Arsenicum album 3 показаний при ендартериїті, в про сотенне розведення - при ахілії, в 12 і 30 діленнях - виснаженим хворим при різного роду кахексії.

Цікавий Cantharis при лікуванні гострого циститу. Не дивлячись на гострий перебіг захворювання, Cantharis треба вживати в 6 сотенному розведенні, оскільки 3 сотенне ділення викличе посилення болів. Навпаки, при хронічному циститі треба давати Cantharis 3, а потім перейти на Cantharis 6. Мабуть, окремі органи по-різному реагують на ці розведення.

Захворювання печінки, холецистити, холангіти вимагають вживання низьких і середніх ділень лікарських засобів. Так, Chelidonium, Taraxacum, Iris частіше уживаються в Зх діленнях, в той же час хвороби серця вимагають вживання середніх ділень - Arnica 3, Cactus 3, Crataegus 3, Naja 6. Низькі ділення (Cactus Зх, Grindelia Зх) можуть давати тільки короткочасний ефект. Нирки дуже чутливі до таких ліків, як Berberis, Solidago, Coccus cacti, Cactus, які по своїй дії наближаються до сечогінних і даються в низьких діленнях.

Лікар-гомеопат повинен лікувати хворого, а не хворобу. Тому питання про вживання одних і тих же ліків в різних розведеннях при одній і тій же хворобі залежить від знання дії ліків в різних розведеннях і від уміння лікаря оцінювати прояви хвороби і конституціональні особливості кожного хворого. Для кожного організму, для кожного хворобливого стану повинні бути знайдені індивідуальні засоби і розведення.

5. Патогенетичне обґрунтування використання антигомотоксичних препаратів фірми HEEL при гіпоксичному ураженні центральної нервової системи у новонароджених

Досвід використання АГТП фірми Нееl у комплексі лікування гіпоксичного ураження ЦНС у новонароджених свідчить про достатньо виражений клінічний ефект. Загальний стан дітей ІА групи нормалізувався на 2-3 доби швидше, ніж у дітей IB групи; раніше відновлювалася маса тіла, що свідчило про перехід катаболічної спрямованості обміну речовин на анаболічний тип. Ознаки постгіпоксичноґо ураження ЦНС і організму в цілому за умови тяжкої гіпоксії у новонароджених зникали більш швидко. При використанні АГТП у комплексі лікування на 1-2 доби раніше зникала потреба у застосуванні інфузійної терапії з метою корекції метаболічних розладів; при проведенні замісної те-рапії з використанням білкових препаратів показники обміну більш швидко нор-малізувалися і утримувалися на стабільному рівні. Цей ефект спостерігали також у не-доношених новонароджених та дітей, народжених "малими до строку гестації".

Таким чином, досвід використання АГТП фірми Heel Lymphomyosot і Traumeel S свідчить про їх ефективність комплексі корекції гіпоксичного ураження ЦНС у новонароджених.

Універсальним чинником ураження головного мозку плода та новонарод-женого за наявності різноманітних розладів гестаційного періоду у матері є антеінтранатальна гіпоксія. У мозку новонародженої дитини є генетично детермінований комплекс реакцій на гіпоксію. Мова йде не тільки про збіль-шення об'ємної швидкості кровообігу, перерозподіл крові між структурами мозку, а й про зміни внутрішнь-оклітинного обміну, активності систе-ми імунітету та ферментів АОЗ. Висо-ка нейропластичність незрілого мозку протистоїть процесам прогресуючої деструкції. Інтенсивна терапія гіпоксичного ураження ЦНС у новонарод-жених під час раннього неонатального періоду повинна бути спрямована на відновлення того, що зазнало пошкод-жуючого впливу, проте, ще має резер-ви для реконструкції.

Сучасні наукові дослідження спрямо-вані на пошук напрямків своєчасної діагностики та прогнозування гіпоксії новонародженого, удосконалення за-собів терапевтичної корекції. Слід пам'ятати, що лікування на етапі ран-нього неонатального періоду повин-не бути спрямоване не тільки на структури мозку, а й на відновлення функцій провідних систем, які забезпечують гомеостаз. Науковий пошук у цьому напрямку проводять давно. Проте, аналіз даних літератури свідчить про недостатню увагу до проблем загальних механізмів гіпоксичного порушення з огляду на функціональний стан основних регу-лювальних систем організму - імунної та антиоксидантної. Поглиблені дослідження у цьому напрямку сприя-ли б вдосконаленню прогнозування, діагностики та проведенню своєчасного патогенетично обґрунтованого лікування. Шляхом вибору лікуваль-них засобів для новонароджених є по-шук найбільш ефективних - з позицій патогенезу та своєчасних - з позицій клініки, адаптогенів, детоксикантів, імуномодуляторів, гепатопротекторів, фетопротекторів та антиокси-дантів.

Під час пошуку нових методів терапії гіпоксичного ураження ЦНС дослідни-ки звернули увагу на можливості антигомотоксичної терапії, яка за своєю основою та комплексним характером дії є напрямком, що відповідає сучас-ним вимогам щодо застосування ліку-вальних препаратів у періоді новонародженості.

Матеріали і методи дослідження

Проведений аналіз 30 історій розвитку новонароджених з клінічними проява-ми гіпоксичного ураження ЦНС у ран-ньому неонатальному періоді (І група) та, відповідно, 30 індивідуальних карт вагітних та породіль. В основній групі 20 дітям у комплексі лікування призна-чали АГТП фірми Heel Lymphomyosot і Traumeel S (ІА група); 10 - проводили загальноприйняту терапію (IB група), До контрольної групи для порівняль-ної оцінки параклінічних параметрів включені 30 здорових новонародже-них, у матерів яких не виявляли пато-логічних відхилень гестаційного періоду та пологів.

Новонародженим проведене компле-ксне поглиблене обстеження з використанням методів біохімічного дослідження крові за мікрометодами за допомогою біохімічного аналізато-ра "ULTRA" фірми "Коне" (Фінляндія) та апарата для електрофорезу "PARAGON" фірми "Бекман" (Австрія) в умовах обласного діагностичного центру.

Результати та їх обговорення

Під час народження дитини перехід її до самостійного дихання супровод-жується підвищеною активністю окисно-відновних процесів. Цей стан вважають пологовим ОС, що спричи-няє в організмі дитини швидке утво-рення активних форм кисню. Природою зумовлена певна компен-саторна рівновага між активністю ПОС та АОЗ. За фізіологічних умов при народженні дитини спостеріга-ють помірно виражені прояви гіпоксії та ацидозу, що є провідними чинни-ками механізму першого вдоху. Особливості функціональної адап-тації новонароджених у ранньому неонатальному періоді значною мірою також зумовлені імунобіологічною реактивністю організму, яка характе-ризується транзиторною недос-татністю. Адек-ватність імунного гомеостазу ново-народженого у стресовій ситуації