Подорожник великий (Plantago major L.) – застосовують листки, які діють протизапально, болезаспокійливо, розріджують виділення слизових оболонок. У вигляді чаю вживають при виразках, лишаях, висипах на тілі як засіб, що очищує кров, при хворобах сечового міхура і при грудних захворюваннях – задавнених бронхітах, сухому кашлі, головному болю, кровохарканні. Сік з подорожника великого, з широкими округлими листками і довгими колосками на квітконосному стеблі, застосовують при катарі шлунка з недостатньою кислотністю і гострих шлунково-кишкових захворюваннях (гастрити, ентерити, ентероколіти).

Чебрець звичайний (Thymus vulgaris L.) – у вигляді чаю застосовують при захворюваннях кишечника, легень, сечових шляхів, при недостатньому травленні, бродінні в кишках, здутті, коліках, порушенні моторної функції шлунка (атонії), при кашлі, бронхіальній астмі, коклюші, глистах, як засіб сечогінних і кровоочисний, тамує болі при радикулітах. Напар з квіток чебрецю використовують для примочок і промивань при запаленні очей.

Чорниця звичайна (афини) (Vaccinium myrtillus L.) – ягоди багаті на органічні кислоти – цитринову, яблучну, янтарну, молочну, щавлеву, вітаміни – С і каротин, пектинові речовини, цукри, дубильні речовини, використовують при лікуванні багатьох хвороб шлунково-кишкового тракту. Діють вони як в’яжучий засіб при поносах, допомагають при нестравності шлунка, болях у шлунку та кишках, при гастритах з недостатністю шлункового соку, при гострих і хронічних ентероколітах у дітей, при дизентерії. Ягоди чорниці припиняють кишкові кровотечі. Сирим соком з листків лікують цинготні ясна, лишаї, кропив’янку; змішаним з водою полощуть рот, горло.

Ромашка без’язичкова (Chamomilla recutita (L.) Rauschert) – застосовують як протизапальний, проти спазматичний і вітрогінний засіб, при шлункових, кишкових і ниркових коліках (спазмах), при алергійних гастритах, колітах, ревматизмі, як протизапальний засіб при запаленні внутрішніх органів, при болях у ділянці матки, бронхіальній астмі, ангінах, простудах з високою температурою.

Кропива дводомна (Urtica dioica L.) – застосовують для збільшення виділення молока у жінок, що годують груддю, також для збільшення кількості гемоглобіну і червонокрівців у крові, піднесення запального тонусу організму. Використовують як сечогінний засіб при ниркових захворюваннях, кровохарканні, кровотечах з носа (повертає втрачений нюх), при гемороїдальних кровотечах, при поносах. При випаданні волосся миють голову тричі на тиждень міцним напаром листків кропиви, втираючи його в шкіру (голови після миття не витирають).

Суниці лісові (Fragaria vesca L.) – застосовують при недокрів’ї, авітаміноз ах, ревматизмі, хворобах печінки, для очищення крові при фурункулах і висипах на тілі, екземі, при катарах дихальних шляхів і проносах (в’яжуча дія), підвищеному тиску крові і великій її в’язкості, а також як глистогінний засіб. Соком з ягід чи водним її настоєм виводять веснянки, плями на обличчі, вугри, лишаї. Водний настій сушених ягід або листя вживають для полоскання рота при ангінах, як антисептичний засіб; він усуває неприємний запах із рота.

Шипшина собача (Rosa canina L.) – багатий вміст вітамінів і їх дуже вдале поєднання в ягодах зумовлюють застосування при цинзі, геморагічному діатезі (гемофілії), атеросклерозі, як засіб, що підвищує опірність організму в боротьбі з інфекційними хворобами (коклюш, скарлатина, дифтерія, пневмонія), при ранах, що погано гояться, інфікованих ранах, маткових та інших кровотечах (діє вітамін С), при курячій сліпоті, каменях печінки і нирок, при лікуванні ран, виразок і ошпарень (діє каротин і вітамін А), для зміцнення гостроти зору.

1. Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. – Ужгород, 1971. – 263 с.

2. Лікарські рослини Івано-Франківської області/ За ред. М.М. Приходька. – Івано-Франківськ, 2002. – 416 с.

3. Определитель высших растений Украины. Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. – К.: Фитосоциоцентр, 1999. – 548 с.

4. Серебряков И.Г. Экологическая морфология растений. Жизненные формы покрытосеменных и хвойных. – М.: Высш. школа, 1962. – 378 с.

5. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов. – Л., 1987. – 439 с.

6. Я. Гладун. Фітотерапія в житті гуцулів/ Гуцульщина: перспективи її соціально-економічного і духовного розвитку в незалежній Україні// Матеріали наукової конференції Першого світового конгресу гуцулів в Івано-Франківську 17 – 18 серпня 1993 року. – Івано-Франківськ, 1994. – 175 с.

Рисунок. Біоморфологічна структура лікарських рослин

околиць села Яблунів

1 - дерева (70,58 %), 2 - кущі (19,61 %), 3 - трави (9,81 %).