості країн світу, в тому числі в Україні існує адміністративний метод, котрий забов’язує медичний персонал інформувати при ПДЗЛ. На даний час важливим державним документом є наказ № 898 МОЗ України від 27.12.2006 року «Про затвердження порядку здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених для медичного застосування».

Безумовно, що в системі фармнагляду, в системі безпеки ЛЗ, мусить бути вклад і з боку провізорів. Особливо важливим є повідомлення про серйозні побічні реакції – це одне з головних питань фармнагляду – яке мусить бути реалізоване не пізніше 48 год від моменту виникнення ПР/ПД.

Провізор мусить усвідомити значення системи безпеки та її необхідність. В більшості країн світу фармацевти включені в систему фармнагляду. Повідомлення про ПР/ПД ЛЗ є невід’ємною частиною фармацевтичної опіки. Надзвичайно важливе місце в цій системі займає клінічний фармацевт. Фармацевт повинен знати основні положення щодо можливих ПД/ПР ЛЗ, зокрема:

повне описання можливої ПР/ПД ЛЗ, включаючи її прогноз;

як її виявити, які причини її виникнення, коли вона може виникнути;

чи є чіткі симптоми або тести, які можуть передбачити її виникнення та можливість попередження;

чи буде вона зникати, як це виявити;

чи будуть наслідки для пацієнта та його дітей.

Все це свідчить, що повідомлення про ПР/ПД ЛЗ є предметом безпосереднього вивчення клінічної фармакології та фармації в цілому, а також невід’ємною частиною фармацевтичної опіки.

Дуже важливим є дотримання правил відпуску ЛЗ, перш за все рецептурних, зокрема антибіотиків та інших хіміотерапевтичних ЛЗ. Постійно пам’ятати, що серед найбільше небезпечних ПР – алергічні реакції, особливо негайного типу. Для ліків, найбільш схильних до спричинення реакцій даного типу, обов’язково зібрати алергологічний анамнез. Пам’ятати про можливість перехресних алергічних реакцій, знання різноманітних симптомів однієї і тієї ж діючої речовини.

Так при наявності в анамнезі алергічної реакції на анальгін (метамізол натрію) не можна призначати баралгін, баралгетас, спазмалгон, в яких він є діючою речовиною. Пацієнту з алергічною реакцією на долорен, не можна призначати солпадеїн, оскільки в обох препаратах діючою речовиною є парацетамол (ацетамінофен). Флемоксин та грамокс мають діючу речовину амокснизилін і, якщо в анамнезі пацієнта були реакції хоч на один з препаратів пеніцелінового ряду, жоден інший препарат з цієї групи не може бути призначений. Це вже явище перехресної алергії. Перехресні реакції можливі також між пеніцилінами та іншими беталактамними антибіотиками (цефалосторини, менобактами, карбапенени, карбацефеми), препаратами що містять сульфонамідну групу (пероральні протидіабетичні похідні сульфанілречовин – глібенкламід, гліквидон та ін.; діуретики сульфамідні похідні – фуросемід, діхлотіазид, бринальдікс та ін.), параамінобензольної кислоти – новокаїн, новокаїнамід, сульфокамфокаїн. Про все це необхідно пам’ятати в аптеці, особливо при продажі безрецептурних препаратів. Дотримання перерахованих положень служитиме основою для безпечного використання ЛЗ.