диспансерний нагляд проводиться на протязі 1 року, лабораторне дослідження проводиться 1 раз у квартал, а також при наявності дисфункцій з сторони органів травлення.
Черевний тиф, Паратиф А і Б. Обстеження на тифо- паратифи підлягають хворі з лихоманкою на протязі 5 і більше днів. Таким хворим одноразово досліджують гемокультуру, а при тривалої температури більше 10 днів ставлять реакцію Відаля. Важливе значення має своєчасний вияв бактеріоносійства. Для цього в територіальній санепідемстанції обстежують усіх поступаючи на роботу в «харчові» і при рівняння до них підприємств, а також людей, які спілкувалися з хворими у вогнищі тифо-паратифів. Хворі, поступаючи у псих диспансери для хроніків або інтернати розумово відсталих, крім названих обстежень необхідно зробити одноразове обстеження сечі (урино культура), а в разі захворювання черевним тифом або
паратифом в анамнезі – кал і сеча досліджується тричі. Особливу увагу приділяють людям, у котрих вперше встановлені хронічні захворювання печінки і жовчовивідних шляхів. Під час лікування і диспансерного нагляду по причині основного захворювання при наявності тифо-паратифозних мікробів кал і сеча у них досліджується тричі, жовч – один раз.
Перехворівші черевним тифом і паратифом підлягають диспансерному нагляду, яке здійснюється КІЗ по місцю проживання. Реконвалісцентам незалежно від професії проводиться термометрія в перші 2 місяці – 1 раз в неділю, потім – 1 раз в дві неділі.
Перехворівших людей на роботу на протязі 1 місяця не допускають. На протязі цього часу вони оглядаються 5 разів з інтервалом 1-2 дня( кал, сеча). До кінця 3-го місяця досліджують кал, сечу та жовч – одноразово. В подальшому нагляд за реконвалісцентом ведеться на протязі 1 року. Щоквартально проводять одноразово бактеріологічні обстеження калу та сечі, до кінця року – жовчі та сироватки крові в РПГА. При негативних результатах хворі знімаються з обліку. Реконвалісценти-харчовики та прирівняні до них на протязі 2 років спостерігаються з щоквартальним одноразовим обстеженням калу і сечі (4 рази в рік). До кінця 2 року один раз здається жовч і сироватка крові (РПГА). По закінченню 2 років дослідження калу та сечі перехворівши проводять 2 рази в рік (раз в півроку)на протязі всієї трудової діяльності.
Міроприємства по відношенню виявлених носіїв проводиться згідно «Інструкції по виявленню, обліку і спостереження за носіями бактерій черевного тифу та паратифу» від 02.02 1981 року.
Гельмінтози. Диспансерний нагляд встановлюється за хворими стронгогілоідозом, анкілостомідозами, тенідозами, дифіллоботріозом, описторхозом, гіменолепідозом. Проводиться відповідне лікування хворих в денних гельмінтологічних стаціонарах, в стаціонарних відділеннях лікарень. Проліковані хворі виписуються та стають на диспансерний облік в кабінетах інфекційних захворювань, в поліклінічних відділеннях лікарні по місцю проживання, де за дегельмінтизірованими особами проводиться нагляд та лабораторне обстеження.
При стронгілоідозі диспансеризація проводиться на протязі 3 місяців. Контрольні дослідження проводять після виписки з стаціонару щомісячно. При кожному обстеженні на наявність личинок паразита досліджуються фекалії по методу Бермана тричі з переривами в два дня. При від’ємних результатах копрологічних аналізів одноразово досліджують дуоденальний вміст на наявність личинок збудників стронгілоідоза.
При анкелостомідозах спостерігаються на протязі 3 місяців. На протязі цього періоду щомісячно проводиться трьохразове копрологічне дослідження на наявність яєць анкілостомід по методу Калантарян.
При тенідозах диспансеризація проводиться на протязі 5 місяців і щомісячно проводиться опитуванням дегельмінтізірованих на видалення паразитів, макроскопічне дослідження калу на наявність теніт, копрологічне дослідження яєць свинного ціпяка по методу Капо, а при теніаринхозе – додатково досліджують періанального та ректального зіскобу.
При дифілоботріозі диспансеризація здійснюється на протязі 6 місяців. Щомісячно проводиться трьохразове копро логічне дослідження на наявність яєць широкої лєнти по методу Калантарян.
При опісторхозі на протязі року щомісячно проводиться трьохразове копро логічне дослідження на наявність яєць спісторхісол по методу Калантарян, Като.
При гіменолепідозі на протязі 6 місяців проводиться копро логічне дослідження на наявність карликового ціпяка, трьохразово в місяць по методу Калантаряна.
З диспансерного обліку хворі знімаються при від’ємних результатах всіх проведених копрологічних дослідів. На кожного хворого гельмінтозами, що підлягають диспансерному нагляду, проводиться документація, в якій відмічається дата взяття на облік хворого, результати проведення клінічних та лабораторних дослідів, дата зняття з обліку.
При позитивних результатах лабораторного дослідження призначається повторне лікування хворого на невизначені строки.
При виявленні інвазированих гельмінтів повідомляється санепідемстанція по місцю проживання хворих на проведення в виявлених вогнищах гельмінтозів копрологічно досліджуються всі люди, проживаючі разом із хворим і лікувально-профілактичних заходів, направлених на знищення вогнища.
Лептоспіроз. Тяжке перебігання захворювання, ураження життєво важливих органів, ЦНС, розвитку гострої печінково-ниркової недостатності, терапія, здійснювана на рівні інтенсивної, а не рідко реанімаційної з прийому
екстракорпоральної детоксикації, в тому числі гемосорбції, гемодіалізу – все це обумовлює необхідність близького та віддаленого нагляду реконвалісцентів.
Диспансорному нагляду на протязі року підлягають особи, які перенесли різні по тяжкості форми лептоспірозу. Перший огляд на протязі 10 днів після виписки повинен проходити в стаціонарі, де лікувався хворий. Наступний огляд проводить лікар КІЗ. Підхід в визначенні термінів диспансерного огляду повинен бути індивідуальним. Детальнішому обстеженню з застосуванням інструментальних методів, з ЕКГ, ультразвукового дослідження підлягають хворі, перехворівші гострою нирковою, печінково-нирковою недостатністю, геморагічним синдром ом,інфекційно-токсичним міокардитом, менінгітом. При кожному огляді враховуються скарги реконвалісцентів, об’єктивні дані, результати лабораторних досліджень.Людям з астеновегететивним синдромом призначають седативні препарати, оздоровчу терапію. Порушення ритму серцевої діяльності обумовлює призначення препаратів валеріани, калію (пан ангін, аспаркам, оратат калію), а також препарати, які відновлюють енергійні витрати міокарда і підвищують його чутливість до гіпоксії (курантіл, лідофлазин). Диспептичні явища, порушення функції проб печінки являються основою для дослідження дуоденального вмісту, шлункового соку,