Сіалографія дозволяє одержати дані про стан залози і її проток (морфологічних змінах паренхіми - появі в ній порожнин, пухлиноподібних утворень, розширенні або звуженні проток і ін.), а по швидкості виведення контрасту - судити про функціональну здатність залози.

Для більш детального дослідження підщелепної слинної залози запропонований метод так званого подвійного контрастування. Суть його полягає в одночасному введенні в протоки підщелепної слинної залози йодоліполу, а в оточуючі тканини в підщелепній ділянці - кисню. Метод подвійного контрастування дає можливість виявити патологічні зміни як в самій залозі, так і в навколишніх її тканинах.

Контрастування норичних ходів досягається заповненням їх контрастною речовиною через норичний отвір. Деяка складність полягає в попередженні витікання контрасту з нориці. Можна застосовувати спеціальну пробку, запропоновану Е. Ф. Ромачевою для використовування при сіалографії з цією метою.